97. Право касаційного оскарження. Суб’єкти права оскарження та об’єкти оскарження. Строк оскарження, форма і зміст касаційної скарги.

Право касаційного оскарження – це право на порушення діяльності суду касаційної інстанції з перевірки законності рішення суду першої та/або апеляційної інстанції, що набрало законної сили.

Суб’єктами права касаційного оскарження є особи, які уповноважені ініціювати касаційне провадження, а саме, відповідно до ст.324 ЦПК:

1) сторони (позивач та відповідач); інші особи, які беруть участь у справі (треті особи, як ті, що заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору, так і ті, що не заявляють таких вимог);

2) особи, які не брали участі в справі, якщо суд вирішив питання про їх права та обов’язки, і які мають відповідну цивільну процесуальну правосуб’єктність;

3) правонаступники (ст.37 ЦПК);

4) представники сторін та третіх осіб (ст.ст.27, 44 ЦПК);

5) особи, яким законом надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб (ст.ст.45, 46 ЦПК).

Відповідно до ст.324 ЦПК об’єктом касаційного оскарження можуть бути судові рішення суду першої інстанції після їх перегляду в апеляційному порядку, а також рішення і ухвали суду апеляційної інстанції. При цьому самостійним об’єктом оскарження може бути як рішення в цілому, так і в апеляційному порядку, а також постановлені за результатами їх перегляду ухвали апеляційного суду можуть бути оскаржені в касаційному порядку, тільки якщо вони перешкоджають подальшому провадженню у справі.

Однією із передумов реалізації права касаційного оскарження є дотримання процесуальних строків, встановлених цивільним процесуальним законодавством чи призначених судом для вчинення відповідних процесуальних дій. Відповідно до ст.325 ЦПК право касаційного оскарження може бути реалізоване протягом двох місяців з дня набрання законної сили рішенням (ухвалою) апеляційного суду. У разі пропущення цього строку з поважних причин, суд касаційної інстанції, за заявою особи, яка подала касаційну скаргу, може поновити цей строк, але не більше ніж у межах одного року з дня виникнення права на касаційне оскарження.

Право на касаційного оскарження реалізується шляхом подання належним чином оформленої касаційної скарги. Касаційна скарга подається в письмовій формі, її зміст визначається конкретними обставинами справи, проте ст.326 ЦПК містить перелік обов’язкових відомостей, які повинні бути зазначені в скарзі:

1) найменування суду, до якого подається скарга; 2) ім’я (найменування) особи, яка подає скаргу, її місце проживання або місцезнаходження; 3) ім’я (найменування) осіб, які беруть участь у справі, їх місце проживання або місцезнаходження; 4) судове рішення, що оскаржується; 5) в чому полягає неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права; 6) клопотання особи, яка подає скаргу; 7) перелік пис. матеріалів, що додаються, який міститься після викладу обставин скарги.

98. Порядок розгляду справи судом касаційної інстанції та його повноваження.

У касаційному порядку справа розглядається колегією у складі п'яти суддів без повідомлення осіб, які беруть участь у справі. У разі необхідності особи, які брали участь у справі, можуть бути викликані для надання пояснень у справі.

Головуючий відкриває судове засідання і оголошує, яка справа, за чиєю скаргою та на рішення, ухвалу якого суду розглядається.

Суддя-доповідач доповідає в необхідному обсязі зміст оскаржуваного рішення суду та доводи касаційної скарги.

Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, дають свої пояснення, першою дає пояснення сторона, яка подала касаційну скаргу. Якщо рішення оскаржили обидві сторони, першим дає пояснення позивач. Суд може обмежити тривалість пояснень, встановивши для всіх осіб, які беруть участь у справі, рівний проміжок часу, про що оголошується на початку судового засідання. У своїх поясненнях сторони та інші особи, які беруть участь у справі, можуть наводити тільки ті доводи, які стосуються підстав касаційного розгляду справи.

Вислухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, суд виходить до нарадчої кімнати. У разі потреби під час розгляду справи може бути оголошено перерву або розгляд її відкладено.

За наслідками розгляду касаційної скарги на рішення суд касаційної інстанції має право:

1) постановити ухвалу про відхилення касаційної скарги і залишення рішення без змін;

2) постановити ухвалу про повне або часткове скасування рішення і передати справу на новий розгляд до суду першої або апеляційної інстанції;

3) постановити ухвалу про скасування рішення апеляційного суду і залишити в силі судове рішення суду першої інстанції, що було помилково скасоване апеляційним судом;

4) постановити ухвалу про скасування судових рішень і закрити провадження в справі або залишити заяву без розгляду;

5) скасувати судові рішення і ухвалити нове рішення або змінити рішення, не передаючи справи на новий розгляд.

За наслідками розгляду касаційної скарги на ухвалу суд касаційної інстанції має право:

1) постановити ухвалу про відхилення касаційної скарги і залишення ухвали без змін;

2) скасувати ухвалу і передати питання на розгляд суду першої або апеляційної інстанції;

3) змінити або скасувати ухвалу і вирішити питання по суті;

4) скасувати ухвалу і залишити в силі ухвалу, що була помилково скасована апеляційним судом.