49. Права та обов'язки сторін за договором купівлі-продажу.

Договір купівлі продажу належить до типових двосторонніх договорів. Обов'язки продавця: 1) передати товар покупцеві у власність; 2) передати покупцеві необхідні документи на товар, які передбачені законом чи договором; 3) забезпечити виникнення у покупця права власності на товар; 4) інформувати покупця про недоліки речі; 5) попередити покупця про права третіх осіб, тобто про так звані "юр. недоліки речі"; 6) зберігати продану річ в тих випадках, коли право власності переходить до покупця до її передачі; 7) виступити на боці покупця, якщо треті особи звернулися до покупця з позовом про витребування речі. Обов'язки покупця: 1) сплатити обумовлену грошову суму за товар; 2) вчинити дії, необхідні дія забезпечення передачі товару; 3) прийняти товар або забезпечити зберігання товару, який покупець відмовився прийняти; 4) оглянути товар і перевірити його якісні і кількісні характеристики; 5) притягнути продавця до справи, якщо треті особи звернулися з позовом про витребування речі. Спільними обов'язками сторін є відшкодування збитків, які виникли у контрагента у зв'язку з неналежним виконанням договору, затримкою виконання або відмовою.

50. Поняття, особливості та зміст договору поставки.

За дог. пост. продавець (постачальник), який здійснює підпр. діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк товар у власність покупця для використання його у підпр. діяльності або у інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім та іншим подібним використанням, а покупець — прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. Сторонами за дог.пост. виступають підпр-мці. Предметом дог. пост. є визначена родовими ознаками продукція, вироби з найменуванням, зазначеним у стандартах, технічних умовах, документації до зразків (еталонів), або продукція, вироби, визначені індивідуальними ознаками. Загальна кількість товарів, що підлягають поставці, їх часткове співвідношення (асортимент, номенклатура) за сортами, групами, підгрупами, видами, марками, типами визначаються специфікацією. Строки пост. встановлюються сторонами в договорі з урахуванням необхідності, ритмічного та безперебійного постачання товарів споживачами, якщо інше не передбачено законд. Якість та комплектність товарів, що поставляються, мають відповідати стандартам, технічним умовам, іншій технічній документації.КМУ затверджує Положення про поставки продукції виробничо-технічного призначення та поставки товарів народного споживання, а також Особливі умови поставки окремих видів товарів.

51. Поняття, особливості та зміст договору міни(бартеру).

За договором міни або бартеру кожна із сторін зобов'язується передати другій стороні, у власність один товар в обмін на інший. Договором може бути встановлений обмін майна на роботи (послуги). Кожна із сторін дог. міни є продавцем того товару, який він передає в обмін, і покупцем товару, який він отримує в замін. Право власності (право повного господарського відання або право оперативного управління) на товари, які підлягають обміну, переходить до сторін одночасно після виконання зобов'язань щодо передання майна обом сторонам, якщо інше не встановлено умовами договору або законом. Договір міни спрямований на невідворотне відчуження кожною зі сторін належного їй майна. Договір міни є оплатним, двостороннім та консенсуальним. До договору міни застосовуються загальні положення к/п, положення про договір поставки контрактації або інші договори, елементи яких містяться в договорі міни, якщо це не суперечить суті зобов'язання. На відміну від договору к/п, у якому вартість проданого майна має грошовий вираз, за договором міни у разі нерівноцінності майна, що підлягає обміну, сторона, яка отримує річ більшої вартості, може компенсувати іншій стороні різницю відповідною грошовою сумою.