Ця стаття – спроба теоретичного осмислення проходження всіх кіл учасника конкурсів МАН і численних спостережень за цим нелегким процесом від Тараса ФАСОЛІ, куратора гуманітарних рубрик освітнього порталу "Острів знань". Вона стосується передусім секції філології, проте узагальнення будуть корисними для всіх.
ЗАХИСТ НАУКОВО-ДОСЛІДНИЦЬКОЇ РОБОТИ В СИСТЕМІ МАЛОЇ АКАДЕМІЇ НАУК УКРАЇНИ
У зв’язку з процесом захисту робіт МАН варто згадати:
1. Організацію всього процесу.
2. Перевірку робіт.
3. Контрольну роботу олімпіадного типу. Цей аспект з’являється на вищих турах (область чи місто, всеукраїнський етап).
4. Власне захист.
1. Організація.
Вищі етапи МАН, що супроводжуються контрольною роботою, проводяться в обласних центрах (Всеукраїнський – у Києві). Учні поселяються в гуртожитку – на обласному турі на 1 ніч, на Всеукраїнському – на тиждень. Отже, на обласну контрольну учень приїжджає зранку, а перед Всеукраїнською – ще й проводить ніч на твердому ліжку місцевого гуртожитку.
Звідси висновки:
Повезе на змагання учня керівник від району/області. Поцікавтеся, що за людина. Часто буває, що керує командою учитель одного з членів – і тільки ним опікується.
Нормальний стан учня не менш важливий, ніж рівень підготовки. Дайте йому виспатися і нормально поснідати (на місці), а якщо це Всеукраїнський етап – наполегливо проінструктуйте, щоб він знайшов у собі сили відірватися від захопливого спілкування з новими знайомими і зранку був на контрольній в адекватному стані (це з власного досвіду: багато цікавих людей, підлітковий вік і відсутність нагляду сприяє нездоровому відпочинку).
Забезпечте учня фінансово. Навіть якщо обіцяють харчування, хай він має шоколадку на столі і можливість купити пляшку води. До речі, активна мозкова робота вимагає глюкози, тому кілька плиток якісного шоколаду – не ласощі, а необхідність.
Не намагайтеся обмежити учня у спілкуванні з іншими учасниками. Йому це цікавіше, ніж сам конкурс, а подекуди – й корисніше. Таке спілкування – це і повторення важливих моментів, і відкриття нового.
2. Перевірка робіт.
Цей етап проходить поза вашою увагою, і якщо в роботі немає явного плагіату й дотримано всіх вимог, то оцінка буде високою. Є один нюанс: після здобуття почесного „золота” в районі вчорашні контролюючі з райво стають вашими помічниками, оскільки „область”/„місто” - справа честі не тільки вашої школи, а й усього району.
3. Контрольна.
Мета контрольної роботи, а де-факто – олімпіади рівня району-області – виявити несумлінних учнів, які, свідомо чи несвідомо скориставшись плодами праці вчителів або списавши роботу, в предметі нічого не тямлять. Відповідно, застереження вчителям: ой як образливо буде, якщо Ваш підопічний „завалиться” саме на контрольній. Певна річ, самому написати роботу набагато простіше, аніж зробити це з учнем, що не має досвіду наукової роботи. Але „немає нічого таємного, що не стало б явним”, особливо на таких от контрольних. Пам’ятайте: ви відповідаєте за тих, кого приручили.
Підготовка до контрольної:
Перегляньте збірники олімпіадних завдань і ознайомте з ними учня, нехай буде морально готовий. Їх специфіка – у нестандартності і посиленій увазі до вузьких аспектів предмета. Нехай учень потренується розв’язувати ці завдання.
Бажано переглянути правопис і збірники „Складні випадки вживання слів”, активно почитати ті теми з української літератури, що виносяться на оглядове опрацювання. Логіка проста – оглядово їх мусять знати звичайні учні, а талановиті – детально, що і корисно перевірити.
Апеляції зазвичай допомагають мало, зате вкорінюють в місцевому оргкомітеті впевненість у їх суворій оцінці та в макаренківській педагогічності покарання «зухвалого вискочня». І вже наступного року може безневинно постраждати наступний ваш учень, якщо його „високий супровід” набуде лихої слави „скандаліста”. Єдиний випадок, коли раджу йти на апеляцію – дискваліфікація за невідповідність теми (буває таке, що вже на високому турі журі виявляє, що робота не відповідає секції тощо) чи за плагіат. Але мета такої апеляції – умовити журі відпустити „несвідоме дитинча” домому з 0,00001 балів, але без ганебного вигнання.
Навіть не намагайтеся допомогти шпаргалкою: оргкомітети вельми суворі, дискваліфікації – часті, тому навіть найменший привід може коштувати учневі вильоту, „дисквал” же – набагато гірше, ніж просто поразка. Відповідно проінструктуйте й учня. На контрольних – найчастіше дуже досвідчені вчителі та викладачі, які „шпору” бачать навіть згорненою у черевику.