Дипломна робота Весняно – обрядовий фольклор Золочівщини

Студентки групи УМ – 51

Буняк Олесі

Зміст

Вступ……………………………………………………………………………..

Розділ І. Історія збирання, публікації та дослідження весняної обрядовості Золочівського краю.

1.1Весняна календарна поезія як самобутнє явище фольклору

1.2Історія збирання та дослідження весняно- обрядового фольклору Золочівщини………..

1.3Публікації весняного фольклору Золочівського району……….

Розділ ІІ. Основні мотиви та образи весняно-обрядового фольклору Золочівщини.

2.1.Структурна й семантична своєрідність творів весняного циклу…………

2.2. Мотиви весняно- обрядових пісень……………………………….

2.3. Основні фігури та образи весняно- обрядових пісень…………..

Розділ ІІІ. Вивчення весняно – обрядового фольклору у контексті літератури рідного краю.

3.1. Проблема і специфіка вивчення творів фольклору в середній школі………………….

3.2.Особливості вивчення календарно – обрядового фольклору на уроках української літератури у 6 класі………………………………………..

Висновки……………………………………………………………………

Список використаної літератури…………………………………………

Додатки………………………………………………………………………

Вступ

Весняна календарно-обрядова поезія належить до найдавніших пластів календарного фольклору, про що свідчить її загальне поширення серед народів євразійського материка. Водночас у межах різних його ареалів вона відрізняється як тематично, так і функціонально. На основі цього складається думка, що механізм входження цих мотивів в усну творчість цих народів був різним.

Незважаючи на те, що весняні свята давно привертають до себе увагу етнографів, фольклористів, генетичні аспекти цієї творчості, її типологію та районування на сьогодні можна віднести до найбільш невивчених питань її побутування.

Дочасні дослідження науковців торкалися головно питань структури веснянок, їхньої поетики, історичних прототипів. Найповніше дослідив весняну календарну поезію в контексті календарної обрядовості українців С.Килимник. У своїй праці „Український рік у народних звичаях в історичному освітленні”. Суто компаративістичний підхід до фольклористичного матеріалу змусив дослідника шукати в текстах цих пісень відгомони відомих історичних фактів. Тим часом у найдавніших весняних танках „Кривий танець”, „Подоляночка”, „Царівна”, „Жучок”, „Просо”, „Зельман” міститься чимало матеріалу, який з позиції історичної атрибутивності виявляється недосяжним для реконструкції його первісної семантики. Вочевидь тому, що в його основі лежать ще доісторичні реалії, а їх можна реконструювати лише з допомогою найсучасніших даних світової етнографії, археології, а також реліктових форм звичаєвості відсталих у своєму етнокультурному розвитку народів

Актуальність теми. Необхідність розглянути з позицій сучасної фольклористики пісенні жанри весняно-обрядового фольклору Золочівщини в загальнонаціональному контексті.

Предмет дослідження. Весняно-обрядовий фольклор Золочівщини – досить своєрідний в жанрово-тематичному, поетичному, історико-етнографічному відношенні. Саме з нього можна певним чином зрозуміти процес освоєння дійсності, навколишнього світу, що так турбував українця з приходом весни. І це освоєння на різних історичних етапах було різне: одні явища накладалися на інші, інколи повністю втрачались чи трансформувались в нові.

Об’єктом дослідження стали веснянки, гаївки, постові та юріївські пісні, які містять цінні відомості про давню обрядову функцію фольклору, семантику, естетичне його сприйняття.

Мета дослідження. Докладно вивчити опубліковані, архівні і власні польові матеріали, що стосуються запропонованої теми, розширити і поглибити відомості про весняно-обрядовий фольклор Золочівщини.

Досягнення названої мети передбачає виконання таких завдань:

1) виявити весняно-обрядовий фольклор Золочівщини, з’ясувати дані про його побутування і поширення;

2) розкрити зміст аналізованого матеріалу, сюжетно-тематичний склад календарного весняно-обрядового фольклору Золочівщини;

3) окреслити структуру місцевого репертуару: простежити частотність записів окремиїх творів, тематичних груп, циклів, вибору певних мотивів, засобів образності; встановити склад носіїв і виконавців творів;

4) представити характер варіативних процесів у творах місцевого репертуару, окреслити варіантні зміни в часі;

5)простежити золочівський весняний фольклор у загальноукраїнському контексті;

6) встановити на основі порівняння із записами, зробленими дослідниками у минулих століттях, стану збереження, структурних та ідейно-змістових змін і характеру побутування обрядового фольклору на досліджуваній території в сучасних умовах;

7) з’ясувати, що зникло з живого побутування або перейшло у пасивний фольклорний фонд.

Практичне значення одержаних результатів. Матеріали дисертаційного дослідження можуть прислужитися для вивчення культури краю, основні його положення та висновки використовуватимуться при написанні відповідних розділів у нових виданнях з української фольклористики, при читанні курсу «Українська усна народна творчість» у вузах, школі, курсів (спецкурсів) з обрядового фольклору. Польові записи дослідника знадобляться для регіонального збірника обрядового фольклору.

Наукова новизна одержаних результатів полягає насамперед у тому, що в дипломній роботі уперше комплексно досліджується календарно-обрядова поезія Золочівщини весняного циклу. Окрім того, висвітлюючи реґіональні “прогалини” в українській фольклористиці, робиться спроба узагальнити загальноукраїнську спільність мотивів, образів та символіки у записаних текстах веснянок, гаївок, постових, юріївських пісень.

Структура дипломної роботи. Дослідження складається зі “Вступу”, трьох розділів, Списку використаних джерел ( позицій). Повний обсяг