- •49. Права та обов'язки сторін за договором купівлі-продажу.
- •50. Поняття, особливості та зміст договору поставки.
- •51. Поняття, особливості та зміст договору міни(бартеру).
- •52. Поняття, предмет та форма договору дарування.
- •53. Поняття, форма та зміст договору ренти. Види ренти.
- •54. Поняття, форма та зміст договору довічного утримання (догляду).
- •55. Поняття, предмет та зміст договору найму (оренди). Договір піднайму.
- •56. Договір прокату.
- •57. Правова природа договору найму (оренди) транспортного засобу.
- •58. Поняття та особливості договору найму (оренди) земельної ділянки.
- •59. Поняття, предмет, форма договору найму (оренди) житла.
- •60. Правова природа договору позички.
- •61. Поняття та зміст договору підряду.
- •62. Поняття та особливості договору побутового підряду.
- •63. Поняття та особливості договору будівельного підряду.
- •64. Підряд на проектні та пошукові роботи.
- •65. Поняття та правова природа договору про надання послуг.
- •66. Поняття та види договору перевезення (загальні положення).
- •67. Поняття, форма та зміст договору транспортного експедирування.
- •68. Поняття, форма та зміст договору зберігання.
- •69. Поняття та особливості договору складського зберігання.
- •70. Поняття, предмет та форма зміст договору страхування.
- •71. Правова природа договору доручення.
- •72. Поняття та зміст договору комісії та умови його виконання.
- •73. Поняття, предмет та форма дог. Управління майном. Зміст договору управління майном.
- •74. Поняття, форма та зміст договору позики.
- •75. Правова природа кредитного договору.
- •76. Поняття, форма договору банківського вкладу. Види банківських вкладів.
- •77. Поняття та зміст договору банківського рахунку.
- •78. Види договорів щодо розпорядження майновими правами інтелектуальної власності.
- •79. Зобов'язання з публічної обіцянки винагороди.
- •80. Зобов'язання, що виникають внаслідок вчинення дій в майнових інтересах іншої особи без її доручення.
- •81. Зобов'язання, які виникають внаслідок рятування життя, майна фізичної або юридичної особи.
- •82. Зобов'язання, які виникають внаслідок створення загрози життю, здоров'ю, майну фізичної особи або майну юридичної особи.
- •83. Підстави та умови виникнення зобов'язань із заподіяння шкоди.
- •84. Зобов'язання у зв'язку з набуттям, збереженням майна без достатньої правової підстави.
- •85. Поняття та види спадкування. Час і місце відкриття спадщини. Право на спадкування та усунення від цього права.
- •86. Прийняття та відмова від спадщини. Оформлення прав на спадщину.
- •87. Черговість спадкування за законом та порядок її зміни. Спадкування за правом представлення.
- •88. Поняття та правова природа заповіту. Види заповітів.
- •89. Виконання заповіту.
- •90. Спадковий договір.
- •49. Права та обов'язки сторін за договором купівлі-продажу.—18
- •50. Поняття, особливості та зміст договору поставки.—18
70. Поняття, предмет та форма зміст договору страхування.
Договір страхування — це договір, за яким одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору. Характеристики договору — консенсуальний, двосторонній, оплатний. Факт укладення договору страхування може посвідчуватися страховим свідоцтвом (полісом, сертифікатом), що є формою договору страхування. Істотними умовами ДС є предмет договору страхування, страховий випадок, розмір грошової суми, у межах якої страховик зобов'язаний провести виплату в разі настання страхового випадку (страхова сума), розмір страхового платежу і строки його сплати, строк договору та інші умови, визначені актами цивільного законодавства. Страховики — фінансові установи, які створені у формі акціонерних, повних, командитних товариств або товариств з додатковою відповідальністю з урахуванням особливостей, передбачених ЗУ. Страхувальники — юр. ос. та дієздатні громадяни, які уклали із страховиками договори страхування або є страхувальниками відповідно до законодавства Укр. Страховий випадок — подія, передбачувана договором страхування або законодавством, що відбулася і з настанням якої виникає обов'язок страховика здійснити виплату страхової суми (страхового відшкодування) страхувальнику, застрахованій або іншій третій особі. Страхова сума — грошова сума, у межах якої страховик відповідно до умов страхування зобов'язаний провести виплату при настанні страхового випадку. Франшиза — частина збитків, що не відшкодовується страховиком згідно з договором страхування. Страховики можуть здійснювати страхову діяльність через страхових посередників — страхових агентів і брокерів. Види страхування: 1) особисте страхування — страхування, пов'язане з життям, здоров'ям, працездатністю та додатковою пенсією страхувальника або застрахованої особи; 2) майнове страхування — страхування, пов'язане з володінням, користуванням і розпорядженням майном; 3) страхування відповідальності — страхування, пов'язане з відшкодуванням страхувальником заподіяної ним шкоди особі або її майну, а також шкоди, заподіяної юр. особі. Форми страхування: добровільне та обов'язкове. Види обов'язкового страхування: 1) медичне страхування; 2) страхування спортсменів вищої категорії; 3) особисте страхування від нещасних випадків на транспорті; 4) авіаційне страхування від нещасних випадків на транспорті; 5) страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів.
71. Правова природа договору доручення.
За договором доручення одна сторона (повірений) зобов'язується вчинити від імені та за рахунок другої сторони (довірителя) певні юр. дії. Фіз. та юр. ос., які є учасниками цивільного обігу, нерідко з тих або інших причин не мають можливості самостійно здійснювати юр. дії (укладати угоди, виконувати інші правові дії), тому доручають їх вчинення іншим особам, укладаючи з ними ДД. Для виконання ДД довіритель, як правило, видає повіреному довіреність, яка виражає повноваження повіреного, визначені умовами цього договору. Довіреність може охоплювати як усі юр. дії, зазначені у договорі доручення, так і їх частину. Ознаки – консенсуальний та двосторонній. Як правило, він оплатний, якщо ін. не встановлено довором або законом. Сторонами можуть бути як фіз., так і юр. ос. Предмет— вчинення юридичних дій, що спричиняють правові наслідки. ДД може бути визначений строк, протягом якого повірений має право діяти від імені довірителя. Обов'язки повіреного: 1) особисто виконати дане йому доручення; 2) вчиняти дії відповідно до змісту даного йому доручення. Тобто при виконанні доручення повірений має керуватися вказівками довірителя. Повірений вправі відступити від змісту доручення лише у випадках, якщо цього вимагають інтереси довірителя, за наявності однієї з двох умов: а) повірений не міг попередньо запитати довірителя; б) повірений не одержав у розумний строк відповіді на свій запит. Обов'язки довірителя: 1) видати повіреному довіреність на вчинення юридичних дій, передбачених договором доручення; 2) забезпечити повіреного засобами, необхідними для виконання доручення, якщо інше не встановлено договором; 3) відшкодувати повіреному витрати, пов'язані з виконанням доручення, якщо інше не встановлено договором; 4) виплатити повіреному плату, якщо вона йому належить. ДД припиняється на загальних підставах припинення договору, також у разі: 1) відмови довірителя або повіреного від договору; 2) визнання довірителя або повіреного недієздатним, обмеження його цивільної дієздатності або визнання безвісно відсутнім; 3) смерті довірителя або повіреного.