54. Поняття, форма та зміст договору довічного утримання (догляду).

За договором довічного утримання (догляду) одна сторона — відчужувач — передає другій стороні — набувачеві — у власність житловий будинок, квартиру або їх частину, інше нерухоме або рухоме майно, яке має значну цінність, взамін чого набувач зобов'язується забезпечувати відчужувача утриманням та (або) доглядом довічно. Юр. ознаки договору довічного утримання: сплатний, двосторонній та консесуальний. Договір довічного утримання укладається у письмовій формі та підлягає обов'язковому нотаріальному посвідченню, а договір, за яким набувачеві передається нерухоме майно, підлягає державній реєстрації. Відчужувачем у договорі довічного утримання може бути фіз. особа, незалежно від її віку та стану здоров'я, набувачем же може бути повнолітня, дієздатна фіз. або юр. ос. Договір довічного утримання може бути укладений відчужувачем на користь третьої особи. У договорі догляду визначаються всі види матеріального забезпечення та всі види догляду (опікування), якими набувач має забезпечувати відчужувача. Матеріальне забезпечення, яке щомісячно має надаватися відчужувачу, підлягає грошовій оцінці. Набувач зобов'язаний у разі смерті відчужувача поховати його, навіть якщо це не було передбачено договором довічного утримання. Якщо частина майна відчужувача перейшла до його спадкоємців, витрати на його поховання мають бути справедливо розподілені між ними та набувачем. Набувач не має права до смерті відчужувача продавати, дарувати, міняти майно, передане за договором довічного утримання, укладати щодо нього договір застави, передавати його у власність іншій особі. Втрата (знищення), пошкодження майна, переданого набувачеві, не є підставою для припинення чи зменшення обсягу його обов'язків перед відчужувачем. За рішенням суду договір догляду може бути розірваний: 1) на вимогу відчужувача або третьої особи, на користь якої він був укладений, у разі невиконання або неналежного виконання набувачем своїх обов'язків, незалежно від його вини; 2) на вимогу набувача.

55. Поняття, предмет та зміст договору найму (оренди). Договір піднайму.

За договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Характерною рисою договору найму є те, що на його підставі майно переходить до наймача у користування, а не у власність, як це здійснюється за договором купівлі-продажу, дарування, міни тощо. За юридичними ознаками договір найму або оренди є двостороннім, сплатним та консенсуальним або реальним. Предметом договору найму можуть бути річ, яка визначена індивідуальними ознаками й зберігає свій первісний вигляд при неодноразовому використанні, а також майнові права. За користування майном наймач вносить плату, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном може вноситися за вибором сторін у грошовій або натуральній формі. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором. Договір найму може укладатися на визначений або на невизначений строк. Кожна із сторін договору найму, укладеного на невизначений строк, може відмовитись від договору у будь-який час, письмово попередивши про це другу сторону за 1 місяць, а у разі найму нерухомого майна — за 3 місяці. Якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму, то за відсутності заперечень наймодавця протягом 1 місяця договір вважається поновленим на строк, раніше встановлений договором. Наймач, який належно виконує свої обов'язки за договором найму, після спливу строку договору має переважне право перед іншими особами на укладення договору найму на новий строк. Наймач зобов'язаний користуватися річчю відповідно до її призначення та умов договору. Наймач має право змінювати стан речі, переданої йому у найм, лише за згодою наймодавця. Наймачеві належить право власності на плоди, продукцію, доходи, одержані ним в результаті користування річчю, переданою у найм. Поточний ремонт речі провадиться наймачем за його рахунок, а її капітальний ремонт здійснюється за рахунок наймодавця самим наймодавцем, якщо інше не встановлено договором або законом. наймач може поліпшити річ, яка є предметом договору, лише за згодою наймодавця. Якщо поліпшення можуть бути відокремлені від речі без її пошкодження, наймач має право на їх вилучення. Якщо поліпшення речі зроблені за згодою наймодавця, наймач має право на відшкодування вартості необхідних витрат або на зарахування їх вартості у рахунок плати за користування річчю. Наймач зобов'язаний усунути погіршення речі, які сталися з його вини, але за ті, які сталися внаслідок нормального її зносу або упущень наймодавця, він не відповідає. Однією з форм використання найнятого майна є піднайм. Передання наймачем речі у користування іншій особі дозволяється лише за згодою наймодавця, якщо інше не встановлено договором або законом. Піднайм оформляється договором, за яким наймач передає піднаймачеві все майно або його частину у тимчасове користування за плату. Перед наймодавцем залишається зобов'язаним тільки наймач, а у піднаймача виникають права і обов'язки лише щодо наймача. Строк договору піднайму не може перевищувати строку договору найму.