- •49. Права та обов'язки сторін за договором купівлі-продажу.
- •50. Поняття, особливості та зміст договору поставки.
- •51. Поняття, особливості та зміст договору міни(бартеру).
- •52. Поняття, предмет та форма договору дарування.
- •53. Поняття, форма та зміст договору ренти. Види ренти.
- •54. Поняття, форма та зміст договору довічного утримання (догляду).
- •55. Поняття, предмет та зміст договору найму (оренди). Договір піднайму.
- •56. Договір прокату.
- •57. Правова природа договору найму (оренди) транспортного засобу.
- •58. Поняття та особливості договору найму (оренди) земельної ділянки.
- •59. Поняття, предмет, форма договору найму (оренди) житла.
- •60. Правова природа договору позички.
- •61. Поняття та зміст договору підряду.
- •62. Поняття та особливості договору побутового підряду.
- •63. Поняття та особливості договору будівельного підряду.
- •64. Підряд на проектні та пошукові роботи.
- •65. Поняття та правова природа договору про надання послуг.
- •66. Поняття та види договору перевезення (загальні положення).
- •67. Поняття, форма та зміст договору транспортного експедирування.
- •68. Поняття, форма та зміст договору зберігання.
- •69. Поняття та особливості договору складського зберігання.
- •70. Поняття, предмет та форма зміст договору страхування.
- •71. Правова природа договору доручення.
- •72. Поняття та зміст договору комісії та умови його виконання.
- •73. Поняття, предмет та форма дог. Управління майном. Зміст договору управління майном.
- •74. Поняття, форма та зміст договору позики.
- •75. Правова природа кредитного договору.
- •76. Поняття, форма договору банківського вкладу. Види банківських вкладів.
- •77. Поняття та зміст договору банківського рахунку.
- •78. Види договорів щодо розпорядження майновими правами інтелектуальної власності.
- •79. Зобов'язання з публічної обіцянки винагороди.
- •80. Зобов'язання, що виникають внаслідок вчинення дій в майнових інтересах іншої особи без її доручення.
- •81. Зобов'язання, які виникають внаслідок рятування життя, майна фізичної або юридичної особи.
- •82. Зобов'язання, які виникають внаслідок створення загрози життю, здоров'ю, майну фізичної особи або майну юридичної особи.
- •83. Підстави та умови виникнення зобов'язань із заподіяння шкоди.
- •84. Зобов'язання у зв'язку з набуттям, збереженням майна без достатньої правової підстави.
- •85. Поняття та види спадкування. Час і місце відкриття спадщини. Право на спадкування та усунення від цього права.
- •86. Прийняття та відмова від спадщини. Оформлення прав на спадщину.
- •87. Черговість спадкування за законом та порядок її зміни. Спадкування за правом представлення.
- •88. Поняття та правова природа заповіту. Види заповітів.
- •89. Виконання заповіту.
- •90. Спадковий договір.
- •49. Права та обов'язки сторін за договором купівлі-продажу.—18
- •50. Поняття, особливості та зміст договору поставки.—18
60. Правова природа договору позички.
За договором позички одна сторона (позичкодавець) безоплатно передає або зобов'язується передати другій стороні (користувачеві) річ для користування протягом встановленого строку, а останній повинен повернути ту ж річ в такому стані, в якому вона була отримана, з урахуванням нормального зносу. Договір позички є безоплатним, двостороннім, може бути як реальним, так і консенсуальним. Сторонами можуть виступати будь-які суб'єкти цивільного права. Предметом договору є речі, визначені індивідуальними ознаками. Строк договору — може бути як визначений, так і невизначений, в цьому випадку він визначається відповідно до мети користування річчю. Форма договору залежить від суб'єктного складу договору та предмету договору: 1) речей побутового призначення між фіз. особами може укладатися в усній формі; 2) між юр. особами, а також між юр. та фіз. особою укладається в письмовій формі; 3) будівлі, іншої капітальної споруди укладається у письмовій формі, а строком понад 1 рік — підлягає нотаріальному посвідченню; 4) транспортного засобу, якщо однією із сторін є фіз. особа — укладається в нотаріальній формі. Користувач має право повернути річ в будь-який час, але якщо річ потребує особливого догляду або зберігання, він зобов'язаний повідомити позичкодавця про свою відмову від договору не пізніш ніж за 7 днів. Кожна із сторін має право вимагати дострокового розірвання договору у випадку істотних порушень договору іншою стороною. Так, позичкодавець має на це право, якщо у зв'язку з непередбаченими обставинами річ стала потрібною йому самому; використання речі не відповідає її призначенню та умовам договору; річ самочинно передана у користування іншій особі; в результаті недбалого поводження з річчю вона може бути знищена або пошкоджена. Договір позички зберігає свою чинність і при зміні власника речі, але новий власник має право в будь-який час розірвати договір, який укладено без визначення строку. При розірванні договору користувач має бути повідомлений заздалегідь, у строк, що відповідає меті позички. Подібність договору позички до договору майнового найму дозволяє поширити на нього положення договору майнового найму (оренди).
61. Поняття та зміст договору підряду.
Договір підряду - це договір, за яким одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові. Ознаки договору - двосторонній, консенсуальний, оплатний. Предмет договору — результат праці підрядника. Сторони договору — підрядник і замовник. Істотними умовами ДП є його предмет, ціна і строк виконання робіт. Ціна включає відшкодування витрат підрядника та плату за виконану ним роботу. Ціна у ДП може бути визначена у кошторисі. Кошторис на виконання робіт може бути приблизним або твердим. Зміни до твердого кошторису можуть вноситися лише за погодженням сторін. Замовник має право у будь-який час перевірити хід і якість роботи, не втручаючись у діяльність підрядника. Законодавством врегульовані взаємовідносини генерального підрядника і субпідрядника. Передбачене право підрядника залучити до виконання роботи інших осіб (субпідрядників), залишаючись відповідальним перед замовником за результат їх роботи. У цьому разі підрядник виступає перед замовником як генеральний підрядник, а перед субпідрядником — як замовник. Обов'язки підрядника: 1) організовувати роботу і керувати нею; 2) виконати роботу, визначену ДП, із свого матеріалу і своїми засобами, якщо інше не встановлено договором; 3) зберігати майно, надане йому замовником; 4) виконати роботу у визначені строки; 5) здати замовнику предмет ДП. Обов'язки замовника: 1) прийняти роботу, виконану підрядником; 2) оплатити роботи. Відповідальність підрядника. Якщо робота виконана підрядником з відступами від умов ДП, які погіршили роботу, або з іншими недоліками, які роблять її непридатною для використання, замовник має право на свій вибір вимагати від підрядника: 1) безоплатного усунення недоліків у роботі в розумний строк; 2) пропорційного зменшення ціни роботи; 3) відшкодування своїх витрат на усунення недоліків, якщо право замовника усувати їх встановлено договором. Якщо відступи у роботі від умов ДП або інші недоліки у роботі є істотними та такими, що не можуть бути усунені, замовник має право відмовитися від договору та вимагати відшкодування збитків.