- •49. Права та обов'язки сторін за договором купівлі-продажу.
- •50. Поняття, особливості та зміст договору поставки.
- •51. Поняття, особливості та зміст договору міни(бартеру).
- •52. Поняття, предмет та форма договору дарування.
- •53. Поняття, форма та зміст договору ренти. Види ренти.
- •54. Поняття, форма та зміст договору довічного утримання (догляду).
- •55. Поняття, предмет та зміст договору найму (оренди). Договір піднайму.
- •56. Договір прокату.
- •57. Правова природа договору найму (оренди) транспортного засобу.
- •58. Поняття та особливості договору найму (оренди) земельної ділянки.
- •59. Поняття, предмет, форма договору найму (оренди) житла.
- •60. Правова природа договору позички.
- •61. Поняття та зміст договору підряду.
- •62. Поняття та особливості договору побутового підряду.
- •63. Поняття та особливості договору будівельного підряду.
- •64. Підряд на проектні та пошукові роботи.
- •65. Поняття та правова природа договору про надання послуг.
- •66. Поняття та види договору перевезення (загальні положення).
- •67. Поняття, форма та зміст договору транспортного експедирування.
- •68. Поняття, форма та зміст договору зберігання.
- •69. Поняття та особливості договору складського зберігання.
- •70. Поняття, предмет та форма зміст договору страхування.
- •71. Правова природа договору доручення.
- •72. Поняття та зміст договору комісії та умови його виконання.
- •73. Поняття, предмет та форма дог. Управління майном. Зміст договору управління майном.
- •74. Поняття, форма та зміст договору позики.
- •75. Правова природа кредитного договору.
- •76. Поняття, форма договору банківського вкладу. Види банківських вкладів.
- •77. Поняття та зміст договору банківського рахунку.
- •78. Види договорів щодо розпорядження майновими правами інтелектуальної власності.
- •79. Зобов'язання з публічної обіцянки винагороди.
- •80. Зобов'язання, що виникають внаслідок вчинення дій в майнових інтересах іншої особи без її доручення.
- •81. Зобов'язання, які виникають внаслідок рятування життя, майна фізичної або юридичної особи.
- •82. Зобов'язання, які виникають внаслідок створення загрози життю, здоров'ю, майну фізичної особи або майну юридичної особи.
- •83. Підстави та умови виникнення зобов'язань із заподіяння шкоди.
- •84. Зобов'язання у зв'язку з набуттям, збереженням майна без достатньої правової підстави.
- •85. Поняття та види спадкування. Час і місце відкриття спадщини. Право на спадкування та усунення від цього права.
- •86. Прийняття та відмова від спадщини. Оформлення прав на спадщину.
- •87. Черговість спадкування за законом та порядок її зміни. Спадкування за правом представлення.
- •88. Поняття та правова природа заповіту. Види заповітів.
- •89. Виконання заповіту.
- •90. Спадковий договір.
- •49. Права та обов'язки сторін за договором купівлі-продажу.—18
- •50. Поняття, особливості та зміст договору поставки.—18
86. Прийняття та відмова від спадщини. Оформлення прав на спадщину.
Спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Не допускається прийняття спадщини з умовою чи із застереженням. Тобто прийняття спадщини є юридичною дією (одностороннім правочином) спадкоємця, що виражає його згоду бути спадкоємцем спадкодавця. Не можна прийняти лише частину спадкового майна. Якщо спадкоємець вже прийняв спадщину, то він не може відмовитися від неї. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого ЦКУ, він не заявив про відмову від неї. Малолітня, неповнолітня, недієздатна особа, а також особа, цивільна дієздатність якої обмежена, вважаються такими, що прийняли спадщину, спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття останньої не проживав постійно із спадкодавцем, має подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини. Заява про прийняття спадщини подається спадкоємцем особисто. Особа, яка досягла 14 років, має право подати заяву про прийняття спадщини без згоди своїх батьків або піклувальника. Відмова від прийняття спадщини є одностороннім правочином, прямо вираженим (шляхом подання відповідної заяви нотаріусу) небажанням спадкоємця прийняти майно. Відмовитися від прав спадкування можуть спадкоємці як за законом, так і за заповітом. Строк для відмови — 6 місяців з дня відкриття спадщини. Наступне скасування заявленої відмови не допускається. Заява про відмову від прийняття спадщини подається до нотаріальної контори за місцем відкриття спадщини. Неповнолітня особа віком від 14 до 18 років може відмовитися від прийняття спадщини за згодою батьків (усиновлювачів), піклувальника і органу опіки та піклування. Батьки (усиновлювачі), опікун можуть відмовитися від прийняття спадщини, належної малолітній, недієздатній особі, тільки з дозволу органу опіки та піклування. Відмова від прийняття спадщини є безумовною і беззастережною. Спадкоємець за заповітом має право відмовитися від прийняття спадщини на користь іншого спадкоємця за заповітом. Відмова спадкоємця за заповітом від прийняття спадщини не позбавляє його права на спадкування за законом.
87. Черговість спадкування за законом та порядок її зміни. Спадкування за правом представлення.
Закон визначає черговість спадкування за законом — спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття. Спочатку успадковують особи, які належать до першої черги. Якщо хоча б одна з них приймає спадщину, то спадкоємці наступних черг автоматично усуваються від спадкування. У межах кожної черги законні спадкоємці закликаються одночасно і поділяють спадщину між собою порівну. У І чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя останнього та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки. У ІІ чергу – рідні брати та сестри спадкодавця, його баба та дід як з боку батька, так і з боку матері. У ІІІ чергу—рідні дядько та тітка спадкодавця. У IV чергу – особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім'єю не менш як 5 років до часу відкриття спадщини. У V чергу – інші родичі спадкодавця до шостого ступеня споріднення включно, причому родичі ближчого ступеня споріднення усувають від права спадкування родичів дальшого ступеня споріднення. У V чергу право на спадкування за законом одержують утриманці спадкодавця, які не були членами його сім'ї. Утриманцем вважається неповнолітня або непрацездатна особа, яка не була членом сім'ї спадкодавця, але не менш як 5 років одержувала від нього матеріальну допомогу, що була для неї єдиним або основним джерелом засобів для існування. Внуки, правнуки спадкодавця спадкують ту частку спадщини, яка належала б за законом їх матері, батькові, бабі, дідові, якби вони були живими на час відкриття спадщини. Якщо спадкування за правом представлення здійснюється декількома особами, частка їх померлого родича ділиться між ними порівну. При спадкуванні по прямій низхідній лінії право представлення діє без обмеження ступеня споріднення.