25.Основні області дослідження для виявлення об’єктивного стану організації

У цій галузі вивчається основна інформація про характерні особливості, цілі діяльності, роль і основні характеристики організації. Особлива увага приділяється тим факторам і подіям, які характеризують історію розвитку організації і пояснюють різні традиції, та особливості діяльності організації.

Також досліджується характер діяльності організації, його масштаби, місце та роль на ринку або на певному сегменті ринку; номенклатура продукції.

1. Завдання і стратегій (в цілому).

При діагностуванні треба дослідити використовувану методологію і певні цілі діяльності, а також інші завдання, що ставляться керівництвом. Особливу увагу необхідно приділяти суперечливим цілям, стратегіям і напрямам політики, а також тим не повністю освоєним галузям, в яких, організація провадить діяльність без визначених завдань і планів.

2. Фінанси.

Фінансова оцінка повинна бути зосереджена на аналізі фінансових звітів клієнта за попередні 3-5 років, який дає можливість оцінити спроможність і недоліки організації, визначити продуктивність за попередній період часу, перевірити правильність використання наявних фондів і визначити тенденції зростання або спаду діяльності. Дані, одержані в результаті фінансової оцінки, використовуються як орієнтовні дані для дальших досліджень і для вжиття коригувальних заходів в інших галузях і при виконанні інших функцій, пов'язаних з управлінням.

3. Система збуту продукції.

Діагностуючи фірму, треба намагатися визначити характерні особливості ринку, на який фірма має доступ, а також стратегічні заходи на шляху від продукції до ринку, які будуть використовуватися, перевірити ефективність ринкової стратегії і діяльності, а також вплив прийнятої стратегії на функції, пов'язані з продуктивністю, дослідженнями і експериментальними розробками, постачанням, і на інші функції. Якщо необхідно, слід коротко розглянути різні складові елементи системи збуту, наприклад, організацію збуту, засоби реклами, розміщення і обіг запасів продукції, складування і транспортування продукції та інші елементи.

4. Виробництво (виробнича діяльність).

Фактично треба зосередити свою увагу на таких двох напрямах аналізу:

• загальне дослідження організації виробництва, розміщення виробничих підрозділів і схем основних потоків матеріалів і продукції, аналіз зв'язків між системою збуту і продукцією, постачанням і виробництвом, а також зв'язків між дослідними роботами і експериментальними розробками і виробництвом;

• аналіз основних показників, що характеризують ефективність виробничої діяльності (коефіцієнт використання виробничих потужностей), час реалізації замовлень на основну продукцію фірми, обсяг і розподіл роботи в процесі розвитку виробництва, вихід із ладу і простої обладнання, використання робочого часу або працівників, безпосередньо пов'язаних з виробництвом, втрати і якість продукції, різні виробничі витрати. В організаціях, що безпосередньо не пов'язані з виробництвом (в службах, спеціальних організаціях, урядових міністерствах), треба таким самим чином перевірити послуги або функції, які можна розглядати як їхню «продукцію».

5. Інноваційна діяльність.

Необхідно визначити роль досліджень і експериментальних розробок у розвитку діяльності організації. Якщо організація орієнтована на проведення досліджень і провадить діяльність у технічно прогресивній галузі промисловості, то управління дослідною діяльністю може справляти значно більший вплив на загальні результати діяльності, ніж управління виробництвом. Треба дослідити взаємозв'язки, що існують в повному циклі „дослідження - експериментальні розробки - виробництво - збут продукції».

Навіть в організаціях, в яких дослідження і експериментальні розробки майже або зовсім відсутні, можливе певне відношення до досліджень і експериментальних розробок, які здійснюються зовнішніми організаціями, наприклад, організація може придбати ліцензії або технологічні засоби у вигляді нового обладнання.

6. Трудові ресурси.

Незважаючи на обмежені можливості для аналізу в межах короткого оглядового дослідження, необхідно одержати правильне уявлення проте, які рішення приймаються в цій сфері, хто приймає такі рішення і як ці рішення впливають на моральний стан і стимулювання працівників. Потім необхідно коротко розглянути питання, пов'язані з плануванням завдань професійного розвитку та службового просування працівників і оцінкою діяльності персоналу, а також роль навчання і підвищення кваліфікації працівників. У сфері оплати і стимулювання праці необхідно розглянути як фінансові засоби (політика щодо заробітної плати, участь у розподілі прибутків), так і інші засоби стимулювання (можливості для підвищення кваліфікації і заробітної плати, гарантії трудової зайнятості, соціальне забезпечення), а також оцінити вплив цих засобів на продуктивність праці в досліджуваній організації.

7. Системи управління і практична діяльність.

Поступово потрібно розширювати і поглиблювати свої знання і розуміння системи управління організації, намагатися визначити залежність між виявленими проблемами і способами прийняття та виконання рішень у важливих питаннях.

Особливу увагу слід звернути на особисті дані і дані про стиль управління, які характеризують основних керівників, а також на різні показники, які характеризують так звану організаційну культуру.

8. Ефективність (загальна).

Дослідження ресурсів, завдань, стратегії, політики і планів, а також показників, що характеризують основну діяльність, і результатів в окремих галузях, які стосуються конкретної організації, дозволяє зробити певний висновок про загальну ефективність діяльності організації, оцінити, наскільки задовільна така діяльність, і визначити можливі і необхідні засоби по удосконаленню діяльності.