- •1. Визначення, цілі, види та напрямки діяльності підприємства
- •2. Правові основи функціонування підприємства
- •3. Підприємництво як сучасна форма господарювання
- •4. Договорні взаємовідносини і партнерські зв’язки у підприємницькій діяльності
- •5. Міжнародна підприємницька діяльність
- •6. Види підприємств
- •7. Об’єднання підприємств: поняття та види
- •8. Сутнісна характеристика, зовнішнього середовища
- •9. Функціонування окремих суб’єктів мікросередовища
- •10. Макросередовище та його чинники
- •11. Структура підприємства
- •12. Сутність і функції процессу управління
- •13. Методи управління діяльності підприємств
- •14. Організаційні структури управління підприємствами різних форм власності
- •15. Вищі органи державного управління підприємствами та організаціями
- •16. Ринкове середовище господарювання підприємств і організацій
- •17. Загальна характеристика продукції (послуг)
- •18. Маркетингова діяльність і формування программи випуску продукції (надання послуг)
- •19. Матеріально-технічне забезпечення виробництва
- •20. Прогнозування розвитку суб’єктів господарювання
- •21. Методичні основу планування
- •22. Стратегія розвитку підприємства
- •23. Бізнес – планування
- •24. Тактичне та оперативне планування
- •25. Поняття, класифікація і структура персоналу підприємства
- •26. Визначення чисельності окремих категорій працівників
- •27. Сучасна системі управління персоналом
- •28. Продуктивність праці персоналу
- •29. Оплата праці: сутність, функції, державна політика і загальна організація
- •30. Застосовувані форми і системи оплати праці робітників
- •31. Доплати і надбавки до заробітної плати та організація преміювання персоналу
- •32. Загальна характеристика капіталу і виробничих фондів
- •33. Оцінка, класифікація і структура основних фондів
- •35. Ефективність відтворення і використання оборотних фондів підприємства
- •36. Структура, нормування і використання оборотних фондів підприємства
- •37. Оборотні кошти підприємства, їх загальна характеристика і нормування
- •38. Ефективність використання оборотних коштів підприємства
- •39. Поняття, склад і структура інвестицій
- •40. Загальна характеристика інноваційних процесів
- •41. Характеристика техніко – технологічної бази виробництва, технічних розвиток підприємства
- •42. Формування і використання виробничої потужності підприємства
- •43. Структурна характеристика, структура і принципи організації виробничих процесів
- •44. Організаційні типи виробництва
- •45. Методи і форми організації виробництва
- •46. Якість і конкурентоспроможність продукції (послуг)
- •47. Стандартизація і сертифікація продукції (послуг)
- •48. Загальна характеристика витрат на виробництво і реалізацію продукції (послуг)
- •49. Класифікація витрат
- •50. Кошторис виробництва
- •51. Собівартість виробництва
- •52. Прибуток і доход підприємства
- •53. Рентабельність ресурсів і продукції
- •54. Оцінка фінансово-економічного стану підприємства
- •55. Загальна характеристика процесів трансформації і реструктуризації
- •56. Порядок, концепції і варіанти реструктуризації підприємства
- •57. Змістово-тепологічна характеристика економічної безпеки господарюючого суб’єкта
- •58. Рівень економічної безпеки і кризовий стан підприємства
- •59. Санація господарюючих суб’єктів
- •60. Банкротство і ліквідація збанкрутілих підприємств
- •1. Визначення, цілі, види та напрямки діяльності підприємства
30. Застосовувані форми і системи оплати праці робітників
На предприятиях применяются две формы заработной платы: повременная и сдельная.
Повременная форма заработной платы применяется в случаях, когда невозможно пронормировать затраты труда, на участках, где экономически нецелесообразно детально нормировать труд, либо выработка определяется принятым технологическим режимом и главным условием является высокое качество продукции. По этой форме оплачивается рабочая сила специалистов и служащих, крановщиков, электриков, ремонтников, рабочих, обслуживающих аппаратурные и автоматизированные процессы. Сдельная форма оплаты труда материально заинтересовывает работника в результатах труда, его производительности, стимулирует рост квалификации, способствует более полному использованию оборудования и рабочего времени. При ней заработная плата определяется количеством изготовленной продукции и расценкой за ее единицу, часовая тарифная ставка, а также нормы времени (в индивидуальном и мелкосерийном производстве) или нормы выработки (в массовом и крупносерийном производствах). Сдельная расценка определяется по формуле:
P = P4*t, Р = Pч/Hв, где: Р – расценка за единицу продукции или операцию; Рч - часовая тарифная ставка, соответствующая разряду работы, грн.; t - норма времени, ч; Нв - норма выработки за час.
Сдельную заработную плату рабочего за месяц или другой расчетный период можно определить умножением сдельной расценки на количество изготовленной им продукции.
Системы. Каждая из названных форм заработной платы охватывает несколько систем оплаты труда для различных орг-технических условий производства.
При прямой сдельной системе заработная плата исходя из произведённой продукции. Заработок рабочего определяется путем умножения расценки за единицу продукции на количество изготовленных изделий.
Косвенная сдельная система применяется для оплаты труда тех категорий вспомогательных рабочих (крановщиков, наладчиков, ремонтников), труд которых не поддается непосредственному нормированию и учету, но в значительной мере определяет уровень выработки основных производственных рабочих. Заработок рабочего рассчитывается почасовая тарифная ставка умноженная на фактически отработанное за месяц количество часов рабочими, и на средний коэффициент выполнения норм выработки всеми рабочими, которые обслуживаются данными вспомогательными рабочими.
Сдельно-премиальная система действует в условиях применения премирования рабочих за определенные достижения в труде, рассчитывается умножением количества единиц произведенной продукции на единичную ее расценку плюс премия за достижения определенных результатов, которые подлежат поощрению. Расценка определяется делением часовой тарифной ставки на норму выработки или произведением почасовой тарифной ставки на норму времени (часы) для производства единицы продукции
Сдельно-прогрессивная система заработной платы предусматривает оплату работ, выполненных в пределах установленной нормы по обычным сдельным расценкам, а работы, выполненные сверх нормативного уровня - по повышенным расценкам в зависимости от степени выполненного задания. Применение этой системы ограничено участками, сдерживающими предприятия в целом и отсутствием других стимулирующих факторов повышения качества продукции и обслуживания.
Аккордная сдельная система отличается от других тем, что группе работников расценки устанавливаются на весь объем работ с указанием конечного срока их выполнения, определённой суммы расходов на з/п, группа самостоятельно решает какая численность работников и размер з/п каждого работника. Она поощряет сокращение сроков выполнения работ и используется преимущественно при устранении последствий аварий, срочных ремонтах, строительных работах и др. Нужно учитывать необходимость строгого контроля качества и соблюдения правил безопасности труда.
Простая повременная система базируется на отработанном времени. Заработок рабочего при такой системе рассчитывается умножением часовой тарифной ставки соответствующего разряда на количество отработанных за месяц часов. Эту систему оплаты труда применяют редко из-за недостаточного ее влияния на количество и качество выпускаемой продукции или выполненных работ.
Повременно-премиальная система устраняет недостаток простой повременной оплаты труда. По этой системе кроме тарифного заработка рабочий получает премию за достижение определенных количественных и качественных показателей.
Разновидностью почасово-премиальной является система оплаты труда в соответствии с должностными окладами. Например, на ряде предприятий промышленности заработная плата руководителей находится в прямой зависимости от ее среднего уровня по предприятию в целом, прироста объема продукции в натуральном выражении, ее качества и поставок