- •1. Визначення, цілі, види та напрямки діяльності підприємства
- •2. Правові основи функціонування підприємства
- •3. Підприємництво як сучасна форма господарювання
- •4. Договорні взаємовідносини і партнерські зв’язки у підприємницькій діяльності
- •5. Міжнародна підприємницька діяльність
- •6. Види підприємств
- •7. Об’єднання підприємств: поняття та види
- •8. Сутнісна характеристика, зовнішнього середовища
- •9. Функціонування окремих суб’єктів мікросередовища
- •10. Макросередовище та його чинники
- •11. Структура підприємства
- •12. Сутність і функції процессу управління
- •13. Методи управління діяльності підприємств
- •14. Організаційні структури управління підприємствами різних форм власності
- •15. Вищі органи державного управління підприємствами та організаціями
- •16. Ринкове середовище господарювання підприємств і організацій
- •17. Загальна характеристика продукції (послуг)
- •18. Маркетингова діяльність і формування программи випуску продукції (надання послуг)
- •19. Матеріально-технічне забезпечення виробництва
- •20. Прогнозування розвитку суб’єктів господарювання
- •21. Методичні основу планування
- •22. Стратегія розвитку підприємства
- •23. Бізнес – планування
- •24. Тактичне та оперативне планування
- •25. Поняття, класифікація і структура персоналу підприємства
- •26. Визначення чисельності окремих категорій працівників
- •27. Сучасна системі управління персоналом
- •28. Продуктивність праці персоналу
- •29. Оплата праці: сутність, функції, державна політика і загальна організація
- •30. Застосовувані форми і системи оплати праці робітників
- •31. Доплати і надбавки до заробітної плати та організація преміювання персоналу
- •32. Загальна характеристика капіталу і виробничих фондів
- •33. Оцінка, класифікація і структура основних фондів
- •35. Ефективність відтворення і використання оборотних фондів підприємства
- •36. Структура, нормування і використання оборотних фондів підприємства
- •37. Оборотні кошти підприємства, їх загальна характеристика і нормування
- •38. Ефективність використання оборотних коштів підприємства
- •39. Поняття, склад і структура інвестицій
- •40. Загальна характеристика інноваційних процесів
- •41. Характеристика техніко – технологічної бази виробництва, технічних розвиток підприємства
- •42. Формування і використання виробничої потужності підприємства
- •43. Структурна характеристика, структура і принципи організації виробничих процесів
- •44. Організаційні типи виробництва
- •45. Методи і форми організації виробництва
- •46. Якість і конкурентоспроможність продукції (послуг)
- •47. Стандартизація і сертифікація продукції (послуг)
- •48. Загальна характеристика витрат на виробництво і реалізацію продукції (послуг)
- •49. Класифікація витрат
- •50. Кошторис виробництва
- •51. Собівартість виробництва
- •52. Прибуток і доход підприємства
- •53. Рентабельність ресурсів і продукції
- •54. Оцінка фінансово-економічного стану підприємства
- •55. Загальна характеристика процесів трансформації і реструктуризації
- •56. Порядок, концепції і варіанти реструктуризації підприємства
- •57. Змістово-тепологічна характеристика економічної безпеки господарюючого суб’єкта
- •58. Рівень економічної безпеки і кризовий стан підприємства
- •59. Санація господарюючих суб’єктів
- •60. Банкротство і ліквідація збанкрутілих підприємств
- •1. Визначення, цілі, види та напрямки діяльності підприємства
22. Стратегія розвитку підприємства
Стратегия развития предприятия - это определение основных долгосрочных целей и задач предприятия и утверждение курса действий и распределения ресурсов, необходимых для достижения этих целей.
При стратегическом планировании первым, наиболее существенным и определяющим считается выбор целей тем или иным субъектом хозяйствования. Основную цель предприятия принято называть миссией. Выбор миссии предприятия осуществляется с учетом действий факторов внешней среды. Исходя из общей миссии предприятия, формируются его другие стратегические цели. Реальность и эффективность стратегии предприятия обеспечиваются, если стратегические цели будут: конкретными и измеряемыми; четко сориентированными во времени (когда и какой цели нужно достичь); достижимыми, сбалансированными, ресурсно обеспеченными; однонаправленными и взаимосоответствующими.
После определения миссии и целей начинается диагностический этап стратегического планирования. Первым важным шагом является изучение внешней среды. Анализ внешней среды – это непрерывный процесс наблюдения, изучения и контроля внешних для предприятия факторов с целью своевременного исчерпывающего определения возможных положительных явлений либо угроз субъекту хозяйствования, т. е. определения положительного и отрицательного воздействия внешних факторов – политических, экономических, научно-технических, социальных, международных и т. п.
Для разработки и осуществления стратегии большое значение имеет анализ рыночных факторов, которые из-за своей постоянной и высокой изменчивости могут непосредственно повлиять на успех или кризис предприятия. Речь идет прежде всего о микроэкономическом анализе спроса, предложения и уровня конкуренции по определенной системе показателей
Методы выбора генеральной стратегии можно разделить на две группы: первая – методы однопродуктового анализа; вторая – методы “портфельного” анализа (матричные). Каждая из этих групп объединяет неск. конкретных методов.
Выделяет несколько отличительных особенностей стратегии:
1. Процесс выработки стратегии не завершается каким-либо немедленным действием. Обычно он заканчивается установлением общих направлений, продвижение по которым обеспечит рост и укрепление позиций фирмы.
2. Сформулированная стратегия должна быть использована для разработки стратегических проектов, методов поиска. Роль стратегии в поиске состоит в том, чтобы, во-первых, сосредоточить внимание на определённых участках или возможностях, во-вторых, отбросить все остальные возможности как несовместимые со стратегией.
3. Необходимость в данной стратегии отпадает, как только реальный ход событий выведет организацию на желаемое развитие.
4. В ходе формулирования стратегий нельзя предвидеть все возможности, которые откроются при составлении проекта конкретных мероприятий. Поэтому приходится пользоваться сильно обобщённой, неполной и неточной информацией о различных альтернативах.
5. При появлении более точной информации может быть поставлена под сомнение обоснованность первоначальной стратегии. Поэтому необходима обратная связь, позволяющая обеспечить своевременное переформулирование стратегии.