Методологія досліджень

− Еволюційний характер теорії;

− технократичний детермінізм;

− використання описово-статистичного методу;

− трактування соціально-економічних явищ із погляду суспільної психології;

− спроби інтегрувати економічні науки до суспільних;

− запровадження в ролі вихідної категорії інституту (сукупність правових норм, звичаїв, навичок).

Ранній інституціоналізм виник у США в 20 − 30-х роках ХХ сторіччя. Виділяють такі його види: соціально-психологічний інституціоналізм Т. Веблена; соціально-правовий інституціоналізм Дж. Коммонса; кон'юнктурно-статистичний інституціоналізм У. Мітчелла.

Торстейн Веблен

(1857 − 1929)

Американський економіст, соціолог.

Основний твір – "Теорія бездіяльного

класу" (1899); "Теорія ділового підприємництва" (1904).

Методологія досліджень. Основою розвитку суспільства Т. Веблен вважає психологію колективу. Базуючись на цьому положенні, він формулює психологічну теорію економічного розвитку. Вважає, що трактувати економічні явища потрібно із соціологічної та історичної позицій. Виходить із принципу взаємозв’язку і взаємозумовленості всіх суспільних відносин, у тому числі економічних і соціально-психологічних. Т. Веблена з повною упевненістю можна віднести до фундаторів економічної соціології.

Модель економічної людини А. Сміта, на думку Т. Веблена, безнадійно застаріла. Людину не можна вважати машиною для підрахування почуттів, а тому не можна уявити її поведінку у вигляді математичних рівнянь. Економічна поведінка людини залежить від норм, традицій, батьківських почуттів, духу суперництва, підсвідомих мотивів і т. д.

Учений ототожнює закономірності розвитку суспільства з біологічними закономірностями і стоїть на позиціях еволюційного розвитку суспільства. В основу методології Т. Веблена покладено соціальний дарвінізм.

Теорія престижного споживання. Т. Веблен увів поняття престижного споживання, що одержало назву "ефект Веблена". Це явище характерне для багатих власників. Товари для цього класу цінуються за тим, наскільки володіння ними (товарами) відрізняє людину від інших споживачів. Таке демонстративне споживання вважається підтвердженням успіху й змушує середні прошарки населення імітувати поведінку багатих. Звідси Т. Веблен робить висновок про те, що ринкову економіку характеризують марнотратство, заздрісне порівняння, заниження продуктивності.

Теорія технократичного детермінізму. Основним протиріччям капіталізму, на думку Т. Веблену, є протиріччя між індустрією і бізнесом. До індустріалів відносяться інженери та інші учасники виробничого процесу. Їхня мета – підвищення ефективності виробництва і збільшення багатства суспільства.

До бізнесменів він відносить фінансистів і підприємців. Їхнє завдання – одержати максимальний прибуток. Бізнес підпорядкував собі промисловість. Антагонізм бізнесу й індустрії може бути розв'язаний шляхом переходу влади до інженерно-технічного персоналу. Т. Веблен був прихильником технічних працівників і супротивником бізнесменів, тобто технократом. Він вважав, що майбутнє належить суспільству, звільненому від бізнесу, яке функціонує в інтересах усього соціуму.