- •Передмова
- •Тема 1. Предмет і метод історії економічних Учень
- •Зародження та основні етапи розвитку історії економічних учень
- •1.2. Методологія історії економічних учень
- •Ранні економічні вчення
- •Емпіричний метод дослідження
- •Класична політекономія
- •Теоретичний аналіз
- •1.3. Функції, цілі та завдання історії економічних учень
- •Економічна історія
- •Історія економічних учень
- •Економічна теорія
- •Висновки
- •Розділ 1. Ранні економічні погляди
- •2.1. Економічна думка Стародавнього Сходу
- •2.2. Економічні вчення античної Греції
- •Ксенофонт
- •Аристотель
- •2.3. Проблеми раціональної організації рабовласницької латифундії у працях давньоримських філософів
- •Марк Порцій Катон
- •Марк Теренцій Варон
- •Висновки
- •Тема 3. Економічні погляди епохи середньовіччя і меркантилізму
- •Історичні умови
- •Особливості економічних поглядів
- •Основні документи раннього середньовіччя
- •3.1. Економічні погляди каноністів.Фома Аквінський
- •3.2.Арабське середньовіччя
- •Історичні умови
- •Особливості економічних поглядів
- •Уїльям Стаффорд
- •Висновки
- •Розділ 2. Класична політична економія
- •Тема 4. Рання класична політична економія
- •Історичні умови
- •Особливості економічних поглядів
- •4.1. Економічні погляди в. Петті та п. Буагільбера
- •Вільям Петті
- •П’єр Лепезан де Буагільбер
- •4.2. Школа фізіократів
- •2 Млрд Промислові товари (2 млрд)
- •Анн Робер Жак Тюрго
- •Висновки
- •Тема 5. Зріла класична політична економія
- •Історичні умови
- •Особливості економічних поглядів
- •5.1. Економічна система а. Сміта Адам Сміт
- •5.2. Розвиток класичної політичної економії у творчості д. Рікардо
- •Основний твір − “Засадиполітичної економії та оподаткування” (1817).
- •Висновки
- •Тема 6. Пізня класична політекономія
- •Історичні умови
- •Особливості економічних поглядів
- •6.1. Ідеї реформізму в пізній класичній політекономії
- •П’єр Жозеф Прудон
- •Джон Стюарт Мілль
- •Прагматизм пізньої класики
- •Жан Батист Сей
- •6.3. Теорії економічних гармоній Нассау Вільям Сеніор
- •Генрі Чарлз Кері
- •Висновки
- •Розділ 3. Марксистський напрям економічної думки
- •Тема 7. Виникнення і розвиток марксистської економічної теорії
- •Історичні умови
- •7.1. Економічні ідеї “Капіталу” Карл Маркс
- •Микола іванович Зібер
- •Карл Каутський
- •Рудольф Гільфердинг
- •7. 3. Сучасний марксизм
- •Висновки
- •Розділ 4. Неокласична економiчна теорiя Тема 8. Маржиналістська революція і формування неокласичної доктрини
- •Iсторичнi умови
- •Особливостi економiчних поглядiв
- •Етапи розвитку
- •8.1. Створення основ неокласичного аналізу.
- •8.1.1. Австрійська школа
- •Карл Менгер
- •Ойген Бем-Баверк
- •8.1.2. Американська школа маржиналізму
- •Джон Бейтс Кларк
- •8.2. Кембриджська школа I зародження мiкроекономiчного аналiзу
- •Альфред Маршалл
- •8.3. Математична школа
- •Вiльям Стенлi Джевонс
- •Френсiс Еджуорт
- •Леон Вальрас
- •Вiльфредо Парето
- •Євген Євгенович Слуцький
- •Висновки
- •Тема 9. Неокласика хх століття. Неолібералізм
- •Iсторичнi умови
- •Особливостi економiчних поглядiв
- •9.1. Ордолібералізм Фрайбурзької школи
- •Вальтер Ойкен
- •9.2. Неоавстрійська школа неолібералізму
- •9.3. Монетаризм
- •Мiлтон Фрiдмен
- •9.4. Школи економіки пропозиції та раціональних очікувань
- •Артур Лаффер (народився 1940 р.)
- •Роберт Лукас (народився 1937 р.)
- •Висновки
- •Розділ 5. Кейнсіанство та його еволюція
- •Тема 10. Економічна система дж. М. Кейнса
- •10.1. Історичні умови виникнення та головні методологічні основи кейнсіанства Історичні умови
- •Особливості економічних поглядів
- •Джон Мейнард Кейнс
- •Основні економічні підходи Дж. М. Кейнса
- •Неокейнсіанство
- •Історичні умови
- •Економічні проблеми
- •10.3. Посткейнсіанство
- •Історичні умови
- •Економічні проблеми
- •10.4. Неокейнсіанські теорії економічного зростання
- •Висновки
- •Розділ 6. Історична школа й інституціоналізм
- •Тема 11. Історична школа та зародження інституціональної теорії
- •11.1. Історична школа в Німеччині
- •Історичні умови
- •Особливості економічних поглядів
- •Вільгельм Георг Фрідріх Рошер
- •Бруно Гільдебранд
- •Карл Густав Адольф Кніс
- •11.2. Нова історична школа в економічній теорії
- •Історичні умови
- •Особливості економічних поглядів
- •Густав фон Шмоллер
- •Карл Бюхер
- •Людвіг Луї Брентано
- •Вернер Зомбарт
- •Макс Вебер
- •11.3. Соціальний напрям в економічній теорії Історичні умови
- •Особливості економічних поглядів
- •11.4. Ранній інституціоналізм
- •Історичні умови
- •Особливості економічних поглядів.
- •Етапи розвитку інституціоналізму
- •Методологія досліджень
- •Торстейн Веблен
- •Джон Роджерс Коммонс
- •Уеслі Клер Мітчелл
- •11.5. Пізній інституціоналізм
- •Історичні умови
- •Гардинер Мінз
- •Адольф Огастес Берлі
- •Джон Моріс Кларк
- •Висновки
- •Тема 12. Неоінституціоналізм
- •Історичні умови
- •Особливості економічних поглядів
- •12.1. Індустріально-технологічний інституціоналізм
- •Джон Кеннет Гелбрейт (народився у 1908 р.)
- •12.2. Теорія транзакційних витрат
- •Рональд Гаррі Коуз
- •12.3. Теорія суспільного вибору
- •Джеймс Макгілл б’юкенен (народився у 1919 р.)
- •Висновки
Джон Бейтс Кларк
(1847 − 1938)
Професор економіки Колумбійського
університету.
Основний твір − „Розподіл багатства” (1899).
Методологія досліджень. Кларк поділяє теоретичну економіку на три частини – вступну, статику й динаміку. Перша частина має вивчати найбільш загальні закони господарювання, чинні у сфері взаємодії людини і природи під час виробництва і споживання. Подальший етап економічного аналізу полягає у вивченні соціальної економіки, яка включає в себе взаємовідносини між людьми, що входять до складу суспільства. Дослідження соціальної економіки поділяється, в свою чергу, на два етапи − статику і динаміку. Статика вивчає економічну систему в стані рівноваги і визначає умови для її збереження. Динаміка досліджує причини, що викликають порушення рівноваги і перехід від одного стану рівноваги до іншого.
Серед методів аналізу цей автор використовує суб’єктивізм, рівноважний підхід, граничний аналіз, моделювання.
Закон зниження граничної продуктивності факторів виробництва. Учений поширює дію закону спадної родючості грунту на всі фактори виробництва і на цій основі встановлює два основних закони − закон спадної продуктивності праці й закон спадної продуктивності капіталу. Перший закон формується так: якщо до постійного за своєю величиною капіталу залучати додаткову кількість робітників, то кожен наступний робітник буде виробляти дедалі меншу кількість продукту. Другий закон відображає спадну продуктивність капіталу в міру того, як зростаюча кількість капіталу використовується постійною величиною працівників.
За відсутності змін у техніці й технології завжди існує таке співвідношення факторів виробництва, при якому досягається максимальний обсяг виробництва і мінімальні виробничі затрати на одиницю продукції. Якщо збільшується один фактор виробництва при незмінності інших факторів, то обсяг продукції почне відносно знижуватися за рахунок того, що порушується оптимальне співвідношення факторів виробництва. Отже, збільшення в кількісному відношенні змінного фактора виробництва має свої межі. Залучення додаткових одиниць цього фактора у виробництво має припинитися, на думку Кларка, тоді, коли граничний продукт, під яким розуміється приріст продукції, одержаний унаслідок збільшення використання даного фактора на одну одиницю і незмінності застосування інших факторів, зрівняється з ціною даного фактора.
Теорія розподілу. Згідно з теорією граничної продуктивності вартість і ціну кожного фактора виробництва визначає його граничний продукт, тобто приріст виробництва, викликаний останньою граничною одиницею при незмінності інших факторів, залучених у виробництво. Величина граничного продукту визначає і розмір винагороди, яку у формі відповідного доходу отримують власники факторів виробництва. Працівник, що вкладає у виробництво свою працю, розраховує на заробітну плату, а власник капіталу розраховує на процент.
Підприємець, який виступає організатором виробництва, отримує в умовах статики, як і працівник, заробітну плату. В динамічній економічній системі підприємець вже постає у ролі новатора, рушія технічного прогресу, що намагається знизити рівень витрат на своєму підприємстві за межі середніх і, тим самим, отримати додатковий дохід – підприємницький прибуток.