6.3. Теорії економічних гармоній Нассау Вільям Сеніор

(1790 – 1864)

Англійський економіст.

Основні твори –“Основні засади

політичної економії” (1836), „Листи про

фабричне законодавство (1837).

Методологія досліджень.Сеніор висуває один з варіантів суб’єктивістського тлумачення економічних явищ і процесів, що набуває концентрованого вираження в “теорії жертв”. Згідно з даною теорією, товарне виробництво являє собою економічну систему, яка базується на взаємних жертвах робітників та підприємців.

Теорія вартості й доходів.Вартість, на думку Сеніора, – це витрати виробництва, в які входять два елементи − праця й капітал. Витрати праці й капіталу є “жертвами”, які приносять, з одного боку, робітник, відмовляючись від вільного часу, а з іншого, підприємець, утримуючись від особистого споживання капіталу. Винагородою за ці жертви робітника та підприємця є два види доходів − заробітна плата й прибуток.

Зокрема, заробітна плата, в уявленні Сеніора, − це винагорода за жертви робітника, який втрачає свій вільний час й спокій, а прибуток − винагорода за жертви підприємця, який, відмовляючись від особистого споживання капіталу, вкладає його у виробництво.

Теорія капіталу.Капіталом учений називає утримання від споживання: “…замінюю слово капітал, що розглядається як засіб виробництва, словом “утримання”. Суспільний прогрес, на думку Сеніора, вимагає постійного збільшення утримання.

Як аргумент проти скорочення тривалості робочого дня з 11,5 до 10 годин, Сеніор висуває теорію відтворення заробітної плати й прибутку. Згідно з цією теорією протягом основного часу робочого дня (10,5 год.) створюється вартість, що покриває витрати капіталу, а решта часу роботи працівника йде на створення прибутку. Таким чином, на думку Сеніора, скорочення робочого дня до 10 годин мало б своїм результатом повне зникнення прибутку.

Федерік Бастіа

(1801 − 1850)

Французький економіст і публіцист.

Основний твір –“Економічні гармонії” (1850).

Методологія досліджень.У сфері економіки цей учений розрізняє видимі явища, які лежать на поверхні економічної дійсності, та приховані, невидимі. Завданням науки повинно стати поєднання обох типів явищ для аналізу процесу виробництва.

Виробництво, на думку Бастіа, являє собою обмін послугами, в результаті чого створюється корисність як одна із частин сукупного продукту. Суспільне життя розвивається на основі закону природних гармоній, при якому індивідуальні інтереси поєднуються із суспільними.

Політична економія має бути об’єктивною, надкласовою наукою. „Наука – цариця, прийоми її повинні бути вільні й відкриті. Атмосфера партійності вбиває її”.

Теорія вартості.Відносини між людьми в умовах економічної свободи, в уявленні Бастіа, „... не можуть бути нічим іншим, як взаємним обміном послуг, що постійно знижуються у вартості та постійно збільшуються у корисності”. Корисність як здатність предмета задовольняти людські потреби є результатом впливу природи й діяльності людини, хоча їх роль у виробництві продукту неоднакова. Участь природи – дарова, а людини – потребує напруження, зусиль, праці.

Економіст вважає, що „ідея вартості передбачає докладання зусиль ..., а все дарове не має вартості, ... поняття вартості повинно бути обмежене виключно сферою зусиль праці людини для задоволення її потреб”. У поняття вартості входить і те, що кожне зусилля має бути обміняне на інше. Якщо це відбувається, то учасники обміну надають один одному послуги. Тому вартість – це “відносини обміну між двома послугами”, які складаються вільно “під впливом однієї тільки конкуренції і за вільно встановленою ціною”.

Теорія доходів.Доходи, на думку Бастіа, – це результат різноманітних послуг, які надають учасники виробничого процесу, причому не тільки у вигляді реальних затрат праці на виробництво товарів, але й у вигляді „... взагалі зусилля, яке докладається будь-ким або від якого звільняється той, хто цією послугою користується”. Таким чином, заробітна плата – це винагорода за послугу, яку надає підприємцю робітник, прибуток – плата за послугу, яку отримує підприємець за те, що вкладає капітал у виробництво і утримується від споживання, процент – плата за послугу, яку надає кредитор, а рента – плата за послугу земельного власника або його предків з обробки землі або її покращення.

Теорія капіталу.“Капітал…складається з робочих інструментів, матеріалів і запасів”, – зазначає Бастіа. Капітал створюється унаслідок намагання отримати від нього яку-небудь користь сьогодні або відмови від цієї користі з метою отримання її у майбутньому. Невикористання для власного споживання капіталу сьогодні означає відмову власника від зиску, надання послуги іншій особі. Власник капіталу, надавши подібну послугу, має право на отримання відповідної винагороди у вигляді ренти, процента, орендної плати тощо.

Теорія соціально-економічного устрою.З економічної точки зору, на думку Бастіа, суспільство являє собою “сукупність послуг, які люди добровільно або примусово надають одна одній”. Послуги, які законодавчо зобов’язана виконувати людина, мають малорухомий характер. Ті самі послуги, які надають люди добровільно, – більш гнучкі, вони розвиваються за законами прогресу. Для того, щоб суспільство розвивалося прогресивно, необхідна повна економічна свобода. В умовах конкурентного середовища індивідуальні інтереси “… прагнуть до гармонійних поєднань, до прогресивної переваги над суспільними інтересами”.