Тема 1. Предмет і метод історії економічних Учень

Історія економічних учень − це наука, яка займається дослідженням історичного процесу виникнення, розвитку і зміни системи економічних поглядів на різних ступенях еволюції суспільства. Перша тема розглядає предмет і методологію історії економічних учень як навчальної дисципліни, простежує еволюцію її виокремлення у самостійну науку. У цій темі подаються основні підходи до періодизації розвитку економічної науки, визначаються основні цілі вивчення та функціональна роль історії економічних учень.

1. Зародження та основні етапи розвитку історії економічних учень

Історія виникнення і розвитку економічних поглядів людства сягає давніх часів. З певною впевненістю можна стверджувати, що виокремлення homo sapiens та її боротьба за виживання у суворих природно-кліматичних умовах палеоліту вже є певною віхою у формуванні економічних знань. На жаль, люди у ті далекі часи ще не мали писемності, тому не могли увіковічити свої уявлення про світ економіки. Здебільшого такі знання були безсистемними і відображали господарський досвід, який передавався від покоління до покоління. І тільки починаючи з епохи формування перших цивілізацій на Давньому Сході та становлення рабовласницьких держав у Греції і Римі, ми знаходимо документальні свідчення про погляди людства на економічні явища. З цього моменту і починає свій розвиток економічна наука.

Цілі покоління мислителів намагаються пізнати, описати, порівняти, знайти причини незрозумілих і нових економічних явищ. Для цього вони розробляють методологічний інструментарій досліджень і досить часто різні методологічні засади розділяють учених на різні концептуальні полюси науки, приводять їх до принципово різних позицій і навіть ідейної боротьби. Одні погляди та теорії змінюються на інші, а давно забуті й відкинуті суспільством стають домінуючими, потім з плином часу відходять на задній план, щоб, синтезуючись у нові концепції, знову повернутись. Історія економічних учень − це наука, яка вивчає зародження, розвиток і зміну економічних поглядів. Формування й становлення цієї науки відбувалось протягом тривалого періоду, у якому доцільно визначити ряд етапів.

Етапи розвитку історії економічних учень як науки :

Перший етап (перша половина ХІХ − кінець ХІХ ст.). Історичний аналіз економіки на цьому етапі ще не має самостійного значення і відбувається у межах політичної економії. Етап характеризується цільовою спрямованістю на обґрунтування тієї чи іншої концепції автора, має яскраво виражений критичний характер. Учені здебільшого здійснюють пошук і систематизацію поглядів своїх попередників на певну проблему, піддають критиці окремі положення, а часто і теорію в цілому, будуючи на запереченні докази справедливості власної позиції. Основні роботи :

1. Стаття Дж. Мак-Куллоха “Про політичну економію”, подана до Британської енциклопедії.

2. Книги та статті теоретиків німецької історичної школи Ф. Ліста, В. Рошера, Б. Гільдебранта, К. Кніса.

3. Книга К. Маркcа “ Tеорії додаткової вартості”.

Другий етап (кінець ХІХ − початок ХХ ст.). Історія економічних учень у цей період виділяється в самостійну науку і входить у навчальні програми європейських університетів. Проводяться перші наукові дослідження у даній сфері. Вчені вже не тільки здійснюють критичний аналіз концепцій минулого, а намагаються пізнати закономірності виникнення тих чи інших теорій, визначити їх наступність, оцінити внесок мислителів у процес формування економічної науки. Основні роботи:

1. Й. Шумпетер “Історія економічного аналізу”.

2. Ш. Жид, Ш. Ріст “Історія економічних учень”.

Третій етап (початок ХХ ст. – наші часи). Історія економічних учень розвивається на власній основі, доповнюється дослідженнями про методологію історичного аналізу ідей і теорій минулого. Основні роботи :

1. М. Блауг “Економічна думка в ретроспективі”.

2. Т. Негіші “Історія економічної теорії”.

3. Б. Селігмен „Сучасні теорії економічної думки”.

4. “Всесвітня історія економічної думки” у 6-ти томах за редакцією В. Черковця.

Теоретичною базою сучасного вивчення історії економічних учень є історичні документи, твори стародавніх мислителів, праці видатних економістів ХVIII − ХХ ст., програмні документи різних партій і політичних течій. Виклад історії економічних учень спирається на знання всесвітньої історії, економічної історії, органічно пов’язується з дисципліною „Економічна теорія”.