- •Теоретичні питання.
- •Практичні роботи.
- •Приклад письмової роботи до заняття:
- •Приклад тестових завдань «Крок 1» до заняття 1
- •Питання до підсумкового модульного контролю 3:
- •Ситуаційні задачі:
- •Теоретичні питання.
- •Практичні роботи.
- •Приклад письмової роботи до заняття:
- •Приклад тестових завдань «Крок 1» до заняття 2
- •Питання до підсумкового модульного контролю 3:
- •Сутуаційні задачі:
- •Теоретичні питання.
- •Практичні роботи.
- •Приклад письмової роботи до заняття:
- •Приклад тестових завдань «Крок 1» до заняття 3
- •Питання до підсумкового модульного контролю 3:
- •Ситуаційні задачі:
- •Практичні роботи
- •Приклад письмової роботи до заняття:
- •Приклад тестових завдань «Крок 1» до заняття 4
- •Питання до підсумкового модульного контролю 3:
- •Ситуаційні задачі:
- •Структури змістового модуля 12, які потрібно вміти писати студенту на пмк 3:
- •Теоретичні питання
- •Практичні роботи
- •Приклад письмової роботи до заняття:
- •Приклад тестових завдань «Крок 1» до заняття 5
- •Питання до підсумкового модульного контролю 3:
- •Ситуаційні задачі:
- •Теоретичні питання
- •Практичні роботи
- •Приклад письмової роботи до заняття:
- •Приклад тестових завдань «Крок 1» до заняття 6
- •Питання до підсумкового модульного контролю 3:
- •Ситуаційні задачі:
- •Теоретичні питання
- •Практичні роботи
- •Приклад письмової роботи до заняття:
- •Приклад тестових завдань «Крок 1» до заняття 7
- •Питання до підсумкового модульного контролю 3:
- •Ситуаційні задачі:
- •Структури змістового модуля 13 та 14, які потрібно вміти писати студенту на пмк 3:
- •Практичні роботи
- •Приклад письмової роботи до заняття:
- •Приклад тестових завдань «Крок 1» до заняття №8
- •Питання до підсумкового модульного контролю 3:
- •Ситуаційні задачі:
- •Практичні роботи
- •Приклад письмової роботи до заняття:
- •Приклад тестових завдань «Крок 1» до заняття 9
- •Питання до підсумкового модульного контролю 3:
- •Ситуаційні задачі:
- •Практичні роботи
- •Приклад тестових завдань «Крок 1» до заняття 10
- •Питання до підсумкового модульного контролю 3:
- •Структури змістового модуля 15 та 16, які потрібно вміти писати студенту на пмк 3:
- •Практичні роботи
- •Приклад письмової роботи до заняття:
- •Приклад тестових завдань «Крок 1» до заняття 11
- •Питання до підсумкового модульного контролю 3:
- •Ситуаційні задачі:
- •Теоретичні питання
- •Практичні роботи
- •Приклад письмової роботи до заняття:
- •Питання до підсумкового модульного контролю 3:
- •Ситуаційні задачі:
- •Приклад письмової роботи до заняття:
- •Приклад тестових завдань «Крок 1» до заняття 13
- •Питання до підсумкового модульного контролю 3:
- •Ситуаційні задачі:
- •Структури змістового модуля 17, які потрібно вміти писати студенту на пмк 3:
- •Практичні роботи
- •Приклад письмової роботи до заняття:
- •Приклад тестових завдань «Крок 1» до заняття 14
- •Питання до підсумкового модульного контролю 3:
- •Ситуаційні задачі:
- •Теоретичні питання:
- •Практичні роботи
- •1 Етап. Виділення мікросомальної фракції печінки (демонстрація).
- •2 Етап. Визначення анілін-п-гідроксилазної активності мікросом печінки.
- •Приклад письмової роботи до заняття:
- •Приклад тестових завдань «Крок 1» до заняття 15
- •Питання до підсумкового модульного контролю 3:
- •Ситуаційні задачі:
- •Теоретичні питання
- •Практичні роботи
- •Приклад тестових завдань «Крок 1» до заняття 16
- •Питання до підсумкового модульного контролю 3:
- •Ситуаційні задачі:
- •Структури змістового модуля 18, які потрібно вміти писати студенту на пмк 3:
Практичні роботи
Завдання 1. Виявити гемоглобін за допомогою бензидинової проби у крові.
Принцип методу. Для виявлення кров’яного пігменту використовують бензидинову пробу, яка основана на каталітичній здатності похідних гемоглобіну активувати окислення речовин, за рахунок кисню пероксиду водню. Продукт окислення бензидину забарвлений в синій колір, при стоянні переходить у червоний.
Хід роботи. В пробірку вносять 5 крапель розбавленої крові, 5 крапель розчину бензидину, 2-3 краплі пероксиду водню та спостерігають за зміною забарвлення. Дуже мала кількість пігменту крові може бути виявлена на тканині, яку поміщають у пробірку і додають указані реактиви.
Клініко-діагностичне та практичне значення. Підвищення рівню гемоглобіну спостерігається при висотній гіпоксії, хронічній легеневій недостатності, вроджених вадах серця із зменшеним легеневим кровообігом, великій втраті рідини, при тяжкій харчовій інтоксикації, та отруєнні чадним газом.
Гіпохромна анемія може виникати у результаті розладів всмоктування заліза, гострої та хронічної кровотечі.
Гіперхромна анемія спостерігається при недостатньому всмоктуванні цианкобаламіна та фолієвої кислоти у травному тракті, інвазії широким лентецом, ахілічному гастриті, поліпозі шлунку, стан після резекції шлунку.
Завдання 2. Визначення вмісту креатиніну в сечі.
Принцип методу. Креатинін взаємодіє в лужному середовищі з пікриновою кислотою і утворює сполуку червоного кольору. Інтенсивність забарвлення отриманої сполуки пропорційна вмісту креатиніну в пробі. Норма креатиніну в сечі 1,0-2,0 г/добу.
Хід роботи. Беруть 2 пробірки. В першу пробірку вносять 0,5 мл сечі (з добової кількості) і 3мл пікринової кислоти , перемішують і додають 0,2мл 10% розчину їдкого натру. В другу пробірку вносять 3мл пікринової кислоти, 1мл стандартного розчину креатиніну 100 мг/мл і 0,2 мл 10% розчину їдкого натру. Об’єм розчинів доводять до 10мл, перемішують та фотометрують. Спостерігають за розвитком червоно-помаранчевого кольору.
Розрахунок вмісту креатиніну в пробі проводять за формулою:
С=10•опт.щільність проби / опт. щільність стандарту.
Клініко-діагностичне та практичне значення. Підвищене виділення креатиніну з сечею – гіперкреатинінурія, спостерігається при розсмоктуванні м’яких тканин, синдромі довготривалого роздавлювання, важкої м’язевої роботи, після зняття кровоспинного жгута, при лихоманці. Зниження вмісту креатиніну у сечі – гіпокреатинінурія, відмічається при хронічному нефриті з уремією ( ниркова недостатність), м’язевої атрофії, дегенераціі нирок, лейкемії, у старечому віці.
Приклад письмової роботи до заняття:
Білет 1
Синтез та роль креатинфосфату.
Біохімічна роль та функція глутатіону
Значення гліцину в синтезі гему (рівняння реакції)
Білет 2
Регуляція синтезу порфіринів (фермент, рівняння реакції)
Синтез креатину (2 рівняння реакцій)
Хвороба Гюнтера.
Приклад тестових завдань «Крок 1» до заняття 4
1. Людину вкусила змія. Вона починає задихатися, в сечі з’являється гемоглобін. У крові відбувається гемоліз еритроцитів. Дія токсичної зміїної отрути призводить до:
А. Поліурії
В. Ацидозу
С. Утворення лізолецитину
Д. Утворення тригліцеридів
Е. Розвитку алкалозу
2. Пацієнт, 33 років, хворіє 10 років. Періодично звертається до лікаря зі скаргами на гострий біль у животі, судоми, порушення зору. У його родичів спостерігаються подібні симптоми. Сеча червоного кольору. Госпіталізовано з діагнозом: гостра переміжна порфірія. Причиною захворювання може бути порушення біосинтезу:
А. Колагену
В. Простагладінів
С. Жовчних кислот
Д. Гему
Е. Інсуліну
3. Мати звернулася до лікаря: у дитини 5 років, під дією сонячних променів на шкірі з’являються еритеми, везикулярний висип, дитина скаржиться на свербіж. Дослідження крові виявили зменшення вмісту заліза в сироватці крові, збільшення виділення з сечею уропорфіриногену І. Найбільш імовірною спадковою патологією в дитини є:
А. Копропорфірія
В. Еритропоетична порфірія
С. Печінкова порфірія
Д. Інтермітуюча порфірія
Е. Клітинносерповидна анемія
4. З яким білком зв’язується гемоглобін для транспорту в ретикулоендотеліаліну систему печінки?
А. Альбуміном
В. Феритином
С. Гаптоглобіном
Д. Церуплазміном
Е. Глобуліни
5. У дитини на 3-й місяць після народження розвинулася тяжка форма гіпоксії (задишка, синюшність). Який із процесів гемоглобіноутворення порушено?
А. Заміна метгемоглобіну на метгемоглобін
В. Заміна метгемоглобіну на гемоглобін А
С. Заміна метгемоглобіну на глікозильований гемоглобін
Д. Заміна метгемоглобіну на гемоглобін М
Е. Заміна метгемоглобіну на гемоглобін S