- •Теоретичні питання.
- •Практичні роботи.
- •Приклад письмової роботи до заняття:
- •Приклад тестових завдань «Крок 1» до заняття 1
- •Питання до підсумкового модульного контролю 3:
- •Ситуаційні задачі:
- •Теоретичні питання.
- •Практичні роботи.
- •Приклад письмової роботи до заняття:
- •Приклад тестових завдань «Крок 1» до заняття 2
- •Питання до підсумкового модульного контролю 3:
- •Сутуаційні задачі:
- •Теоретичні питання.
- •Практичні роботи.
- •Приклад письмової роботи до заняття:
- •Приклад тестових завдань «Крок 1» до заняття 3
- •Питання до підсумкового модульного контролю 3:
- •Ситуаційні задачі:
- •Практичні роботи
- •Приклад письмової роботи до заняття:
- •Приклад тестових завдань «Крок 1» до заняття 4
- •Питання до підсумкового модульного контролю 3:
- •Ситуаційні задачі:
- •Структури змістового модуля 12, які потрібно вміти писати студенту на пмк 3:
- •Теоретичні питання
- •Практичні роботи
- •Приклад письмової роботи до заняття:
- •Приклад тестових завдань «Крок 1» до заняття 5
- •Питання до підсумкового модульного контролю 3:
- •Ситуаційні задачі:
- •Теоретичні питання
- •Практичні роботи
- •Приклад письмової роботи до заняття:
- •Приклад тестових завдань «Крок 1» до заняття 6
- •Питання до підсумкового модульного контролю 3:
- •Ситуаційні задачі:
- •Теоретичні питання
- •Практичні роботи
- •Приклад письмової роботи до заняття:
- •Приклад тестових завдань «Крок 1» до заняття 7
- •Питання до підсумкового модульного контролю 3:
- •Ситуаційні задачі:
- •Структури змістового модуля 13 та 14, які потрібно вміти писати студенту на пмк 3:
- •Практичні роботи
- •Приклад письмової роботи до заняття:
- •Приклад тестових завдань «Крок 1» до заняття №8
- •Питання до підсумкового модульного контролю 3:
- •Ситуаційні задачі:
- •Практичні роботи
- •Приклад письмової роботи до заняття:
- •Приклад тестових завдань «Крок 1» до заняття 9
- •Питання до підсумкового модульного контролю 3:
- •Ситуаційні задачі:
- •Практичні роботи
- •Приклад тестових завдань «Крок 1» до заняття 10
- •Питання до підсумкового модульного контролю 3:
- •Структури змістового модуля 15 та 16, які потрібно вміти писати студенту на пмк 3:
- •Практичні роботи
- •Приклад письмової роботи до заняття:
- •Приклад тестових завдань «Крок 1» до заняття 11
- •Питання до підсумкового модульного контролю 3:
- •Ситуаційні задачі:
- •Теоретичні питання
- •Практичні роботи
- •Приклад письмової роботи до заняття:
- •Питання до підсумкового модульного контролю 3:
- •Ситуаційні задачі:
- •Приклад письмової роботи до заняття:
- •Приклад тестових завдань «Крок 1» до заняття 13
- •Питання до підсумкового модульного контролю 3:
- •Ситуаційні задачі:
- •Структури змістового модуля 17, які потрібно вміти писати студенту на пмк 3:
- •Практичні роботи
- •Приклад письмової роботи до заняття:
- •Приклад тестових завдань «Крок 1» до заняття 14
- •Питання до підсумкового модульного контролю 3:
- •Ситуаційні задачі:
- •Теоретичні питання:
- •Практичні роботи
- •1 Етап. Виділення мікросомальної фракції печінки (демонстрація).
- •2 Етап. Визначення анілін-п-гідроксилазної активності мікросом печінки.
- •Приклад письмової роботи до заняття:
- •Приклад тестових завдань «Крок 1» до заняття 15
- •Питання до підсумкового модульного контролю 3:
- •Ситуаційні задачі:
- •Теоретичні питання
- •Практичні роботи
- •Приклад тестових завдань «Крок 1» до заняття 16
- •Питання до підсумкового модульного контролю 3:
- •Ситуаційні задачі:
- •Структури змістового модуля 18, які потрібно вміти писати студенту на пмк 3:
Теоретичні питання
Основні групи білків плазми крові; їх склад та вміст в нормі і при патології.
Фактори, що впливають на вміст білків у плазмі крові: гіпер- та гіпо-протеїнемії.
Білки гострої фази запалення: С-реактивний білок, церулоплазмін, гаптоглобін, кріоглобулін, α1 - Антитрипсин, α2 -Макроглобулін, інтерферон. Їх діагностичне значення.
Ферменти плазми крові: власні (секреторні) та індикаторні( тканинні) ферменти.
Діагностичне значення дослідженя активності ферментів та ізоферментів плазми крові: креатинфосфокінази, ЛДГ, АсТ, АлТ, амілази, ліпази
Калікреїн-кінінова система, її біологічна роль.
Ліпопротеїни плазми крові:
класифікація: ХМ, ЛПДНЩ, ЛППЩ, ЛПНЩ, ЛПВЩ.
схема будови ліпопротеїнів;
метаболізм та функціональне значення окремих класів ліпопротеїнів плазми крові.
Гіпер- і, їх види, прояви. Гіперліпопротеїнемія та атеросклероз.
Молекулярно-біохімічні механізми атеросклерозу.
Гіперліпопротеїнемія та гіперхолестеринемія – загроза розвитку атеросклерозу
Роль глутатіону в захисті від пероксидного окисленні ліпідів, вітаміни антиоксиданти.
Залишковий азот плазми крові.
Практичні роботи
Завдання 1. Фракціонування білків плазми крові методом висолювання: визначення альбумінів і глобулінів плазми крові.
Принцип методу. Білки, в залежності від величини заряду і молекулярної ваги, з водного розчину осаджуються мінеральними, органічними кислотами та розчинами солей різної концентрації.
Хід роботи. В пробірку вносять 2мл плазми крові, добавляють 2мл 50% розчину сульфату амонію. Випадає осад -це глобуліни. У фільтраті залишились альбуміни,які осаджуються 100% насиченим розчином сульфату амонію.
Клініко-діагностичне значення. Осадження білків застосовують для виділення білків із тканин, виявлення їх у різних біологічних рідинах, розділення суміші білків.
Завдання 3. Визначенн типів ліпопротеїнів по вмісту в них холестерину.
Принцип методу. Співвідношення і вміст ліпопротеїнів може мінятися при патологічних станах, що дозволяє використовувати результати кількісного визначення ліпопротеїнів в діагностиці; при взаємодії з концентрованою сірчаною кислотою утворюється різної сили червоний колір( ліпопротеїни мають різний вміст холестерину, який і дає відтінки кольору).
Хід роботи. В пробірки №1 і №2 наливають по 5 крапель плазми крові потім добавляють 5 крапель концентрованої сірчаної кислоти і спостерігають за зміною кольору.
Клініко-діагностичне значення. Норма в крові 3-7 ммоль/г загального холестерину. Збільшення його пов’язане з віком, з розвитком різних хвороб: ІХС, інфаркт міокарда, хвороби печінки, цукровий діабет.
Гіпохолестеринемія - зниження рівня холестерину, характерне при захворюванні ЦНС, гіпотиреозі, гострому реатиті, гострих інфекційних хворобах, ревматизмі, гемолітичній жовтяниці.
Приклад письмової роботи до заняття:
Білет 1
Білки плазми крові. Норма
Індикаторні ферменти. Приклади.
Білки гострої фази: гаптоглобін, с-реактивний білок.
Білет 2
Основні функції альбумінів. Їх норма та патології.
Секреторні ферменти плазми крові.
Ліпопротеїди плазми крові. Функції.
Приклад тестових завдань «Крок 1» до заняття 12
1. У сироватці крові пацієнта виявлено підвищення концентрації оксипроліну, сіалових кислот, С-реактивного білка. Загострення якої патології найімовірніше у даного пацієнта?
A. Бронхіт.
B. Гепатит.
C. Ентероколіт.
D. Ревматизм.
E. Панкреатит.
2. У сироватці крові пацієнта встановлено підвищення активності гіалуронідази. Визначення якого біохімічного показника сироватки крові дозволить підтвердити припущення про патологію сполучної тканини?
A. Білірубін.
B. Галактоза.
C. Глюкоза.
D. Сечова кислота.
E. Сіалові кислоти.
3. При аналізі крові у хворого концентрація альбуміну складає 20 г/л, підвищена активність ізоферменту лактатдегідрогенази 5 [ЛДГ 5]. Захворюванню якого органу відповідає цей аналіз?
A. Легені.
B. Нирки.
C. Печінка.
D. Серце.
E. Селезінка.
4. В сироватці крові хворого знайдено високу активність ізоферменту ЛДГ1. Патологічний процес в якому органі має місце?
A. Нирках.
B. Печінці.
C. Підшлунковій залоз.
D. Серці.
E. Скелетних м'язах.
5. У 18-річного юнака з ураженням паренхіми печінки в сироватці крові найвірогідніше буде виявлено підвищений рівень:
A. -амілази.
B. Аланінамінотрансферази.
C. Креатинкінази.
D. Кислої фосфатази.
E. ЛДГ1.