Практичні роботи

Завдання 1. Визначення гемінової групи гемоглобіну бензидиновою пробою

Принцип методу. Для визначення гемінової групи використовують бензидинову пробу, яка базується на каталітичних властивостях похідних гемоглобіну( оксигемоглобіну, карбоксигемоглобіну ).Продукт окислення бензидину має синій колір, який поступово може переходити в червоний. Проба дуже чутлива.

Хід роботи. В пробірку вносять 5 крапель розбавленої крові, додають 5 крапель розчину бензидину і 2-3 краплі перекису водню. Спостерігають за зміною кольору.

Клініко -дігностичне значення. Концентрація гемоглобіну в крові у жінок становить 120-140 г/л, у чоловіків- 130-140г/л. Зменшення концентрації гемоглобіну є основним лабораторним симптомом анемії.Зниження рівня гемоглобіну в крові залежить від форми анемії.

Завдання 2. Біуретовий метод на кількісне визначення білків у плазмі крові.

Принцип методу. Пептидні групи здатні утворювати з солями міді в лужному середовищі комплекс, який має фіолетовий колір.Біуретова реакція служить доказом наявності речовин, у яких існує не менше двох пептидних зв’язків.

Хід роботи. У першу пробірку вміщують 0,1мл 0,9% розчину хлориду натрію (контроль), у другу-0,1мл стандартного розчину білка (50г/л), у третю, четверту і п’яту - по 0.1мл дослідного розчину білка (задачі). В усі пробірки вливають по 5мл біуретового реактиву. Перемішують і через 30 хв визначають екстинкцію (оптичну густину) за допомогою ФЕК у кюветах на 10мм при червоному світлофільтрі (750нм) проти контрольного розчину. Розрахунок проводять за формулою:

Х=( А*В)/С ,

де Х- концентрація речовин у дослідній пробі, г/л; А-концентрація речовин у стандартному розчині; В- екстинкція дослідного розчину; С-екстинкція стандартного розчину білка.

Клініко-діагностичне значення.У здорової людини вміст білків в крові становить від 60 до 80 г/л. Менше 60г/л- гіпопротеїнемія: ентерит, хронічний панкреатит, опіки , хронічні захворювання нирок, масивні кровотечі, голодування, затримка солей і води. Більше 80г/л- гіперпротеїнемія: ревматоїдний артрит, дифузні захворювання сполучної тканини (колагенози, бронхоектаз, цироз печінки), діарея, цукровий діабет.

У здорової людини практично не виділяється білок із сечею.

Завдання 3. Колоїдна проба Вельтмана на визначення стану білків крові.

Принцип методу. Білки- це колоїдні розчини, які зв’язують воду, не дозволяючи їй виходити із кров’яного русла. При взаємодії їх з осаджуючими речовинами відбувається зміна їх властивостей.

Хід роботи. До 0,1мл плазми крові додають 4,9мл дистильованої води, змішують і сюди ж добавляють 0,1мл 0,5% розчину хлориду кальцію. Нагрівають. Охолоджують, спостерігаючи за появою осаду. Результати оцінюють за загальною кількістю кальцію в цій реакції. Норма -0,4-0,5мл.

Клініко-діагностичне значення. Проба Вельтмана використовується в діагностиці при захворюванні печінки, ревматизмі, туберкульозі легень.

Завдання 4. Якісне визначення кальцію, магнію, фосфору в плазмі крові.

Хід роботи. Іони кальцію визначають додавши до 1мл плазми крові 3-4 краплі насиченого розчину оксалату амонію - випадає осад. Іони магнію- до одержаного фільтрату від досліду першого додають 3-4 краплі концентрованого розчину аміаку- утворюється осад. Фосфорну кислоту визначають молібдатом амонію і аскорбіновою кислотою. Інтенсивність голубого кольору прямо пропорційна концентрації фосфору в плазмі крові

Норма кальцію 2,1-2,55 ммоль/л, магнію -0,82-0,94 ммоль/л, фосфору-0,87-1,45ммоль/л ( в сироватці).