- •Теоретичні питання.
- •Практичні роботи.
- •Приклад письмової роботи до заняття:
- •Приклад тестових завдань «Крок 1» до заняття 1
- •Питання до підсумкового модульного контролю 3:
- •Ситуаційні задачі:
- •Теоретичні питання.
- •Практичні роботи.
- •Приклад письмової роботи до заняття:
- •Приклад тестових завдань «Крок 1» до заняття 2
- •Питання до підсумкового модульного контролю 3:
- •Сутуаційні задачі:
- •Теоретичні питання.
- •Практичні роботи.
- •Приклад письмової роботи до заняття:
- •Приклад тестових завдань «Крок 1» до заняття 3
- •Питання до підсумкового модульного контролю 3:
- •Ситуаційні задачі:
- •Практичні роботи
- •Приклад письмової роботи до заняття:
- •Приклад тестових завдань «Крок 1» до заняття 4
- •Питання до підсумкового модульного контролю 3:
- •Ситуаційні задачі:
- •Структури змістового модуля 12, які потрібно вміти писати студенту на пмк 3:
- •Теоретичні питання
- •Практичні роботи
- •Приклад письмової роботи до заняття:
- •Приклад тестових завдань «Крок 1» до заняття 5
- •Питання до підсумкового модульного контролю 3:
- •Ситуаційні задачі:
- •Теоретичні питання
- •Практичні роботи
- •Приклад письмової роботи до заняття:
- •Приклад тестових завдань «Крок 1» до заняття 6
- •Питання до підсумкового модульного контролю 3:
- •Ситуаційні задачі:
- •Теоретичні питання
- •Практичні роботи
- •Приклад письмової роботи до заняття:
- •Приклад тестових завдань «Крок 1» до заняття 7
- •Питання до підсумкового модульного контролю 3:
- •Ситуаційні задачі:
- •Структури змістового модуля 13 та 14, які потрібно вміти писати студенту на пмк 3:
- •Практичні роботи
- •Приклад письмової роботи до заняття:
- •Приклад тестових завдань «Крок 1» до заняття №8
- •Питання до підсумкового модульного контролю 3:
- •Ситуаційні задачі:
- •Практичні роботи
- •Приклад письмової роботи до заняття:
- •Приклад тестових завдань «Крок 1» до заняття 9
- •Питання до підсумкового модульного контролю 3:
- •Ситуаційні задачі:
- •Практичні роботи
- •Приклад тестових завдань «Крок 1» до заняття 10
- •Питання до підсумкового модульного контролю 3:
- •Структури змістового модуля 15 та 16, які потрібно вміти писати студенту на пмк 3:
- •Практичні роботи
- •Приклад письмової роботи до заняття:
- •Приклад тестових завдань «Крок 1» до заняття 11
- •Питання до підсумкового модульного контролю 3:
- •Ситуаційні задачі:
- •Теоретичні питання
- •Практичні роботи
- •Приклад письмової роботи до заняття:
- •Питання до підсумкового модульного контролю 3:
- •Ситуаційні задачі:
- •Приклад письмової роботи до заняття:
- •Приклад тестових завдань «Крок 1» до заняття 13
- •Питання до підсумкового модульного контролю 3:
- •Ситуаційні задачі:
- •Структури змістового модуля 17, які потрібно вміти писати студенту на пмк 3:
- •Практичні роботи
- •Приклад письмової роботи до заняття:
- •Приклад тестових завдань «Крок 1» до заняття 14
- •Питання до підсумкового модульного контролю 3:
- •Ситуаційні задачі:
- •Теоретичні питання:
- •Практичні роботи
- •1 Етап. Виділення мікросомальної фракції печінки (демонстрація).
- •2 Етап. Визначення анілін-п-гідроксилазної активності мікросом печінки.
- •Приклад письмової роботи до заняття:
- •Приклад тестових завдань «Крок 1» до заняття 15
- •Питання до підсумкового модульного контролю 3:
- •Ситуаційні задачі:
- •Теоретичні питання
- •Практичні роботи
- •Приклад тестових завдань «Крок 1» до заняття 16
- •Питання до підсумкового модульного контролю 3:
- •Ситуаційні задачі:
- •Структури змістового модуля 18, які потрібно вміти писати студенту на пмк 3:
Приклад письмової роботи до заняття:
Білет 1
Азотистий баланс.
Креатин та креатинін, норма та патології.
Твариний індикан.
Білет 2
Залишковий азот крові. Норма.
Ретенційна азотемія.
Сечова кислота. Структура та норма.
Приклад тестових завдань «Крок 1» до заняття 13
1. При аналізі крові у хворого залишковий азот складає 48 ммоль/л, сечовина 15,3 ммоль/л. Про захворювання якого органу свідчать результати цього аналізу?
A. Кишківник.
B. Нирки.
C. Печінка.
D. Селезінка.
E. Шлунок.
2. При аналізі крові хворого визначені залишковий азот і сечовина. Доля сечовини в залишковому азоті суттєво зменшена. Для захворювання якого органу характерний даний аналіз?
A. Кишківник.
B. Нирки.
C. Печінка.
D. Серце.
E. Шлунок.
3. У юнака 18-и років діагностована м’язова дистрофія. Підвищення якої речовини в сироватці крові найбільш ймовірне при цій патології?
A. Аланіну.
B. Креатину.
C. Лактату.
D. Міоглобіну.
E. Міозину.
4. Хворого з явищами енцефалопатії госпіталізували в неврологічний стаціонар і виявили кореляцію між наростанням енцефалопатії і речовинами, які надходять з кишківника в загальний кровотік. Які сполуки, що утворюються в кишківнику, можуь викликати ендотоксимію?
A. Ацетоацетат.
B. Біотин.
C. Бутират.
D. Індол.
E. Орнітин.
5. При вірусних та токсичних пошкодженнях печінки в сироватці крові спостерігається значне підвищення активності:
A. Аланінамінотрансферази.
B. Альдолази.
C. Лейцинамінотрансферази.
D. Ліпази.
E. Тирозинамінотрансферази.
Питання до підсумкового модульного контролю 3:
Небілкові органічні сполуки плазми крові. Неорганічні компоненти плазми крові.
Небілковий азот плазми крові. Види азотемій.
Характеристика кінцевих продуктів азотистого обміну: сечовина, сечова кислота, креатин, креатинін, індикан, амінокислоти.
Ситуаційні задачі:
Задача 1: У плазмі крові та сечі виявлено збільшення понад норму концентрації індикану. Про що можуть свідчити такі показники?
Структури змістового модуля 17, які потрібно вміти писати студенту на пмк 3:
Сечовина
Сечова кислота,
Креатин
Креатинін
Тваринний індикан
Змістовий модуль 18. Функціональна та клінічна біохімія органів і тканин
Тема заняття № 14. Дослідження катаболізму гему. Патобіохімія жовтяниць.
Мета заняття:
Трактувати біохімічні закономірності функцій печінки: вуглеводної, ліпід-регулюючої, білок-синтезуючої, сечовино-утворювальної, пігментної, жовчо-утворювальної, детоксикаційної;
Аналізувати стан здоров’я людини на підставі змін біохімічних параметрів проміжних та кінцевих продуктів обміну небілкових азотовмісних компонентів крові.
Аналізувати причини та молекулярно-біохімічні механізми виникнення жовтяниць.
Аналізувати диференційні зміни біохімічних показників крові та сечі (вільний та кон’югований білірубін) з метою оцінки патобіохімії жовтяниць;
Пояснювати причини виникнення основних патологічних станів і порушень функції печінки, роль індикаторних ферментів у виявленні цих порушень. Коефіцієнт Де Рітіса.
Теоретичні питання
Біохімічні функції печінки в організмі:
вуглеводна (глікогенна) функція печінки;
функція регуляції ліпідного складу крові;
білок синтезуюча функція печінки;
сечовино-утворювальна функція печінки;
жовчо-утворювальна та пігментна функції печінки;
детоксикацій на функція печінки.
Катаболізм гемоглобіну та його простетичної групи – гему:
розрив тетрапірольного кільця з утворенням вердоглобіну;
розпад вердоглобіну до білівердину;
перетворення білівердину на білірубін;
транспорт білірубіну з клітин ретикуло-ендотеліальної системи в печінку;
утворення глюкуронід білірубіну;
біотрансформація білірубін-глюкуронідів в кишечнику;
рециркуляція продуктів біотрансформації.
Патобіохімія жовтяниць:
передпечінкова (гемолітична) жовтяниця;
печінкова (паренхіматозна) жовтяниця;
після печінкова (обтураційна) жовтяниця;
ферментативні (спадкові) жовтяниці.
Клініко-біохімічна характеристика жовтяниць за показниками: вільний (непрямий) білірубін, кон’югований (прямий) білірубін, білірубін сечі, уробіліноген сечі, стеркобілін калу.
Біохімічні лабораторні показники, що використовуються у діагностиці печінкових захворювань: активність АлТ, АСТ та глутаматдегідрогенази, вміст загального, вільного та кон’югованого білірубіну, функціональні проби.