- •Теоретичні питання.
- •Практичні роботи.
- •Приклад письмової роботи до заняття:
- •Приклад тестових завдань «Крок 1» до заняття 1
- •Питання до підсумкового модульного контролю 3:
- •Ситуаційні задачі:
- •Теоретичні питання.
- •Практичні роботи.
- •Приклад письмової роботи до заняття:
- •Приклад тестових завдань «Крок 1» до заняття 2
- •Питання до підсумкового модульного контролю 3:
- •Сутуаційні задачі:
- •Теоретичні питання.
- •Практичні роботи.
- •Приклад письмової роботи до заняття:
- •Приклад тестових завдань «Крок 1» до заняття 3
- •Питання до підсумкового модульного контролю 3:
- •Ситуаційні задачі:
- •Практичні роботи
- •Приклад письмової роботи до заняття:
- •Приклад тестових завдань «Крок 1» до заняття 4
- •Питання до підсумкового модульного контролю 3:
- •Ситуаційні задачі:
- •Структури змістового модуля 12, які потрібно вміти писати студенту на пмк 3:
- •Теоретичні питання
- •Практичні роботи
- •Приклад письмової роботи до заняття:
- •Приклад тестових завдань «Крок 1» до заняття 5
- •Питання до підсумкового модульного контролю 3:
- •Ситуаційні задачі:
- •Теоретичні питання
- •Практичні роботи
- •Приклад письмової роботи до заняття:
- •Приклад тестових завдань «Крок 1» до заняття 6
- •Питання до підсумкового модульного контролю 3:
- •Ситуаційні задачі:
- •Теоретичні питання
- •Практичні роботи
- •Приклад письмової роботи до заняття:
- •Приклад тестових завдань «Крок 1» до заняття 7
- •Питання до підсумкового модульного контролю 3:
- •Ситуаційні задачі:
- •Структури змістового модуля 13 та 14, які потрібно вміти писати студенту на пмк 3:
- •Практичні роботи
- •Приклад письмової роботи до заняття:
- •Приклад тестових завдань «Крок 1» до заняття №8
- •Питання до підсумкового модульного контролю 3:
- •Ситуаційні задачі:
- •Практичні роботи
- •Приклад письмової роботи до заняття:
- •Приклад тестових завдань «Крок 1» до заняття 9
- •Питання до підсумкового модульного контролю 3:
- •Ситуаційні задачі:
- •Практичні роботи
- •Приклад тестових завдань «Крок 1» до заняття 10
- •Питання до підсумкового модульного контролю 3:
- •Структури змістового модуля 15 та 16, які потрібно вміти писати студенту на пмк 3:
- •Практичні роботи
- •Приклад письмової роботи до заняття:
- •Приклад тестових завдань «Крок 1» до заняття 11
- •Питання до підсумкового модульного контролю 3:
- •Ситуаційні задачі:
- •Теоретичні питання
- •Практичні роботи
- •Приклад письмової роботи до заняття:
- •Питання до підсумкового модульного контролю 3:
- •Ситуаційні задачі:
- •Приклад письмової роботи до заняття:
- •Приклад тестових завдань «Крок 1» до заняття 13
- •Питання до підсумкового модульного контролю 3:
- •Ситуаційні задачі:
- •Структури змістового модуля 17, які потрібно вміти писати студенту на пмк 3:
- •Практичні роботи
- •Приклад письмової роботи до заняття:
- •Приклад тестових завдань «Крок 1» до заняття 14
- •Питання до підсумкового модульного контролю 3:
- •Ситуаційні задачі:
- •Теоретичні питання:
- •Практичні роботи
- •1 Етап. Виділення мікросомальної фракції печінки (демонстрація).
- •2 Етап. Визначення анілін-п-гідроксилазної активності мікросом печінки.
- •Приклад письмової роботи до заняття:
- •Приклад тестових завдань «Крок 1» до заняття 15
- •Питання до підсумкового модульного контролю 3:
- •Ситуаційні задачі:
- •Теоретичні питання
- •Практичні роботи
- •Приклад тестових завдань «Крок 1» до заняття 16
- •Питання до підсумкового модульного контролю 3:
- •Ситуаційні задачі:
- •Структури змістового модуля 18, які потрібно вміти писати студенту на пмк 3:
Питання до підсумкового модульного контролю 3:
Генетичний код: триплетна структура, його властивості.
Етапи та механізми трансляції. Ініціація, елонгація, термінація трансляції.
Ініціюючі та термінуючі кодони РНК.
Транспортні РНК. Активація амінокислот. Аміноацил-тРНК-синтетази.
Антибіотики. Механізми їх дії. їх біомедичне застосування. Антибіотики як протипухлинні препарати.
Ситуаційні задачі:
Задача 1: Білок складається зі 121 амінокислоти. Скільки нуклеотидів міститься в гені, що кодує цей білок, і скільки – у відповідному фрагменті молекули ДНК?
Задача 2. Хворому з діагностованою пневмонією лікар призначив антибактеріальний засіб з групи макролідів - азітроміцин Інгібітором якого матричного процесу в бактеріальних клітинах є азітроміцин? Поясніть механізм антибактеріальної дії азітроміцину. Наведіть приклади антибактеріальних препаратів, які мають схожий з азітроміцином механізм дії.
Структури змістового модуля 13 та 14, які потрібно вміти писати студенту на пмк 3:
Система Б’юкенена
Схема перетровення ІМФ до АМФ та ГМФ
Реакції біосинтезу УМФ, ЦМФ, ТМФ
Схема катаболізму пуринових нуктеотидів. Структура сечової кислоти
Схема катаболізму піримідинових нуклуотидів
Перетворення рибонуклеозиддифосфату в дезоксирибонуклеозиддифосфат
Змістовий модуль 15. Молекулярні механізми дії гормонів на клітини-мішені
Тема заняття № 8. Дослідження молекулярно-клітинних механізмів дії гормонів білково-пептидної природи та катехоламінів на клітини мішені.
Мета заняття:
Трактувати поняття про гормони та фізіологічно активні сполуки.
Проаналізувати класифікацію гормонів, пояснити механізми впливу гормонів на клітини-мішені.
Пояснити роль цАМФ, протеїнкіназ та інших вторинних месенджерів в реалізації дії гормонів.
Трактувати поняття цитокінова система – як “мікроендокринна система” – система регуляторів клітинних функцій.
Зробити висновки про визначення в крові цитокінів – білкових сигнальних молекул – спеціальних засобів міжклітинного зв’язку, і, пояснити їх роль в реалізації процесів міжклітинних комунікацій.
Теоретичні питання
Гормони та гормоноїди (тканинні гормони, або ж гістогормони – гуморальні регулятори неендокринного походження) ‑ як регулятори процесів обміну в організмі.
Класифікація гормонів:
за місцем синтезу;
за хімічною природою;
за механізмом дії.
Механізми дії гормонів на клітини-мішені:
дія на мембранні специфічні рецепторні білки;
дія на внутрішньоклітинні рецептори.
Типи рецепторів для білково-пептидних гормонів та нейромедіаторів:
іонотропні рецептори;
метаботропні рецептори.
Молекулярна організація метаботропних рецепторів.
Білки-трансдуктори – G-білки. Молекулярна будова. Типи G-білків.
Аденілатциклаза:
структура аденілатциклази;
утворення аденілатциклазного комплексу:
білок-рецептор;
G-білок;
каталітична субодиниця аденілатциклази.
Вторинні месенджери та їх роль в механізмах гормонального впливу на клітини-мішені:
цАМФ (структура, біологічна дія);
цГМФ (структура, біологічна дія);
фосфоінозитиди;
іони кальцію.
Протеїнкінази – мішені для цАМФ.
Реалізація впливу адреналіну на клітини-мішені. Схема каскадного посилення сигналу
Цитокіни – спеціальний клас білкових сигнальних молекул (аналогічних нейротрансмітерам і гормонам), що регулюють різні клітинні функції і міжклітинні взаємодії:
інтерлейкіни;
інтерферони;
фактори некрозу пухлин;
колонієстимулюючі фактори;
трансформуючі ростові фактори;
12. Цитокінова система:
як мікроендокринна система, її зв’язок з імунною, нервовою, ендокринною, кровотворною та ін. системами;
як система регуляторів функціональної активності клітин (пошкодження, регенерації, апоптозу).