Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:

s5_atomfiz_exam_nah_book

.pdf
Скачиваний:
98
Добавлен:
02.03.2016
Размер:
19.41 Mб
Скачать

Глава 11. Векторна модель атома

нове число S має два значення - 0 і 1, а орбітальне L=1, тобто утворюється 4-ри терми для нормального типу зв’язку (L-S).

1

P 1

3

,

1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2

 

1

 

 

 

 

 

 

 

 

3

,

1

 

1 , 3

2 P3 /2

S P

 

 

2

 

2

2

2

 

2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

3 P 2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

3

P 1

1

,

1

 

 

 

 

 

 

 

 

2

 

1

 

1

 

 

3

P 0

2

 

1

,

2

P1 /2

 

 

 

 

2

2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

L -S

1

,

1

[j-j]

 

 

 

 

 

 

з в 'я з о к

 

 

 

 

з в 'я з о к

 

 

 

2

 

2

 

 

0

 

 

 

Рис.11.4 Схема термів SP стану для L-S і j-j зв’язків, з якої видно, що кількість станів не залежить від типу зв язку.

Вони наведені на рис.11.4 ліворуч: один синглетний рівень – 1Р1 і три триплетних (3Р0, 3Р1, 3Р2). Більш глибокими будуть триплетні стани з паралельними спінами. Праворуч на рис.11.4 наведено випадок, коли електрон в 2S1/2 стані локалізований на значній відстані від електрона

ур стані.

Усередній частині рис.11.4 наведено 4-ри терми, що попарно

 

 

1

1

 

 

 

1

 

1

 

1

3

 

 

1

3

 

1

1

 

 

1 3

 

групуються

 

 

,

 

 

;

 

 

,

 

 

і

 

 

,

 

 

;

 

 

,

 

. Із них терми

 

 

 

,

 

 

 

;

 

 

 

,

 

 

 

 

-

2

 

2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2

0

 

 

 

2 1

 

2

2

1

 

2

2

2

2

2 1

 

2 2 1

синглетні, бо число J =1 можна отримати, коли спіни антипаралельні

(S=0). Дійсно

J L S 1 0 1,

коли S=0, а терми

1

1

 

 

1

3

 

-

 

 

,

 

 

 

;

 

 

 

,

 

 

 

 

 

 

 

 

2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2

2

0

 

2

2

 

триплетні,

 

бо

 

 

коли

 

S=1,

 

 

можна отримати

 

 

 

J=0

 

 

 

і

 

 

 

 

2

J L S 1 1 0, 2 . Дозволені переходи між окремими термами

визначаються правилами відбору для квантових чисел:

L 1;

J 0; 1.

Кількість термів, як вже вказувалося, не залежить від вибору моделі, тому спочатку у нульовому наближенні використовують для

Находкін М.Г., Харченко Н.П., Атомна фізика

283

Глава 11. Векторна модель атома

систематики термів нормальний зв’язок, а потім при розгляді важких елементів переходять до використання j-j зв'язку. Вибір моделі змінює правило інтервалів, інтенсивності ліній та їх поведінку у зовнішніх полях. У випадку LS зв’язку рівні з меншими J розташовані глибше рівнів з більшими J, тоді як у випадку j-j зв'язку це правило порушується, як це видно на рис.11.4.

11.9.Висновки

1.Векторна модель використовується для систематизації (класифікації) термів і спектральних ліній багатоелектронних атомів – аналізу їх мультиплетності та ієрархії. Вона заснована на використанні правил векторного складання моментів окремих електронів для одержання сумарного кутового моменту електронів атома.

2. Оскільки оператори квадрата кутового моменту

L2 2 , і його проекції Lz не залежать від по-

тенціалу атома U(r), то це спрощує аналіз багатоелектронних атомів, зводячи його до алгебраїчної комбінаторики квантових чисел, яка визначає всі комбінації спінових та орбітальних внесків у повний кутовий момент атома.

3.Енергія електронів у атомі визначається його електронною конфігурацією, яка знаходиться за допомогою принципу виключення Паулі (глави 14 і 15).

4.Векторна модель обмежується розглядом електронів, що знаходяться на зовнішніх, не заповнених оболонках атома, бо на повністю заповнених оболонках вони мають нульові кутові моменти.

5.Коли валентна оболонка заповнена більш, ніж на половину, то для визначення сумарного кутового моменту використовують еквівалентні електрони, кількість яких ( ек) мен-

ша реальної кількості електронів ( ), бо ек 2 2 1 ,

6.Квантові числа сумарних кутових моментів використовуються для позначення термів атомів (електронна конфігурація + (2S 1) LJ ).

7.Послідовність складання окремих кутових моментів впливає на сумарний кутовий момент. На практиці використовують два граничних випадки зв’язків між моментами: L-S (нормального або зв’язку Рассел-Саундерса) і j-j зв’язку. На-

Находкін М.Г., Харченко Н.П., Атомна фізика

284

Глава 11. Векторна модель атома

жаль, жоден з цих граничних випадків не дає точного уявлення про справжнє положення справ, тому прийнято застосовувати модель нормального (L-S) зв’язку до легких атомів, а j - j зв’язок використовувати, головним чином, для аналізу важких атомів.

8.Кількість термів не залежить від типу зв’язку, але сильно впливає на правило інтервалів (послідовність термів у залежності від квантового числа J), відносні інтенсивності ліній, їх поведінку у зовнішніх полях.

9.Правило відбору квантових чисел дозволяє аналізувати структуру ліній спектральних серій.

10.Енергетична ієрархія термів визначається за допомогою емпіричних правил Хунда (Гунда).

11.10.Контрольні запитання та вправи

1.Що є векторною моделлю атома і які її основні положення?

2.Чому дорівнють абсолютні величини векторів кутових моментів електронів на s-, p-, і d-орбіталях?

3.Яка абсолютна величина вектора спіну електрона?

4.Побудуйте векторні діаграми складання спінового і орбітального моментів електрона на р-орбіталі.

5.Які спрощення використовуються векторною моделлю атома?

6.Покажіть за допомогою векторної моделі, що кутовий момент заповненої К-оболонки (1s2) дорівнює нулеві.

7.Проаналізуйте фізичні причини взаємодії орбітальних, спінових і спін-орбітальних кутових моментів?

8.За яких умов має місце нормальний зв’язок?

9.За яких умовах має місце j - j зв’язок?

10.Чи можна використовувати символи, що використовуються при j - j зв’язку. Коли має місце нормальний зв’язок?

11.Як класифікуються стани атома за квантовими числами спінового, орбітального та повного моментів ?

12.За яких умов збільшується ймовірність утворення зіткнень другого роду?

13.Проаналізуйте, які взаємодії враховують емпіричні правила Хунда (Гунда).

14.Чи впливає мультиплетність термів на магнітні властивості атомів?

15.Проаналізуйте, чи може мати місце різна мультиплетність термів і спектральних ліній.

Находкін М.Г., Харченко Н.П., Атомна фізика

285

Глава 11. Векторна модель атома

Тестові завдання

1. ЯКИМИ КВАНТОВИМИ ЧИСЛАМИ ОПИСУЄТЬСЯ СТАН БАГАТОЕЛЕКТРОННОГО АТОМА В НАБЛИЖЕННІ: А) L S ЗВ’ЯЗКУ, Б)

(J J ) ЗВ’ЯЗКУ?

В наближенні, що розглядається, стан багатоелектронного атома описується наступним набором квантових чисел:

1)орбітальним квантовим числом атома;

2)спіновим квантовим числом електронів;

3)внутрішнім квантовим числом атома;

4)внутрішнім квантовим числом електронів;

5)головним квантовим числом;

6)магнітним квантовим числом повного моменту електронів;

7)орбітальним квантовим числом електронів;

8)внутрішнім квантовим числом електрона;

9)спіновим квантовим числом електрона;

10)орбітальним квантовим числом електрона.

2.ВИКОРИСТОВУЮЧИ НИЖЧЕ ПЕРЕЛІЧЕНІ ВІДПОВІДІ, ВКАЖІТЬ, ЩО ОЗНАЧАЄ ТЕРМІН: А) МУЛЬТИПЛЕТНІСТЬ ТЕРМУ, Б) КРАТНІСТЬ ВИРОДЖЕННЯ ТЕРМУ.

Термін означає:

1)кількість можливих значень числа J , якщо L S ;

2)кількість можливих значень числа J , якщо L S ;

3)кількість можливих значень квантового числа mj ;

4)статистичну вагу рівня;

5)число можливих розщеплень рівня за рахунок спін-орбітальної взаємодії;

6)число можливих розщеплень рівня при накладанні зовнішніх

полів;

7)число значень проекцій повного моменту електронів атома;

8)число значень проекцій повного моменту атома;

9)число значень магнітного спінового числа;

10)число значень орбітального квантового числа.

Находкін М.Г., Харченко Н.П., Атомна фізика

286

Глава 11. Векторна модель атома

3. ЯКА ІНФОРМАЦІЯ МІСТИТЬСЯ В СПЕКТРОСКОПІЧНОМУ ЗАПИСІ ТЕРМІВ БАГАТОЕЛЕКТРОННИХ АТОМІВ У ВИПАДКУ: А)

L S ЗВ’ЯЗКУ, Б) (J J ) ЗВ’ЯЗКУ?

Успектроскопічному записі термів багатоелектронних атомів у випадку, що розглядається, міститься наступна інформація:

1)числові значення квантового числа сумарного орбітального моменту імпульсу електронів в атомі;

2)числові значення квантового числа сумарного спінового моменту імпульсу електронів в атомі;

3)числове значення квантового числа повного моменту імпульсу електронів в атомі;

4)числове значення квантових чисел повних моментів імпульсів валентних електронів в атомі;

5)числове значення квантових чисел орбітальних моментів імпульсів валентних електронів в атомі;

6)мультиплетність рівнів;

7)статистична вага рівнів ( термів);

8)наявність магнітного моменту атома;

9)числове значення спіну ядра;

10)наявність парної або непарної кількості валетних електронів.

4. ЯКІ З НИЖЧЕ ПЕРЕЛІЧЕНИХ ВЕЛИЧИН І ХАРАКТЕРИСТИК МОЖНА ВИЗНАЧИТИ ЗА ДОПОМОГОЮ ВЕКТОРНОЇ МОДЕЛІ АТОМА (НОРМАЛЬНИЙ ЗВЯЗОК)?

За допомогою векторної моделі атома можна визначити:

1)число термів для певної електронної конфігурації

2)набір значень квантового числа J ;

3)мультиплетність;

4)кратність виродження терму;

5)валентність атома;

6)фактор Ланде;

7)енергію терму;

8)величину мультиплетного розщеплення рівня;

9)відношення інтенсивностей компонент мультиплетного розщеплення;

10) величини орбітальних та спінових моментів електронів.

Находкін М.Г., Харченко Н.П., Атомна фізика

287

Глава 11. Векторна модель атома

5. ЯКІ З ПЕРЕРАХОВАНИХ У ВІДПОВІДЯХ ТВЕРДЖЕНЬ СПРАВЕДЛИВІ У ВИПАДКУ L S ЗВ’ЯЗКУ?

Тип зв’язку, що розглядається, має місце:

1)для атомів з одним валентним електроном;

2)для атомів з великим порядковим номером;

3)для атомів з невеликою кількістю валентних електронів;

4)для атомів з сильною спін-орбітальною взаємодією;

5)коли виконується правило Хунда;

6)коли порушується інтеркомбінаційна заборона;

7)для атомів з слабкою спін-орбітальною взаємодією.

6.ВКАЖІТЬ ОСНОВНІ СТАНИ ДЛЯ АТОМІВ ХІМІЧНИХ ЕЛЕМЕНТІВ: А) АЗОТУ, Б) КИСНЮ, В) ТИТАНУ.

1)

2S

;

2) 3P ;

3)

3P ;

4)

4S

3 2

;

5)

3F .

 

1 2

 

0

 

2

 

 

 

 

2

7.

СКІЛЬКИ ТЕРМІВ МАЄ ЕЛЕКТРОННА КОНФІГУРАЦІЯ p2 ,

ЯКЩО ЗДІЙСНЮЄТЬСЯ

L S

ЗВ’ЯЗОК?

 

 

 

 

 

1)

8 ;

 

2) 10 ;

3)

5 .

 

 

 

 

 

8. ЯКИЙ ОСНОВНИЙ ТЕРМ АТОМА, ЯКЩО ВІН МАЄ НАПОЛОВИНУ ЗАПОВНЕНУ d ОБОЛОНКУ?

1)

3D ;

2)

3F ;

3)

6S

5 2

.

 

 

3

 

4

 

 

 

 

9. СКІЛЬКИ ТЕРМІВ МАЄ ЕЛЕКТРОННА КОНФІГУРАЦІЯ 2 p13 p1 ,

ЯКЩО ЗДІЙСНЮЄТЬСЯ А) J J

ЗВ’ЯЗОК ТА Б)

L S ЗВ’ЯЗОК?

1)

8 ; 2)

10 ;

3)

12 .

 

 

 

 

10.

КОЛИ

ДЛЯ

АТОМІВ, ДЛЯ

ЯКИХ

ХАРАКТЕРНИЙ J J

ЗВ’ЯЗОК,

ІНОДІ ВИКОРИСТОВУЮТЬ L S ЗВ’ЯЗОК?

1)для визначення основного стану;

2)для визначення кількості термів;

3)для визначення правил відбору.

Находкін М.Г., Харченко Н.П., Атомна фізика

288

Глава 11. Векторна модель атома

Література

1.Матвеев А.Н. Атомная физика. Учеб. пособие для студентов вузов.-

М.: Высш. Шк. 1989. - 489 c. ( §37).

2.Белый М.У., Охрименко Б.А. Атомная физика. - К.: Вища шк., Го-

лов. Из-во, -1984. –271с. (глава 6).

3.Шпольский Э.В. Атомная физика Том 1 - М.: Из-во «Наука». – 1974. –57с. (§44).

4.Гайда Р.П. Атомна фізика.- Львів.: -1965. - 356с. (§48).

5.Контдратьев В.Н. Структура и спектры молекул. Гос. Издат. Физ.-

мат. лит. М.:- 1959. -524с. (§26).

6.Фриш С.Э. Оптические спектры атомов. Гос. Издат. Физ.-мат.лит.-

М-Л.:- 1963. – 640 с. (§13, 39, главы III, IV).

Задачі та вправи

1.Харченко Н. П., Прокопенко О. В., Карлаш Г. Ю. Атомна фізика в задачах. Академдрук, - 2007. – 336 с. (розділи 9. Векторна модель атома).

2.Иродов И.Е. Задачи по квантовой физике, М.: Высшая школа, 1991

Лабораторні роботи

1.Розшифрування мультиплета і побудова найнижчих збуджених рівнів атома ртуті. (задача 6). Фізичний практикум, Частина V. Атомна фізика. Методична розробка. К.: 1971.

2.Мультимедійна демонстрація. Векторна модель атома.

Находкін М.Г., Харченко Н.П., Атомна фізика

289

Глава 12. Атом гелію

12. АТОМ ГЕЛІЮ

«Добре поставити питання – означає вже наполовину вирішити його»

Д.І.Менделєєв.

12.1.Рівняння Шредінґера для двохелектронного атома. 12.2. Метод збурень. 12.3. Принцип Паулі. 12.4. Вплив антисиметричності хвильових функцій на стаціонарні стани атому Не. 12.5. Висновки. 12.6. Контрольні запитання та вправи, тестові завдання. Література.

12.1. Рівняння Шредінґера для двохелектронного атома

Потенціальна енергія електронів для двохелектронного атома, наприклад, атома гелію має вигляд:

U(r)

e2Z

 

e2Z

 

e2

U .

 

(12.1)

r1

r2

 

U0

 

 

 

 

r12

 

 

 

Тут r1,r2,r12 - відстані від першого та другого

 

 

електронів до центра ядра й відстань між ци-

r12

 

ми електронами відповідно,

U0 U0,1

U0,2

- -e

-e

сума потенціальних енергій 1-го і 2-го елект-

r1

r2

ронів у полі ядра, а U e2 r12

- потенціальна

 

енергія взаємодії електронів.

 

 

 

 

 

 

+Ze

 

Рівняння Шредінґера для стаціонарних станів

Рис.12.1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

атома Не запишемо з урахуванням потенціалу взаємодії електронів між собою (12.1) за допомогою гамільтоніана сис-

теми Ho = H1o Ho2 + U , де H1,2o 22mO 1,2 UO,1,2 - гамільтоніани 1-го і 2-го електронів відповідно, а r1 і r2 лапласіани, що залежать від координат 1-го і 2-го електронів.

Находкін М.Г., Харченко Н.П., Атомна фізика

290

Глава 12. Атом гелію

 

 

 

 

(12.2)1

H0 U (r1

, r2 ) E (r1

, r2 ) ,

Рівняння (12.2) можна розкласти на два незалежних рівняння, якщо знехтувати членом, що характеризує взаємодію електронів між собою U’=e2/r12 0 і шукати розв’язок у вигляді добутку хвильових функцій

(r1r2)= 1(r1)∙ 2(r2):

H0 (r ) E (r )

(12.3)

 

1

1

1

1

1

1

H0

 

(r ) E

 

(r )

 

 

2

2

2

2

 

2

2

 

Ці рівняння аналогічні відповідним рівнянням Шредінґера для атома водню, розв’язок яких ми вже розглядали раніше у 8 главі. Для них ми

знайшли власні значення Е01 та Е02

і власні функцій 0n1

та 0n2.

Розв’язок рівняння (12.2)

 

 

 

 

o

0

0

,

(12.4)

n

n1

n2

Eno En1o

En2o

 

 

де нульовими індексами позначені хвильові функції і власні енергії для атома водню.

12.2. Метод збурень

Повний розв’язок рівняння (12.2) досить складний, тому використаємо метод збурення, коли |U′| < |U0|. Будемо шукати розв’язок рівняння (12.2) у вигляді

 

 

U = Uo + U

 

n n0 n ,

(12.5)

En Eno En

 

де - будь-яке мале число2 1 >> >> 0, а V' = e2/r12. Підставимо (12.5) в (12.2)

1r1 і r2 - радіуси вектори 1-го і 2-го електронів, r1 і r2 лапласіани, що залежать від координат 1-го і 2-го електронів.

2Довільне число ми використовуємо для того, щоб легше аналізувати перший і другий порядки малості.

Находкін М.Г., Харченко Н.П., Атомна фізика

291

Глава 12. Атом гелію

0

0

0

 

 

0

2

 

 

0

0

0

 

 

0

 

2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

En n En

n

 

 

(12.6)

 

H n H n

U n

U n

n

En

 

E

 

3

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Згадавши, що 0n та E0n = E0n1 + E0n2 є розв’язком рівняння Шредінґера для не збуреного випадку, а також знехтувавши членами другого порядку малості ( 2>> ), можна спростити рівняння (12.6)

 

 

 

0

0

 

 

0

.

 

 

(12.7)

 

H0 n

U n

En

n En

n

 

 

Помножимо обидві частини (12.7) на 0*n

і проінтегруємо по всьому

об’єму

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

0*

0*

0

0*

0

0*

0

(12.8)

n

H0 ndv

n U

ndv

n

En

ndv n

En

ndv .

Для розв’язку рівняння (12.8) використаємо самоспряженість оператора Гамільтона:

0

 

0

0

0

 

(12.9)4

n

0 ndv n 0 n

dv .

Після підстановки (12.9) у (12.8) і згадавши, що H 0 0n En0 0n , остаточно отримаємо

 

 

0 0

(12.10)

 

En

n U ndv

та

En = E0n + En.

(12.11)

Таким чином, поправку до енергії стаціонарного стану знаходять

як середнє від потенціалу збурення U' = e2/r12.

 

Для того щоб знайти хвильові функції, необхідно

шукати

розв’язок при наявності збурення у вигляді степеневого ряду

 

n ak k0

(12.12)

k

 

Для цього підставляємо (12.13) в формулу (12.17) і скориставшись співвідношенням

 

 

 

 

 

 

 

a

0

 

0

a E

0

0

 

 

 

 

 

 

 

 

0

a

 

(12.13)

 

 

 

 

 

 

k

k

k

k 0

k

k

k

k

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

k

 

k

 

 

 

 

остаточно отримаємо

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

3 1,2 - оператор Лапласа, котрий залежить від координат першого (r1) і другого (r2)

електронів.

 

 

 

 

 

 

 

*

 

 

0*n En0 ndv n En0 n0

*

 

4 0*n 0 n dv n 0 0n

dv;

dv;

 

0

0*

 

0

 

 

0

 

 

 

 

 

 

 

 

 

- основна властивість

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

En

n

ndv En

n

ndv;

 

 

 

 

 

 

 

 

самоспряжених (ермітових) операторів, власні значення яких дійсні числа.

Находкін М.Г., Харченко Н.П., Атомна фізика

292

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]