22.Прискорення економічного розвитку Австрії.

Австро-угорська держава утворилася у 1867 р. Основними особливостями її були: абсолютизм, збереження залишків феодальних відносин та національне гноблення. В результаті не рівноправного становища національностей у багатонаціональній австро-угорській дуже нерівномірно розвивалася економіка окремих окремих частин імперії. Промислова революція в Угорщині штучно стримувалась і завершилась на кінець 90-х рр.. 19 ст. тим часом в Австрії на п. 70-х р. виплавлення металу досягло 1,1 млн. тонн. Життєвий рівень робітників низький. Застосовувалась експлуатація жіночої і дитячої праці на підприємствах. У с/г панівне становище посідали поміщицькі латифундії. Налічувалось 2,8 млн. робітників . власника латифундій були угорські магнати, а на полях їх володінь працювали переважно словяни.

21.Австро-угорська дуалістична угода 1867 р.

Після угоди у 1867 р. в Австрії в 70-х р. було проведено деякі реформи: скасовано конкордат із Ватиканом, впроваджено цивільний шлюб, духівництво позбавлено права викладати школах. В обох частинах імперії приймалися закони, спрямовані на зміцнення влади, а також на посилення влади великої буржуазії і дворянства. Була впроваджена виборча система. До рейхсрату було обрано 220 австрійців і 170 депутатів інших національностей – цехів, поляків. В 1868 р. був прийнятий закон «Про національність», за яким угорська мова визнавалася єдиною урядовою мовою як в державних установах, так і в школах, а угорці єдиною політичною нацією. Сукупність земель де поширювався угорський політичний статус називались Трансільванією.

23.Зовнішня політика Австро-Угорщини. Союз з Німеччиною.

Після поразки Австрії в австро-прусській війні 1866 р. Габсбурги прагнули реваншу. Вони спонукали уряд до участі у франко-прусській війні. В 1876 р. між Австро-Угорщиною і Росією було укладено Рейхштадтську угоду, а в березні 1877 р. підписано таємну Будапештську конвенцію, якою передбачалось, що Австро-Угорщина, в разі виникнення рос.-тур. війни, зберігатиме нейтралітет. Берлінський конгрес 1878 р. переглянути на шкоду слов»янським народам умови Сан-Стефанського миру договору і надав Австро-Угорщині право окупувати Боснію й Герцоговину на невизначений строк, але формально залишив їх у складі Османської імперії. Відносини Австр. З Рос. значно погіршились, що призвело до укладення айстро-німецького союзу 7 жовтня 1879 р. спрямованого своїм вістрям проти Росії. Після встановлення в 1881 р. французького протекторату над Тунісом дуже загострилися дуже загострилися франко-італійські відносини що схилило Італію на бік Німеччини й Австро-Угорщини – потенціальних супротивників Франції. У 1882 р. Італія приєдналась до Австро-німецького союзу. Так утворився Троїстий союз, який відігравав велику роль у розв»язані І Св. Війни.

32.Німецький робітничий та соціалістичний рух кінця 19-20 ст.

Німецький робітничий рух переживав кризу, робітничий клас зростав нерівномірно. Він зростав на монополістичних підприємствах. Зростання капіталізму сприяло розшаруванню робітничого класу. Виникає верства кваліфікованих робітників, робітничий аристократія. Під впливом революції в Німеччині у 1905-1906 рр. розвивався масовий страйковий рух. Причини: боротьба за економічні права, за політичні права, боротьба проти імперіалізму. На Ієнському партійному з»їзді було прийнято рішення про масовий політичний страйк. Влітку і восени 1905 р. в Німеччині розгорнувся масовий страйковий рух, який тривав і в перші місяці 1906 р. Нового поширення рух набув у 1906 р. Почали велике занепокоєння серед панівних класів Німеччини. Розгорілась боротьба навколо колоніальної політики. 1907-1909 рр. новий етап руху. Боротьба розгорнулася навколо колоніальної політики уряду. Привід: розправа у 1904 р. над повсталими Пд. Зх. Африки. 13 грудня 1906 р. канцлер Бюлов розпустив рейхстаг. На виборах перемогли соціал-демократи. А консерватори, імперська і національно-ліберальні партії утворили бюловський блок, який взяв курс на посилення зовнішньої і внутрішньої політики. У 1908 р. розгорнулася боротьба робітничого класу з вимогою ввести виборче право, але вимогу було відхилено. І 12 січня у Берліні відбулось демонстрація. У 1908 р. було прийнято закон про спілки і збори, винятковий закон проти молоді – забороняв брати участь у страйках. У 1908 р. виник конфлікт у «бюловському блоці» через фінансову реформу, у липні 1909 р. Бюлов пішов у відставку. 1910-14 рр. час дозрівання політичної кризи.