31.Політичний устрій Німеччини в 19-20 ст.

У політичній історії Другої імперії останніх 10 років 19 ст. виділяються два етапи: «новий курс 1890-94 рр.» суттю якого була політика соціального маневрування, і так звана «ера Штумма» 1894-98 рр. пов’язана з іменем реакціонера саарцького вугільного короля Штімма –Гальберга і діяльністю канцлера Гаенлое. Між цими двома етапами ніяких суперечностей не було. На передодні 20 ст. в центрі історичного розвитку Німеччини стояли дві проблеми: політика панівних класів що до робітничого руху і відносини між двома панівними класами юнкерством і буржуазією. У лютневих указах 1890 р. Вільгельм ІІ обіцяв вжити заходів, що до поліпшення становища робітників. Було прийнято ряд законів щодо збільшення чисельності армії і модернізації її озброєння. Соціал-демократія вела боротьбу проти політики «Нового курсу». У жовтні 1894 р. канцлер Л.Капрізі пішов у відставку його змінив літній князь Гоянкое. 5 років «ери Штумма» минули у невтомних спробах панівних класів ліквідувати ті обмеженні демократичні права і свободи, які були проголошенні в конституції 1871 р. Один за другим виходять антидемократичні законопроекти про переворот 1895 р. Представники буржуазних ліберальних партій голосували проти цих законопроектів в рейхстазі, і провалили їх. Антидемократична політика кабінету Гоянкое зазнала краху.

44.Економічний розвиток сша на початку 20 ст.

В 1900-12 р. населення країни зросло з 76 до 95 млн. чоловік США впевнено випереджали інші країни, що до розвитку с/г і промисловості. За перші 10 р. 20 ст. вартість річної продукції с/г збільшилась з 4,7 до 8,5 млрд. доларів в основних галузях промисловості САШ випередили найбільш розвинуті країни. В 19090 р. промисловість США виробляла продукції у двоє більше ніж Англія і 2,5 р. більше ніж Німеччина. В усіх галузях господарства широко використовувались досягнення науки і техніки. Слідом за монополіями «Уестерюніон» і «Беллтелефонсістем» була створена величезна корпорація «Амерікантелефон Енд телеграф компані» з капіталом 250 млн. доларів. Нові галузі промисловості, що зародились ще в 19 ст.: хімічна, електротехнічна, автомобільна набули дальшого розвитку. На п. Першої Світової війни було в США укладено чверть мільйона миль шосейних доріг.

45. «Справедливий курс» Рузвельта.

Зростання бойових настроїв мас і вимога приборкати монополії, зумовлені боротьбою робітників. Основне завдання полягало в тому перешкодити розвитку революційного руху і поширенню ідей соціалістичного перетворення американського суспільства. Його виконали два політичні діячі, що стали президентами Рузвельт і Вільсон. Рузвельт запровадив гнучку і хитромудру тактику. Він висунув і почав проводити програму «справедливого курсу», включивши до неї багато прохань буржуазії і популістів. Рузвельт не переставав громити злодіїв великої калитки, корупцію великого бізнесу; підкреслюючи потребу реформ. Його уряд почав судові процеси проти уряду монополій, обвинувативши їх у порушенні законів. Рузвельт сповісти про внесення ним до конгресу біллів про прогресивний додатковий податок, 8 – годинний робочий день. Але вони так і не стали законами оскільки їх не прийняли комісії закону. У 1903 р. було створено міністерство торгівлі і праці. Успіх гнучкої і маневрової політики ліберальних реформ Рузвельта, спрямованих на зміцнення панування великого капіталу, особливо на фоні дій президента Тафта (1909—13 рр.). його підтримка капіталу спричинила вибух невдоволення, це привело до кризи всередині республіканської партії. Від неї відокремилися радикальні групи буржуазних реформаторів на чолі з Лафоллетом, до яких приєднався і Рузвельт. У 1912 р. вони утворили Національну прогресивну партію. До їх програми увійшло багато вимог робітничих спілок.