- •2.Джерела та історіографія 2-го періоду нової історії.
- •3.Паризька комуна 1871 та її і роль в історії Франції.
- •4. Політична боротьба у Франції 1870 р. Конституція ііі республіки
- •5.Внутрішньополітичний розвиток 80-90-рр. 19 ст. Буланжистька криза.
- •7.Завершення і об»єднання Німеччини.
- •8.Внутрішня політика уряду Бісмарка. «Культуркампф».
- •9.Зовнішня політика Німеччини у 70-90 рр. 19 ст.
- •10.Зовнішня політика Німеччини.
- •11.Політичний розвиток німецької держави 19-20 ст.
- •12.Особливості соціально-економічної еволюції Англії.
- •13.Політика англійських лібералів і консерваторів.
- •14.Зовнішня політика Англії у 70-90 рр. 19 ст. Колоніальні загарбання.
- •15.Причини швидких темпів економічного зростання сша.
- •16.Внутрішньополітичний розвиток сша у 70-90 рр. 19 ст.
- •17.Активізація політики сша в ост. Чверті 19 ст.
- •19.Соц.-економ. Розвиток Італії
- •18.Внутрішня політика правої та лівою Італії у 70-80 р. 19 ст. Режим Кріспі.
- •20.Зовнішня політика Італії. Союз з Німеччиною, Австро-Угорщиною.
- •22.Прискорення економічного розвитку Австрії.
- •21.Австро-угорська дуалістична угода 1867 р.
- •23.Зовнішня політика Австро-Угорщини. Союз з Німеччиною.
- •32.Німецький робітничий та соціалістичний рух кінця 19-20 ст.
- •36. Робітничий та соціалістичні рух в Англії.
- •34.Внутрішньополітичний розвиток Англії. Посилення суперечностей між лібералами і консерваторами.
- •35.Політика лойд–джорджизму в Англії.
- •37.Криза 1900-1903 рр. І процес монополізації економіки.
- •38. Блискуча ізоляція.
- •39.Боротьба ірландського народу за незалежність в ост. Третині 19 поч. 20 ст.
- •42.Економічний розвиток Франції на поч. 20 ст.
- •40.Внутрішня і зовнішня політика французьких радикалів.
- •41. Робітничий та соціалістичний рух у Франції.
- •43.Президенство Пуанкаре і підготовка до війни
- •24.Особливості політичного та соціального-економічна розвитку Іспанії.
- •25.Колоніальна політика Іспанії.
- •54.Політичнийта соціально-економічний розвиток Іспанії в 1900-1914 рр.
- •52.Зовнішньополітичний курс Іспанії на п. 20 ст. Колоніальна політика Іспанії в Марокко.
- •48.Економічний розвиток Австо-Угорщини на п. 20 ст.
- •49.Загострення національних суперечностей.
- •50.Національний і робітничий рух в Австро-Угорщині
- •33.Експансійні плани на Балканах.
- •30.Створення двох ворожих блоків у Європі.
- •31.Політичний устрій Німеччини в 19-20 ст.
- •44.Економічний розвиток сша на початку 20 ст.
- •45. «Справедливий курс» Рузвельта.
- •46.Внутрішня і зовнішня політика президента Вільсона »Нові свободи».
- •47.Зовнішня політика сша на поч.. 20 ст.
- •51.Новий курс Джолітті в Італії.
- •53.Зовнішня політика Італії.
- •55.Політичний та соціально-економічний розвиток Румунії.
- •56.Зовнішня політика Румунії в к. 19 поч. 20 ст. Балканські війни.
- •57.Албанія в 1900-1914 рр., її незалежність
- •58.Греція в останній третинні 19 поч. 20 ст.
- •59.Політичний розвиток скандинавських країн.
- •60.Капіталістична індустріалізація у скандинавських країнах.
- •61.Визвольна війна кубинського народу. В 90-х. Рр.. Хосе Марті.
- •62.Мексиканська революція 1910-17 рр.
- •63.Залежне становище Латинської Америки.
- •64. Сараєвське вбивство і липнева криза.
- •66.Військові дії та дипломатична боротьба у 1914-16 рр.
- •67.Країни німецького блоку 1914-17 рр.
- •68.Країни згоди 1914-1917 рр.
- •69.Хід війни 1917-18 рр.
- •70.Німецька зовнішня політика.
- •71.Франко-прусська війна та її наслідки.
- •73.Проголошення державної незалежність Румунія.
- •75.Селянське повстання 1907 р.
68.Країни згоди 1914-1917 рр.
З перших днів світової війни різко змінилося економічне становище Австрії. Світовий банкір Англія що кредитувала до війни чимало країн світу. За роки війни сама перетворилась на боржника США, які надали Англії позику на суму 5,5 млрд. доларів. У Англії було поширено посівні площі, поліпшено удобрення ґрунту. Для посилення свого панування монополії 1916 р. утворили ф федерацію британської промисловості, яка до кінця війни об»єднала 19 тис. різних промислових і фінансових фірм. Уже в перші місяці війни німецькі війська вдерлись у межі Франції і протягом 4 років десять північно-східних департаментів країни були окуповані противником. Франція втратила 75% видобутку кам»яного вугілля і коксу, 84% виплавки чавуну і 63% сталі. Втрата найбільш розвинутих економічних р-й. Франції спонукала уряд до термінової організації для будівництва промислових підприємств у південно-західних департаментах. Було мобілізовано 60% чоловічого населення.
69.Хід війни 1917-18 рр.
У відповідь на розпочату Німеччиною в лютому 1917 р. необмежену підводну війну США розірвали з Німеччиною дипломатичні відносини. США 6 квітня 1917 р. оголосили війну Німеччині підводні човни Німеччини завдали значної втрати флоту США, але американські війська, військові спорядження, боєприпаси почали потоком іти на західний фронт, що зміцнило сили Антанти. Війська Антанти 16 квітня 1917 р. почали наступ на західному фронті але новий головокомандуючий французькою армією генерал Нівель який у грудні 1916 р. замінив на цій посаді Жоффра не змінив напряму удару. В результаті атаки англо-французьких військ, що відбулися одна за одною 16-19 квітня виявилися невдалими. План Нівеля зазнав провал. Розпочате 1 липня 1917 р. російський наступ на Львівському напрямі розвивався успішно, але незабаром німецька армія, що дістала підкріплення 11 дивізій перекинутих із західного фронту перейшла в контрнаступ і відкинула російські війська. Англо-французькі війська 31 липня почали наступ в райони Іпра, але перервати німецький фронт їм невдалось на італійському фронті айстро-угорські війська з допомогою перекинутих сюди 7 німецьких дивізій у наступі, який розпочався в жовтні 1917 р. завдали нищівного удару італійській армії закінчились поразкою розпочатої в травня 1917 р. наступальні операції військ Антанти і на Балканському Фронті. На весні 1918 р. німецький імперіаліст добився найбільших успіхів. Після укладення Брестського миру Східний фронт було ліквідовано. Німецькі імперіалісти намагались не тільки окупувати Білорусію, Україну, Південь радянської Росії а й одночасно одним ударом розправитись з Антантою і переможно закінчити війну. Але Німеччина прорахувала. Забезпечивши західний фронт десятками тисяч гарматів, пулеметів. Німецька армія на весні 1918 р. зуміла добитися деяких тактичних успіхів. Німці далеко просунулись у напрямі Парижа. Ціною великих втрат союзникам вдалося стримати наступ німців, що проникли в р-й. річки Марни. Де вони були у вересні 1914 р. Але на більше німецької армії не вистачило. Вичерпалися резерви. Тим часом в державах Антанти війська безперервно поповнювалися. У жовтні настав крах Габсбурзької монархії , клаптикова Австро-Угорська імперія розпалась. 3 листопада 1916 р. підписано капітуляцію Італії. На середину вересня вже було очевидно, що Німеччина програла війну. Німеччина програла війну тому, що німецький імперіалізм не витримав випробувань цієї війни тому, що економічні і людські ресурси Німеччини не вистояли в змаганні з економікою держав Антанти. Світова імперіалістична війна 1914-18 рр. була найбільш кровопролитною і найжорстокішою з усіх воєн які знав світ до 1914 р. Загальна чисельність армій 70 млн. чоловік. Всі досягнення техніки, хімії були спрямовані на знищення людей.