49.Загострення національних суперечностей.

Наприкінці 19 початку 20 ст. національні суперечності знову загострились почалось «налагодження» взаємовідносин двох панівних націй Австрії і Угорщини. За угодою 1867 р. що перетворила Австро-Угорщину на дуалістичну монархію економічні відносини визначались особливим договором кожного разу на 10 років. На цей строк визначались «квоти», частки, що припадали на обидві сторони унесені спільних витрат. У 1897 р. угорці почали вимагати зрівняння своїх прав в Австрійському банку, який виконував функції загальноімперського державного банку. Під керівництвом партії незалежності, що представляла в угорському сеймі інтереси дворянства, угорці вимагали збільшення контингенту і самостійності угорської армії і митного відокремлення Угорщини від Австрії. Боротьба досягла великого напруження і все ж вимоги угорців не були задоволені. Напружена криза привела до відставки австрійського кабінету в Бадені і призначення нового імперського кабінету Гауча (1897-1900). Водночас знову загострилась національна боротьба в Австрії, щоб якось її розрядити у 1897 р. було видано закон про рівноправність чеської і німецької мов у відомчій переписці в Чехії почались маніфестації представників Австро-німецької буржуазія що протестувала проти зрівняння у правах чеської мови з німецькою. На вулицях Відня відбувалися демонстрації протести під тиском цих демонстрацій у 1898 р. австрійський уряд відмінив закон про рівноправність чеської і німецької мов. Після відміни закону про рівноправність мов чехи почали боротьбу з Австрійцями за допомогою вуличної демонстрації, але чехи ніколи не ставили питання про відокремлення Чехії від Австрії так само і угорці борючись з тенденцією панування австрійської буржуазії у двоєдиній монархії ніколи не висували питання про остаточне відокремлення Угорщини від Австрії. Примєр-мініст Кербер (1900-1904) який змінив Гауча вжив ряд заходів, що до зміцнення імперії. Він поставив завдання: сконсолідувати імущі класи всіх національностей на загальній основі боротьби з робітничим класом і трудящими всіх національностей. Питання взаємовідносин Угорщини та Австрії було врегульовано оскільки угорські аграрії побоюючись припинення ввозу з Німеччини їхнього хлібу і худоби в зв’язку з німецьким митним тарифом. Врахували, що Австрія буде для них ринком збуту с/г.

50.Національний і робітничий рух в Австро-Угорщині

Мостовий робітничий рух в Австрії в 1905 р.1906 р. на якийсь час загальмувався через політику і тактику самовдоволених лідерів австрійської соціал-демократичної партії, які посіли друге місце в рейхстазі після християнської-соціальної партії. У 1908 р. під тиском Німеччини Австрія прагнучи дістати вихід до моря,добивається концесії від Туреччини на проведення залізниці до Салонік. В тому ж році відбулася анексія Боснії і Герцеговини. Їх загарбання ледь не привело до війни з Росією і відштовхнуло Італію від Троїстого союзу. Пригноблені народи Словаччини, Хорватії, Боснії, Герцеговини звернули свої погляди до незалежної Сербії. В 1912 р. хорватський сейм було розпущено. Політика посиленої мадяризації: поліцейський режим, заборона шкіл - привила до загострення національної боротьби. Значним став національний рух у пригноблених національних р-й. Австрії. Селянський рух в Галичині проти польської шляхти і гноблення Габсбургів, в Закарпатській Україні проти мадяризації розпочався у 1905-1906 рр. і викликав прагнення до воз»єднання з Україною. У зв’язку з дорожнечею восени 1911 р. у Відні почалися масові демонстрації трудящих, що переросли в барикадні сутички з військами і поліцією. Рух трудящих Відня вдалося придушити лише жорстокими каральними заходами, внаслідок яких було вбито і поранено 100 чоловік.