12.Особливості соціально-економічної еволюції Англії.

В останній третині 19 ст. зовнішня торгівля Англії зросла. Розвивалась її промисловість, і особливо успішно машинобудування. Але у текстильній, вугільній промисловостях розвиток сповільнився. В цілому темпи розвитку англ. економіки відставали від темпів розвитку економіки інших країн. Роль Англії як промислової держави в світі послабшала. Тим часом в Англії швидкими темпами йшов процес концентрації і централізації капіталу, а також зрощення банківського капіталу з промисловим і утворення фінансового капіталу. Економічна криза і тривала депресія спричин7илися до численних банкротств і таким чином прискорили концентрацію капіталу. На к. 19 р. в Англії виникли перші великі монополістичні об»єднання (виробництво мила, шпалер.). англійський капіталізм вступав у стадію імперіалізму. Фактори які не сприяли економічному розвитку: розвиваються Німеччина; у 1894 р. її обігнала США; старі капіталістичні держави втрачали свої позиції; стара техніка; занепад с/г; слабість технічної освіти; колоніальні загарбання.

13.Політика англійських лібералів і консерваторів.

У політичному житті Англії панували дві великі партії лібералів і консерваторів, які по черзі змінювали одна одну при владі: своєю постійною боротьбою вони відволікали увагу трудящих. Ліберали представляли інтереси в основному великої буржуазії, користувалися підтримкою дрібної буржуазії і впливали на верхівку робітничого класу, лідер партії Вільям Гладстон. Консерватори спиралися на земельних власників, заможних фермерів, англіканську церкву. Створили в 1883 р. національний союз консервативних асоціацій, лідер: Бенджамін Дізраелі. Протягом 1870-1899 рр. перевага була на боці лібералів. Гладстон у 1872 р. запровадив таємне подання голосів на виборах до парламенту: у 1884 р. парламентська реформа, кількість виборців збільшилась у два рази; у 1885 р. країну поділили на 11 виборчих округів; виділили асигнування на школу; 1888 р. реформа місцевого врядування: створено виборні ради, які накладали великі податки. У 1891 р. консерватори прийняли закон про безплатну початкову освіту. У цей час велике значення мало «ірландське питання» внаслідок голоду почався рух селян під керівництвом земельної ліги, яку в 1878 р. створив Майкл Девітт. Ліга висунула вимоги націоналізувати землі в Ірландії і відати її селянам. Селяни використали тактику бойкоту. В ірландському національному русі керівництво захопили ліберали. Створена в 1870 р. Ліга гомруля обмежила свої вимоги самоврядування. Ірландська фракція перейшла до тактики обструкції: вони гальмували роботу парламента. На чолі Чарлз Парнелл. На початку 1886 р кабінет Гладстона розробив поміркований проект гомруля: ірландський парламент дістав право управляти внутрішніми справами. Але проти проекту виступила група на чолі з Чемберленом . вони оголосили себе уніоністами і зірвали прийняття гомруля. До влади прийшли консерватори. Прем»єром став Салсбері. Зробили:провели закон про викуп землі; потім дали її в оренду селянам. Ліберальна партія ослабилась.