- •1.Зміст поняття слов'янська філологія славістика. Основні завдання слов'янської філології.
- •2. Допоміжні дисципліни на які спирається слов’янська філологія.
- •3. Винекнення словянської філології. Зміст поняття «словянська філологія» у різні періоди розвитку науки.
- •4. Слов’янські народи. Етнічна близькість слов’ян. Три групи слов’янських народів.
- •5. Живі і мертві слов’янські мови. Питання про кількість слов’янських мов.
- •6. Термін «праслов'янська мова». Зміст поняття, Часові межі праслов'янської мови.
- •7. Античні автори про слов'ян.
- •8. Готські джерела про слов'ян. Праця Йордана «Гетика».
- •9. Грецькі автори про слов'ян.
- •10. Найпоширеніші відомості про слов'ян у римських авторів.
- •11. Відомості про слов'ян у східних авторів.
- •12. Роль християнства у слов'янській культурі.
- •13. Дві слов'янські азбуки. Проблема авторства.
- •14. Роль св. Костянтина (Кирила) і Мефодія у виникненні слов'янського письма.
- •15. Моравська місія солунських братів.
- •16. Старослов'янська мова – перша писемна мова слов'ян. Джерела, часові межі, історична доля.
- •17. Типи старослов'янського письма (устав, півустав, скоропис). Палімпсести.
- •18. Сучасна писемність слов'ян. Кирилиця і латиниця.
- •19. Слов'янські народи. Проблема кількості слов'янських народів.
- •20. Слов'янські літературні мови. Мікромови.
- •21. Українська мова, її діалекти. Літературна мова.
- •22. Російська мова, діалектне членування, літературна мова.
- •23. Білоруська мова, діалектне членування. Літературна мова.
- •24. Болгарська мова, діалектне членування, літературна мова.
- •25. Македонська мова, діалектне членування, літературна мова.
- •26. Сербська мова, діалектне членування, літературна мова.
- •27. Хорватська мова, діалектне членування, літературна мова.
- •28. Словенська мова, діалектне членування, літературна мова.
- •29. Польська мова, діалектне членування, літературна мова.
- •30. Чеська мова, діалектне членування, літературна мова.
- •31. Словацька мова, діалектне членування, літературна мова.
- •32. Лужицькі мови, їх історія.
- •33. Мова полабських слов'ян.
- •34. Кашуби. Кашубська мова.
- •35. Питання про русинську мову. Літературна «руска бешеда».
- •36. Старослов'янська мова, її варіанти. Церковнослов'янська мова.
- •37. Вук Караджич – видатний славіст.
- •38. Українські славісти.
- •39. Вітчизняна славістика.
- •40. Видатні зарубіжні славісти.
33. Мова полабських слов'ян.
Полабська мова — вимерла слов'янська мова, належить до групи західнослов'янських мов. Полабська мова найближча до польської і разом із нею, а також славіно-померськими говірками й кашубською мовою, умовно включена до так званої лехитської підгрупи західнослов’янських мов (за ім’ям легендарного засновника Польщі — Lech).
Назва мови походить від слов’янської назви річки Лаба. Була поширена з 7 ст. до першої половини 18 ст. більшою частиною по правому березі річки Лаба (Ельба) у німецькому князівстві Люненбург (тепер округ Люхов-Даненберг землі Нижня Саксонія у Німеччині), де й записано пам’ятки цією мовою, а також на теренах півночі сучасної Німеччини (Мекленбург, Бранденбург, Шлезвіг).
Ареал розповсюдження полабської мови межував із серболужицькими (сорбськими) діалектами на сході Німеччини.
Починаючи з 10-12 ст., у зв'язку з Німецьким переселенням на Схід, її поступо витіснено німецькою мовою. Остання носійка мови померла у 1756 році у віці 88 років. Мова була безписемною, але в 17-18 ст. записано декілька коротких текстів, а також складено словник на 5 тис. слів.
Окрім нечисленних пам’яток полабської мови збереглися також полабські назви в топоніміці Нижньої Саксонії.
34. Кашуби. Кашубська мова.
Кашу́би (кашубскою — Kaszëbi; пол. Kaszubi; нім. Kaschuben) — західнослов'янський народ, що проживає на північному заході Польщі. Неофіційна столиця кашубів — місто Картузи. З великих міст, в Ґдині мешкає найбільший відсоток осіб кашубського походження. Спочатку основним заняттям більшості кашубів було рибальство; зараз більшість працює у сфері туризму. Основна організація, яка піклується збереженням самобутності і традицій кашубів — Кашубсько-померанський Союз. Вважається, що загалом в Польщі мешкає більш ніж 300 000 чоловік кашубської національності. За іншими даними в країні налічуються від 50 000 до 500 000 кашубів. За переписом 2002 року тільки 5 100 чоловік визначили свою національність, як кашуби, хоча 51 000 наголосили, що кашубська мова — рідна для них. Більшість кашубів визначають себе поляками за громадянством, а кашубами за етнічною приналежністю, тобто вважають себе одночасно як поляками, так і кашубами.
Зокрема кашубом є чинний прем'єр-міністр Польщі Дональд Туск.
Кашубська мова (каш. kaszëbsczi jãzëk, kaszëbskô mòwa) — слов'янська мова, належить до групи західнослов'янських мов.
Кашубська мова найбільш близька до польської і разом із нею, а також славіно-померанськими говірками, умовно включена до так званої лехитської підгрупи західнослов'янських мов (за ім'ям легендарного засновника Польщі — Lech).
Вважається, що кашубська мова розвинулася з давніх мов, якими розмовляли деякі племена в Померанії, на південному узбережжі Балтійського моря.
В кашубській мові існують численні запозичення з німецької, польської, російської та литовської мов.
Згідно з переписом 2002 року, кашубською мовою на території Польщі володіють близько 53000 осіб; також деяка кількість носіїв кашубської мови мешкає у Канаді.
В кількох районах Поморського воєводства Польщі кашубська мова знаходиться у офіційному вжитку.