2. М'язово – суглобове чуття (руховий, пропріоцептивний

аналізатор)

Велике значення у визначенні положення і їла та його частин у про­сторі, а також координації рухів мають рецептори, що містяться в м'я­зах, сухожилках і суглобах (пропріорецептори). Імпульси, що виника­ють в пропріорецепторах під час рухів, по доцентрових нервах надхо­дять до мозочка і задньої центральної закрутки кори півкуль головного мозку, де виникає відчуття зміни в положенні частин тіла. В результаті подразнення пропріорецепторів виникають рефлекторні скорочення тієї чи іншої групи м'язів, або зміна їх тонусу. Це сприяє підтриманню або зміні руху, а також зумовлює позу тіла, яка забезпечує його рівновагу. За допомогою м'язово-суглобового чуття можна, піднімаючи предмет, приблизно визначити його вагу.

У школярів збудливість пропріорецепторів з віком збільшується: найнижча вона у учнів 1 класу, найвища – в учнав 11 класу. Найбільша збудливість пропріорецепторів у дні і години уроків праці, фізкультури, занять в спортивних секціях, ігор та прогулянок на вулиці. Найменша – в години відносної нерухомості (під час уроків, під час виконання домашнього завдання). Вона підвищується в першій половині дня і знижується надвечір.

3.Органи чуття внутрішніх органів

Встановлено, що у всіх внутрішніх органах (органи травлення, легені, серце, судини, селезінка і т.д.) є спеціальні рецептори – інтерорецептори, які сприймають зміни в діяльності цих органів. За своєю будовою і функціями інтерорецептори різні. Одні з них сприймають температуру, інші – тиск, треті – хімічні, больові подразнення тіла і т.д. Інтерорецептори дуже чутливі – вони реагують навіть на незначні зміни у внутрішньому середовищі організму.

Імпульси, що надходять в центральну нервову систему від інтерорецепторів, відіграють дуже важливу роль у регуляції функцій різних органів. Завдяки цим імпульсам регулюється кров’яний тиск у судинах, обмін речовин, кровопостачання тканин, координується діяльність різних органів і систем. Інтерорецептори сигналізують в центральнц нервову систему про стан внутрішніх органів і про ті зміни, які в них виникають в процесі діяльності.

4.Смаковий аналізатор: будова, функції

Сприймання смакових властивостей речовин, що потрапляють у порожнину рота, виконує смаковий аналізатор.

Він складається з периферичного (смакові рецептори), провідникового (периферичний язикоглотковий нерв, довгастий мозок,гіпоталамус, таламус) і центрального (у скроневій частці кори головного мозку) відділів.

І.М. Маруненко, Є. О. Неведомська, В.І. Бобрицька Анатомія і вікова фізіологія з основами шкільної гігієни

ких речовин — на кінчику, до кислих — по краях, до

1

Рис. 79. С хема будови смаком).',, сосочка: мірно: чутливіші до солод- I смокоиі цибулини, 2 нервові волокна;

Смакові рецептори є хеморецепторами. Скуп­чення смакових рецепторів містяться у смакових ци-

2 булинах, що розміщені у виростах слизової оболон­ки язика — смакових со­сочках (рис.79).

у ^Реь И» Смакові цибулини роз-

з ташовані на язиці нерівно-

гірких на корені, а до солоних — на кінчику й по краях.

Смакові цибулини є не тільки на певних ділянках язику, але й на стінках глотки і м'якого піднебіння, іноді на губах. Осідання частинок їжі на смакові рецептори викликає їх збудження.

У порожнині рота, крім смакових рецепторів, є ще й інші —дотику, терморецептори, їх подразнення посилює смакові відчуття.

Збудниками смакових рецепторів є хімічні речовини, що знаходяться в розчиненому стані. Природним розчинником у ротовій порожнині є слина. Збудливість смакових рецепторів значною мірою залежить від температури. Найсприятливішою для цього г температура 10-35°С. Холодна і гаряча їжа знижує смакові відчупя.

На формування смакових відчути впливають зір та нюх. Страви, що неприємно пахнуть, ніколи не здадуться смачними. Це зумовлено тим, що центри смаку і нюху у гіпоталамусі розміщені майже поруч, їхні нейрони тісно взаємопов'язані і легко обмінюються інформацією один з одним. Так само пов'язані між собою смаковий і зоровий центри.

Коли людина щодня їсть одну й ту саму їжу, вона з часом стає їй несмачною, бо смакові рецептори звикають (адаптуються) до однома­нітних подразників. Підвищують активність і збудливість смакових ре­цепторів різні спеції і приправи.

Смакові цибулини мають найкоротший вік серед інших рецепторів. Час їхнього існування всього 240 годин, після чого вони гинуть і замінюються на нові.

У новонародженої дитини орган смаку, порівняно з іншими органами чуття, розвинений найкраще. Так, на подразнення солодким, новонароджена дитина реагує смоктанням і ковтанням, на кисле, солоне, гірке – скороченням мімічних м’язів. Після народження дитини орган смаку продовжує розвиватись, головним чином, у напрямку точнішого розрізнення смаків.