2. Будова, форма скелетних м'язів
У м'язові розрізняють середню частину — черевце, яке складається з м’язової тканини, і сухожилків, утворених щільною сполучною тканиною. Як правило, м'яз має два сухожилки, якими він прикріплюється до кісток, проте деякі м'язи можуть прикріплюватися і до різних органів (очного яблука), до шкіри (м'язи обличчя і шиї) тощо. Кінці м'яза переважно переходять у міцний сполучнотканинний утвір — сухожилок, яким м'яз прикріплюється до кісток. Навколо сухожилка у деяких м'язів (на місті та стопі) розташована його обгортка, утворена зовнішніми волокнистими та внутрішніми синовіальними листками, між якими є невелика кількість синовіальної рідини. Це захищає м'язи від фізичних переміні і ажень.
Кожний м'яз складається з великої кількості посмугованих м’язових волокон, розташованих паралельно і з'єднаних між собою прошарками пухкої сполучної тканини у пучки. М'язове волокно являє собою симпластичну багатоядерну структуру, тобто утвір, в якому відсутнє розмежування клітин. Діаметр м'язових волокон — 0,01-0,1 мм, а довжина може сягати кількох сантиметрів. Кількість таких волокон неоднакова в різних м'язів: у дрібних — кілька сотень, у великих кілька тисяч. Сила м'язів визначається площею поперечного перерізу всіх волокон м'яза. Зовні м'яз вкритий фасцією — тонкою сполучною оболонкою. М'язи багаті на кровоносні судини та нерви. Постачання органа кровоносними судинами називається васкуляризацією, а постачання нервовими волокнами — іннервацією.
Форма і величина м’язів залежить від виконуваної ними роботи. Розрізняють м’язи довгі, широкі, короткі й колові. Довгі м’язи розміщені головним чином на кінцівках, широкі – на тулубі, короткі – між окремими хребцями. Колові м’язи розташовуються навколо отворів тіла і під час скорочення звужують їх. Такі м’язи називаються сфінктерами. Назву м’язам дають або за їх функцією – згиначі, розгиначі, або за ходом волокон – поперечні, косі, або за формою – дельтоподібних, квадратний, або за місцем їх прикріплення – грудинно – ключично – соскоподібні. М’язи, які разом і одночасно виконують той або інший рух, називають синергістами; м’язи, які своїм скороченням спричиняють протилежні рухи (наприклад, одні згинають кінцівку, а другі розгинають), називають антагоністами.
3.Основні групи м’язів людського тіла.
Скелетні м’язи поділяються на такі групи: м’язи голови і шиї, м’язи тулуба, м’язи плечового пояса і верхніх кінцівок, м’язи тазового пояса і нижніх кінцівок (рис. 38)
Серед м’язів голови розрізняють мімічні та жувальні.
Мімічні м’язи розміщені в ділянці обличчя, навколо його природних отворів: очні ямки, ніс і рот. Мімічні м’язи одним, а іноді і двома своїми кінцями прикріплюються до шкіри обличчя. Під час скорочення вони зміщують шкіру, зумовлюючи відповідну міміку, тобто той чи інший вираз обличчя. До мімічних м’язів належать: колові м’язи ока і рота, вище від них міститься лобовий м’яз, під час скорочення якого піднімаються брови і утворюються поперечні складки на лобі. Під час скорочення колового м’яза рота розкривається рот, відбувається акт ссання, жування, вимовляння звуків.
До групи жувальних м’язів відносяться парні м’язи: скроневий, власне жувальний, внутрішній і зовнішній крилоподібні. Завдяки скороченням цих м’язів відбуваються складні жувальні рухи нижньої щелепи.
Р
ис.
38. Основні м 'язи людини
а — вид спереду:
— підвищення мізинця;
— поверхневий згинач пальців;
— ліктьовий згинач зап'ястка;
— триголовий м 'яз плеча;
— дзьобоподібний м 'яз;
— великий круглий м 'яз;
— найиіирший м 'яз спини;
— передній зубчастий м 'яз
— зовнішній косий м 'яз живота;
— Клубово-поперековий м 'яз;
— чотириголовий м 'яз стегна;
— кравецький м 'яз;
— медіальний широкий м 'яз
стегна;
— великогомілковий Передній
м 'яз;
— п 'яткове сухожилля;
- тонкий м яз;
- верхній удержувач м 'язів-
розгиначів;
малогомілковий м'яз;
променевий згинач зап 'ясткас; 2
– плечо - променевийм 'яз;
— двоголовий лі 'яз плеча;
— дельтоподібний м 'яз;
— великий грудний м 'яз;
— груднинно-ключично-