- •1. Вступ. Предмет і методи анатомії, фізіології та гігієни
- •2. Значення анатомії, фізіології та гігієни дитячого організму для педагогіки, психології
- •3. Коротка історія розвитку анатомії, фізіології та гігієни
- •4. Організм людини — єдине ціле
- •I.M. Маруненко, є.О. Невєдомськи, II і л'ои/шіім,ч Анатомія і вікова фізіологія з основами шкільної . І/Іііін
- •Тема 1. Загальні закономірності росту та розвитку дітей і підлі ї кін
- •5.Найхарактерніші риси різних періодів розвитку людини.
- •4. Вікова періодизація
- •Вікова періодизація за періодами навчання (соціальний принцип)
- •2. Хімічний склад клітини
- •1. Поділ клітини
- •4.Будова і функції тканин
- •Тема 2.
- •1. Значення опорно-рухової системи
- •2. Форма та з'єднання кісток
- •3. Анатомічна будова кістки
- •1. Частини скелета
- •1. Груднинна суглобова поверхня; 2 груднинний кінець; 3 — надплечовий кінець.
- •Скелет нижньої кінцівки
- •2. Хвороби кісток
- •3. Перша допомога при ушкодженнях опорно-рухової
- •Види ушкодження опорно - рухової системи і перша допомога при них
- •2. Будова, форма скелетних м'язів
- •Соскоподібний м 'яз;
- •- Підвищення великого пальця;
- •4. Робота м'язів
- •6. Профілактика захворювань і травм опорно-рухового
- •Гігієнічні норми часу організованої рухової активності дітей та підлітків
- •Тема 3.
- •2. Функції, склад і кількість крові
- •4. Будова і функції еритроцитів
- •8. Групи крові
- •1. Будова серця і судин
- •2. Цикл роботи серця. Вікові зміни серця
- •3. Рух крові по судинах
- •4. Велике і мале кола кровообігу.
- •6.Профілактика та перша допомога при серцево – судинних захворюваннях і кровотечах
- •Види кровотеч і перша допомога
- •1 Правила накладання тиснучої пов'яжи:
- •2 Правила накладання джгута на кінцівки:
- •3 Правила накладання джгута-закрутки:
- •Тема 4.
- •1. Значення дихання
- •2. Будова органів дихання
- •3.Дихальні рухи
- •4. Легеневі об'єми. Життєва ємність легень
- •1. Газообмін у легенях і тканинах
- •3. Хвороби дихальної системи та заходи запобігання їм
- •4. Перша допомога при ураженні органів дихання. Реанімаційні заходи при зупинці серця і дихання
- •Питання для самоперевірки
- •Тема 5.
- •1. Біологічне значення травлення
- •Хімічні елементи, які містяться в організмі (з "Прикладної біохімії" Морзе)
- •1. Травлення в порожнині шлунка
- •6. Перша допомога при харчових отрутних
- •Тема 6.
- •1. Обмін речовин як основна умова життя
- •4. Обмін вуглеводів
- •Питання для самоперевірки
- •1. Звільнення і перетворення енергії в організмі.
- •Добова потреба дітей шкільного віку в білках, жирах вуглеводах та енергії
- •Добова потреба дітей шкільного віку у мінеральних речовинах
- •1. Органи і шляхи виділення кінцевих продуктів обміну
- •2. Сечова система: будова, функції
- •Література
- •2. Участь шкіри у теплорегуляції
- •3. Хвороби та ураження шкіри
- •Тема 7.
- •1. Біологічне значення залоз внутрішньої секреції
- •2. Будова і функції ендокринних залоз
- •3. Регуляція діяльності ендокринних залоз
- •Тема 8.
- •1. Біологічне значення нервової системи
- •2. Загальний план будови нервової системи
- •3. Властивості червової системи
- •4. Поняття про рефлекс. Рефлекторна дуга
- •5. Основні етапи розвитку нервової системи
- •2. Загальний план будови головного мозку
- •3. Ріст і розвиток головного мозку
- •4. Порушення стану нервової системи та їхня профілактика
- •Питання для самоперевірки
- •Тема 9.
- •2. Умовні і безумовні рефлекси
- •3. Механізм утворення умовного рефлексу
- •IV встановлення тимчасового зв 'язку між вогнищами збудження в корі і утворення умовного рефлексу (виділення слини при дії світла).
- •4. Гальмування умовних рефлексів
- •6. Закони вищої нервової діяльності, сформульовані і.П. Павловим
- •1. Вчення і.П. Павлова про дві сигнальні системи дійсності
- •2. Пізнавальна діяльність людини
- •3. Увага: фізіологічний механізм, види, властивості
- •4. Пам 'ять: фізіологічні механізми та види
- •6. Динамічний стереотип
- •1. Типи вищої нервової діяльності
- •2. Особливості вищої нервової діяльності дитини
- •3.Сон та його гігієнічне значення.
- •5. Стрес: різновиди, механізми виникнення, біологічне значення
- •Література
- •Тема 10.
- •1.Значеня сенсорних систем для організму людини
- •2. Зорова сенсорна система: будова, функції.
- •3. Профілактика порушення зору у дітей і підлітків
- •4. Ембріологія ока. Вікові особливості зорових рефлекторних реакцій
- •5. Слухова сенсорна система: будова, функції
- •6. Хвороби вуха та гігієна слуху. Профілактика
- •7. Вікові особливості слухового аналізатора
- •Питання для самоперевірки
- •Вестибулярний апарат.
- •2. М'язово – суглобове чуття (руховий, пропріоцептивний
- •3.Органи чуття внутрішніх органів
- •4.Смаковий аналізатор: будова, функції
- •5.Нюховий аналізатор: будова, функції
- •6. Органи шкірного чуття
- •Питання для самоперевірки
- •Тема 11.
- •3. Стомлення, його фізіологічна сутність і діагностика.
- •4. Перевтома як патологічний стан, заходи щодо її
- •Орієнтовний режим для учнів, які відвідують школу у першу зміну
- •Орієнтовний режим для учнів, які відвідують школу у другу зміну
- •Тема 1. Загальні закономірності росту та розвитку дітей та підлітків
Соскоподібний м 'яз;
– жувальний
— коловий м 'яз ока;
- Підвищення великого пальця;
Б вид ззаду:
Груднинно – ключично – соскоподібний м’яз
Трапецієподібний м’яз
Дельтоподібний м’яз
Триголовий м’яз плеча
Двоголовий м’яз плеча
Плечо - променевий м’яз
Променевий згинач зап’ястка
Розгинач пальців
Великий сідничний м’яз
Двоголовий м’яз стегна
Литковий м’яз
Камбало подібний м’яз
Довгий малогомілковий м’яз
Сухожилля довгого розгинача пальців
Зовнішній косий м’яз живота
Найширший м’яз спини
Великий ромбоподібний м’яз
Великий круглий м’яз
Підосний м’яз
Плечовий м’яз
М'язи шиї можна розділити на дві групи: м'язи, що лежать над гортанню і великими судинами (груднинно-ключично-соскоподібний, який починається двома головками: однією на рукоятці груднини, а другою — на ключиці і прикріплюється до соскоподібного відростка скроневої кістки) і глибокі м'язи шиї, які безпосередньо прилягають до хребта і беруть участь в рухах голови (закидають голову, нахиляють і повертають її).
М'язи тулуба можна поділити на три великі групи: м'язи спини, грудей і живота. Найбільш поверхнево лежить трапецієподібний і широкий м’яз спини. Найглибше розміщені м 'язи - розгиначі хребта. Воші беруть участь у розгинанні хребетного стовпа назад і вбік. Померхнеш м'язи беруть участь у рухах верхніх кінцівок і грудної клітки.
У ділянці грудей розміщені м'язи: великий грудний, який рухає плечову кістку піднімає і повертає всередину плече, підняту руку опускає і тягне назад. Малий грудний м'яз, який відтягує плечовий пояс униз і вперед; передній зубчастий відтягує лопатку вперед і вбік; міжреберні м'язи, які відіграють. роль, у дихальних рухах: зовнішні міжреберні м'язи піднімають ребра, сприяючи актові вдиху, а внутрішні міжреберні — опускають ребра, сприяючи і глибокому видиху.
До м'язів черевного преса належать: прямий м’яз живота, який стримує внутрішньочеревний ТИСК, сприяє зміцненню черевного преса, згинає хребет, опускає ребра; зовнішній косий м’яз - при одночасному скороченні обох зовнішніх косих м'язів живота тулуб згинається вперед, при почерговому скороченні правого і лівого м’язів тулуб обертається навколо поздовжньої осі. Внутрішній косий м’яз живота бере участь у здійсненні рухів тулуба. Скорочуючись, м'я ш живота діють на внутрішні органи — черевний прес, що сприяє виді нені по сечі, калу, а також пологовому актові. Скорочення м'язів черевною преса сприяє рухові крові у венозній системі, здійсненню дихальних рухів. При слабості м'язів живота може статися не тільки опущення органів черевної порожнини, а й утворення гриж. При утворенні гриж відбувається вихід внутрішніх органів — кишок, шлунка, великого сальника ті черевної порожнини під шкіру живота.
До м'язів плечового пояса належать: дельтоподібний, надостьовий, підостьовий, підлопатковий, великий і малий круглі м'язи.
Дельтоподібний м 'яз складається з трьох окремих м'язових пучин переднього, середнього і заднього. Одночасне скорочення всіх трьох м'язів відводить руку вбік до горизонтальної лінії. Ізольоване скорочення передніх пучків м'яза тягне руку вперед, а задніх назад (рис. 39).
Рис. 39. Участь кісток плечового поясу у здійсненні рухів рук
Надостьовий м'яз відводить плече, а підостний плечову кістку назовні. Великий круглий м'яз відтягує руку назад і повертає всередину.
М'язи плеча поділяють на дві групи: передню (згиначі) і задню (розгиначі). Передню групу становлять три м'язи — двоголовий, плечовий і дзьобо - плечовий, при скороченні яких згинається плече в плечовому суглобі, згинається передпліччя в ліктьовому суглобі. Задня групи м'язів представлена триголовим м'язом плеча та ліктьовим м'язом. Триголовий м'яз плеча розгинає передпліччя в ліктьовому суглобі, бере участь у приведенні плеча до тулуба.
М'язи передпліччя за анатомічною ознакою ділять па передню ( згиначі) і задню (розгиначі) групи. М'язи передньої групи згинають передпліччя, кисть, зап'ясток, фаланги пальців кисті, повертають передпліччя і кисть до середини. М 'язи, що розміщені на задній поверхні передпліччя, розгинають кисть або пальці, обертають кисть і передпліччя назовні.
Серед м'язів кисті розрізняють: м 'язи великого пальця, червоподібні, міжкісточкові і м 'язи мізинця, які здійснюють різноманітні рухи.
До м'язів таза належать клубово-поперековий м'яз, який при скороченні згинає ногу в кульшовому суглобі і повертає стегно назовні; грушоподібний, який повертає стегно назовні; великий сідничний м'яз, яким розгинає і відводить стегно, а під час стояння фіксує таз і весь тулуб; середній і малий сідничний м'язи, які відводять стегно.
М'язи нижньої кінцівки. На передній поверхні стегна лежать: чотириголовий м’яз найсильніший м'яз людського тіла, який, скорочуючись згинає ногу в кульшовому суглобі і розгинає в колінному; кравецький мяз найдовший м'яз тіла, який, скорочуючись, згинає ногу у в кульшовому і колінному суглобах на задній поверхні стегна лежать пів сухожильний, напівперетинчастий і двоголовий м'язи, які, скорочуючись, згинають ногу в колінному суглобі і розгинають у кульшовому.
М'язи гомілки розміщуються спереду (триголовий, який розгинає стопу і пальці), збоку (піднімають бічний і опускають середній край стопи) і ззаду гомілки (литковий м’яз який згинає ногу в колінному і надп'ятково-гомілковому суглобах і повертає стопу назовні; камбалоподібний, який згинає ногу в п’яткогомілковому суглобах і повертає стопу назовні, задній великогомілковий, який згинає стопу, зводить її ї повертає назовні).
М'язи стопи розміщені на тилі стопи та підошві. М’язи тилу стопи представлені коротким м'язом-розгиначем пальців і коротким м'язом-розгиначем великого пальця стопи. На підошві розрізняють відвідний м'яз великого пальця, привідний м'яз великого пальця, відвідний м 'яз мізинця, короткий м 'яз - згинач мізинця. короткий м'яз -згипач пальців, квадратний м'яз підошви, червоподібні м'язи, підошвові міжкісткові м 'язи, тильні міжкісткові м’язи. М'язи підошви досить міцні, вони мають важливе значення в зміцненні склепіння стопи. При слабкості цих м'язів розвивається плоскостопість.