- •1. Вступ. Предмет і методи анатомії, фізіології та гігієни
- •2. Значення анатомії, фізіології та гігієни дитячого організму для педагогіки, психології
- •3. Коротка історія розвитку анатомії, фізіології та гігієни
- •4. Організм людини — єдине ціле
- •I.M. Маруненко, є.О. Невєдомськи, II і л'ои/шіім,ч Анатомія і вікова фізіологія з основами шкільної . І/Іііін
- •Тема 1. Загальні закономірності росту та розвитку дітей і підлі ї кін
- •5.Найхарактерніші риси різних періодів розвитку людини.
- •4. Вікова періодизація
- •Вікова періодизація за періодами навчання (соціальний принцип)
- •2. Хімічний склад клітини
- •1. Поділ клітини
- •4.Будова і функції тканин
- •Тема 2.
- •1. Значення опорно-рухової системи
- •2. Форма та з'єднання кісток
- •3. Анатомічна будова кістки
- •1. Частини скелета
- •1. Груднинна суглобова поверхня; 2 груднинний кінець; 3 — надплечовий кінець.
- •Скелет нижньої кінцівки
- •2. Хвороби кісток
- •3. Перша допомога при ушкодженнях опорно-рухової
- •Види ушкодження опорно - рухової системи і перша допомога при них
- •2. Будова, форма скелетних м'язів
- •Соскоподібний м 'яз;
- •- Підвищення великого пальця;
- •4. Робота м'язів
- •6. Профілактика захворювань і травм опорно-рухового
- •Гігієнічні норми часу організованої рухової активності дітей та підлітків
- •Тема 3.
- •2. Функції, склад і кількість крові
- •4. Будова і функції еритроцитів
- •8. Групи крові
- •1. Будова серця і судин
- •2. Цикл роботи серця. Вікові зміни серця
- •3. Рух крові по судинах
- •4. Велике і мале кола кровообігу.
- •6.Профілактика та перша допомога при серцево – судинних захворюваннях і кровотечах
- •Види кровотеч і перша допомога
- •1 Правила накладання тиснучої пов'яжи:
- •2 Правила накладання джгута на кінцівки:
- •3 Правила накладання джгута-закрутки:
- •Тема 4.
- •1. Значення дихання
- •2. Будова органів дихання
- •3.Дихальні рухи
- •4. Легеневі об'єми. Життєва ємність легень
- •1. Газообмін у легенях і тканинах
- •3. Хвороби дихальної системи та заходи запобігання їм
- •4. Перша допомога при ураженні органів дихання. Реанімаційні заходи при зупинці серця і дихання
- •Питання для самоперевірки
- •Тема 5.
- •1. Біологічне значення травлення
- •Хімічні елементи, які містяться в організмі (з "Прикладної біохімії" Морзе)
- •1. Травлення в порожнині шлунка
- •6. Перша допомога при харчових отрутних
- •Тема 6.
- •1. Обмін речовин як основна умова життя
- •4. Обмін вуглеводів
- •Питання для самоперевірки
- •1. Звільнення і перетворення енергії в організмі.
- •Добова потреба дітей шкільного віку в білках, жирах вуглеводах та енергії
- •Добова потреба дітей шкільного віку у мінеральних речовинах
- •1. Органи і шляхи виділення кінцевих продуктів обміну
- •2. Сечова система: будова, функції
- •Література
- •2. Участь шкіри у теплорегуляції
- •3. Хвороби та ураження шкіри
- •Тема 7.
- •1. Біологічне значення залоз внутрішньої секреції
- •2. Будова і функції ендокринних залоз
- •3. Регуляція діяльності ендокринних залоз
- •Тема 8.
- •1. Біологічне значення нервової системи
- •2. Загальний план будови нервової системи
- •3. Властивості червової системи
- •4. Поняття про рефлекс. Рефлекторна дуга
- •5. Основні етапи розвитку нервової системи
- •2. Загальний план будови головного мозку
- •3. Ріст і розвиток головного мозку
- •4. Порушення стану нервової системи та їхня профілактика
- •Питання для самоперевірки
- •Тема 9.
- •2. Умовні і безумовні рефлекси
- •3. Механізм утворення умовного рефлексу
- •IV встановлення тимчасового зв 'язку між вогнищами збудження в корі і утворення умовного рефлексу (виділення слини при дії світла).
- •4. Гальмування умовних рефлексів
- •6. Закони вищої нервової діяльності, сформульовані і.П. Павловим
- •1. Вчення і.П. Павлова про дві сигнальні системи дійсності
- •2. Пізнавальна діяльність людини
- •3. Увага: фізіологічний механізм, види, властивості
- •4. Пам 'ять: фізіологічні механізми та види
- •6. Динамічний стереотип
- •1. Типи вищої нервової діяльності
- •2. Особливості вищої нервової діяльності дитини
- •3.Сон та його гігієнічне значення.
- •5. Стрес: різновиди, механізми виникнення, біологічне значення
- •Література
- •Тема 10.
- •1.Значеня сенсорних систем для організму людини
- •2. Зорова сенсорна система: будова, функції.
- •3. Профілактика порушення зору у дітей і підлітків
- •4. Ембріологія ока. Вікові особливості зорових рефлекторних реакцій
- •5. Слухова сенсорна система: будова, функції
- •6. Хвороби вуха та гігієна слуху. Профілактика
- •7. Вікові особливості слухового аналізатора
- •Питання для самоперевірки
- •Вестибулярний апарат.
- •2. М'язово – суглобове чуття (руховий, пропріоцептивний
- •3.Органи чуття внутрішніх органів
- •4.Смаковий аналізатор: будова, функції
- •5.Нюховий аналізатор: будова, функції
- •6. Органи шкірного чуття
- •Питання для самоперевірки
- •Тема 11.
- •3. Стомлення, його фізіологічна сутність і діагностика.
- •4. Перевтома як патологічний стан, заходи щодо її
- •Орієнтовний режим для учнів, які відвідують школу у першу зміну
- •Орієнтовний режим для учнів, які відвідують школу у другу зміну
- •Тема 1. Загальні закономірності росту та розвитку дітей та підлітків
Добова потреба дітей шкільного віку у мінеральних речовинах
Таблиця 15.
Вікові групи |
А, мкг |
D, мкг |
Е, мл |
К, мкг |
В1, мл |
в2, мл |
в6, мл |
В12, мкг |
РР, мл |
с, мл |
(і років (учні) |
650 |
10 |
8 |
25 |
0,9 |
1,1 |
1,2 |
|
13 |
55 |
7 10 років |
700 |
2,5 |
10 |
30 |
1,0 |
1,2 |
1,4 |
1,4 |
15 |
60 |
11-13 років (хлопчики) |
1000 |
2,5 |
13 |
45 |
1,3 |
1,5 |
1,7 |
2,0 |
17 |
75 |
11-13 років (дівчатка) |
800 |
2,5 |
10 |
45 |
1,1 |
1,3 |
1,4 |
2,0 |
15 |
70 |
14-17 років (юнаки) |
1000 |
2,5 |
15 |
65 |
1,5 |
1,8 |
2,0 |
2,0 |
20 |
80 |
14-17 років (дівчата) |
1000 |
2,5 |
13 |
55 |
1,2 |
1,5 |
1,5 |
2,0 |
17 |
75 |
Овочі, фрукти і ягоди - це багаті джерела вітамінів, але в результаті кулінарної обробки їхні цінні якості значно втрачаються. Тому дітям потрібно давати якомога більше овочів, фруктів і ягід у сирому вигляді і збагачувати вітамінами готові страви, додаючи в них сирі соки і телень. При підвищених розумових навантаженнях організму дитини (під час підготовки до заліків, підсумкових контрольних робіт, екзаменів тощо) потреба у вітамінах значно зростає. Це потрібно пам'ятати вчителям і батькам під час організації харчування дітей і підлітків у період розумових навантажень.
Добова потреба дітей шкільного віку у вітамінах8
Проблему добору харчових продуктів, раціонального їх співвідношення допоможе розв'язати піраміда харчування, рекомендована Всесвітньою організацією охорони здоров'я (ВООЗ) як дієтологічна модель побудови здорового харчового раціону на основі необхідних для здорового харчування продуктів, різноманітність та співвідношення яких вона ілюструє. За рекомендаціями ВООЗ, більше половини добової енергії повинно надходити з продуктами, що входять до двох нижніх шарів піраміди, а саме: хлібом, зерновими, макаронними виробами, рисом і картоплею. Із продуктів, що входять до другого знизу шару піраміди, спеціалісти рекомендують споживати якомога більше овочів та фруктів. Краще вживати їх свіжими, відповідно до сезону, бажано місцевого виробництва. Припустиме також споживання свіжозаморожених та сушених овочів та фруктів, корисні й консервовані, хоча вони й не містять вітаміну С. Третій знизу шар піраміди закликає до обачливості. У пропорційному відношенні для здорового раціону харчування продукти цієї зони необхідні в малих кількостях. З правого боку розташовані м'ясні і рибні продукти, яйця, горіхи й бобові. Жирні сорти м'яса і м'ясопродуктів доцільно заміняти квасолею, бобовими, рибою, яйцями, птицею та пісним м'ясом. З лівого боку цієї зони знаходяться продукти з великим вмістом кальцію, а саме: сири, нежирне молоко та молочні продукти. На верхівці піраміди розташовані продукти, перед вживанням яких слід добре поміркувати. Сюди входять продукти з високою енергетичною цінністю і незначним вмістом мікроелементів. Продукти цієї групи її надзвичайно малих кількостях потрібні лише для забезпечення домий ми п енергії понад ту, що вже надходить від інших груп продуктів.
Отже організовуючи харчування дітей і підлітків, слід мати на увазі, що для них характерні:
Більш інтенсивніший, ніж у дорослих, обмін речовин;
Більша потреба в білках, мінеральних солях та вітамінах;
Значні витрати енергії, зумовлені підвищеною рухливістю дітей та своєрідним співвідношенням маси і поверхні тіла (у дітей 1 кг маси відповідає більшій поверхні тіла, ніж у дорослих, що збільшує інтенсивність віддачі тепла організмом);
Функціональна незрілість травного каналу, яка потребує добору легкозасвоюваних харчових продуктів та їх відповідної кулінарної обробки.
Проблема гігієни харчування дітей і підлітків охоплює питання режиму харчування. У роботах фізіологів, зокрема
І.П. Павлова, доведено, що харчовий рефлекс має ту чи ту періодичність, відповідно до якої встановлюється і суворо дотримується режим харчування дітей, згідно з яким прийом їжі має відбуватися кожні 3,5-4 год. Для підлітків, юнаків і дівчат прийоми їжі встановлюються у кількості 3-4 разів на добу, причому на перший сніданок повинно припадати 20-25% денної норми, на другий сніданок — 15-20%, на обід 40-50%, на вечерю — 15-20%.
їду слід починати із закусок — наприклад, салатів. Добре збуджують травну секрецію супи та борщі. Не слід починати з жирної їжі, оскільки жири гальмують травну секрецію. Продукти, багаті на білки (м'ясо, риба, сир, бобові), рекомендують вживати в період активної діяльності, зазвичай вранці та вдень, оскільки білки активізують обмінні пронеси та діяльність нервової системи.
Важливе значення має температурний режим їжі. Перші страви повинні мати температуру не нижче 55-65°С, другі — не нижче 50- 60°С, холодні страви — не нижче 15°С. їсти треба не поспішаючи, добре пережовуючи їжу. Важливе значення має відповідне сервірування стола, добрий настрій, відсутність шуму. Треба умикати будь - якої сторонньої діяльності (читання, серйозних розмов, перегляду телевізійних передач тощо), яка гальмує діяльність травних залоз і знижує апетит.
Перед сном небажано вживати продукти, що збуджують нервову систему: гострі приправи, каву, шоколад, какао. Вечеря має бути леткою, не пізніше за 2-3 години до сну. При цьому треба віддавати перемогу молочним (особливо кисломолочним), фруктово-овочевим страмам; вони не потребують значного напруження травної системи і не порушуватимуть сон. Однаково шкідливими є і переїдання, і голодування перед сном, бо вони роблять його тривожним, неспокійним аж до розвитку безсоння.
Порушення в режимі харчування можу її. при шести до згасання мовного рефлексу і розладів травлення
Загальновідомо, що тютюнокуріння і вживання алкоголю чинять негативний вплив на органи травлення і безпосередньо на процеси травлення. Алкоголь подразнює слизові оболонки стравоходу і шлунку, що призводить до хронічного їх запалення — езофагіту, гастриту, виразкової хвороби шлунку Шкідливий вплив алкоголю поширюється і на печінку, функцією якої є нейтралізація токсичних речовин, які надходять и організм. Поступово внаслідок вживання алкоголю може розвинутися цироз печінки — тяжке захворювання, для якого характерні постійні болі в ділянці печінки (вона стає твердою на дотик, спочатку збільшується в розмірах, а потім зменшується в результаті зморщування), гіркої ;і в роті, свербіння шкіри, порушення процесу травлення.
Шкідливий вплив тютюнокуріння на органи травлення виявляється у подразненні слизової оболонки стравоходу і шлунку, підвищенні кислотності шлункового соку. Нікотин провокує схильність до судом шлунку, кишечнику і у великих дозах може викликати непрохідність кишечнику внаслідок парезу. Це призводить до смерті. Тютюнокуріння погіршує смак, апетит. Загальний отруйний ефект нікотину проявляється у схудненні, нездоровому кольорі обличчя.
Батьки, а також педагоги у своїй повсякденній роботі з дітьми і підлітками повинні надавати велике значення профілактиці шкідливих звичок, вихованню в учнів гігієнічних навичок, у тому числі пов'язаних і прийомом їжі. Школярів слід привчати мити руки перед їжею, їсти і пити з особистого посуду, правильно користуватися індивідуальними столовими приборами, не поспішаючи розжовувати їжу, полоскати рот (або чистити зуби) після прийому їжі, не пити сиру воду тощо. Набуття дітьми цих гігієнічних навичок допоможе уникнути глистяних заражень, а також шлунково кишкових захворювань.
Таким чином, раціональне харчування включає такі принципи: баланс енергії, тобто рівновага між енергією, що надходить з їжею, і енергією, яка витрачається у процесі життєдіяльності; задоволення організму у тій чи тій кількості і співвідношенні харчових речовин (білків, жирів, вуглеводів, вітамінів, мінеральних речовин і води); дотриманим режиму харчування (час, кратність прийому їжі). Саме раціональне харчування і дотриманням усіх гігієнічних приписів вживання їжі повинно задовольнити всі фізіологічні потреби дитя чого організму.
Це, насамперед, стосується пластичних речовин, з яких будуються клітини, тканини, органи, а також енергетичних, які компенсують витрати енергії, що відбуваються у процесі навчання, гри, спілкування, допомоги По господарству тощо.
Питання для самоперевірки
Обґрунтуйте біологічне значення вітамінів для життєдіяльності організму людини.
Що є джерелом вітамінів для організму людини?
Охарактеризуйте хворобливі стани, що виникають за нестачі вітамінів в організмі людини.
Охарактеризуйте хворобливі стани, що виникають за надмірної кількості вітамінів в організмі людини.
Поясніть біологічне значення раціонального харчування.
Обґрунтуйте основні гігієнічні вимоги до організації харчування дітей шкільного віку.
У чому проявляється негативний вплив тютюнокуріння і вживання алкоголю на органи травлення?
З історії науки
Про вітаміни стало відомо лише у 1880р., коли російський лікар М.І. Лунін виявив у харчових продуктах невідомі чинники, конче потрібні для життя людини. Наприклад, білі миші, що одержували незбиране молоко, добре росли і були здоровими, але гинули, коли їх годували сумішшю з основних складових цього молока: білком казеїном, жиром, молочним цукром, мінеральними солями та водою.
Тобто вони не одержували якихось речовин, без яких їхній організм не міг повноцінно існувати. У 1912 Р польський учений Казимир Функ визначив хімічний склад цих речовин і назвав їх вітамінами.
о Раніше вважали, що такі захворювання як скорбут (цинга), рахіт, пелагра, бері-бері мають інфекційний характер, і вчені особливу увагу приділяли виявленню мікробних збудників цих хвороб. Лише 1912 року вчений Казимир Функ на підставі своїх дослідів та аналізу експериментальних і клінічних спостережень інших авторів дійшов висновку, їмо причиною цих захворювань є харчування неповноцінними продуктами в яких не вистачає речовин, названих ним вітамінами.
о Про значення раціонального харчування для здоров'я писавши у XI ст. видатний лікар Сходу Ібн - Сіна (Авіценна).
Важливо знати, що...
о Потреба організму у вітамінах зростає під час усіх захворювань, важкої фізичної й розумової праці, вагітності, в умовах підвищеної радіоактивності.
о Хоча б один раз на день слід їсти рідку гарячу страву (суп, борщ). Сухоїдіння — дуже шкідливе.
° Дієта — це раціон і режим харчування хворої людини за спеціально підібраною системою. Наприклад, при захворюваннях печінки та жовчовивідних шляхів радять вживати знежирену їжу; разом з тим дієта передбачає збільшену кількість овочів і фруктів, що сприяти кращому виробленню та виділенню жовчі.
о Вегетаріанство — система харчування, за якої людина повністю, або майже повністю уникає вживання продуктів тваринного походження.
Овочі та фрукти - цінне джерело вітамінів, органічних кислот та мінеральних солей. Крім того, овочі та фрукти багаті на так звані баластні речовини (клітковина, харчові волокна), які поліпшують перистальтику (запобігають запорам, самоотруєнню організму), виводять з організму зайвий холестерин (профілактика атеросклерозу). Однак фізіологи і лікарі вважають тваринну їжу джерелом повноцінних, легкозасвоюваних білків. Білки, що містяться в більшості необроблених рослинних продуктів, важко піддаються дії травних ферментів, а тому гірше засвоюються, а багато з них (наприклад білки пшениці, рису інших злакових) у необробленому вигляді майже не засвоюються. Сучасна наука про харчування стверджує, що харчування людини повинно бути мішаним.
Цікаво знати, що...
° У людському організмі мікроелементи переважно накопичуються у певних органах та тканинах, зокрема, йод — у щитоподібній залозі, нікель — у підшлунковій залозі, кадмій — у нирках, хром — у мозку, манган — у серці, станум — в язиці, плюмбум — у довгих кістках, арсен — у нігтях і чоловічому волоссі, аурум — у жіночому волоссі, стронцій — у хребцях, барій — у пігментній оболонці очей.
о Учені встановили, що молекула води, потрапивши до людського організму, перебуває в ньому в середньому 14 днів.
о Учені виявили, що жир, який тільки-но потрапив до організму, підкладається про запас, а витрачається жир з уже готового запасу.
Лекція 15.
Загальна характеристика органів виділення.
Анатомія, фізіологія і гігієна органів сечовиділення.
План
Органи і шляхи виділення кінцевих продуктів обміну.
Сечова система: будова, функції.
Механізм сечоутворення.
Регуляція процесу сечоутворення.
Хвороби сечової системи та запобігання їм.
Основні поняття: органи виділення, органи сечовиділення, нирки, сечовивідні шляхи, сечовід, сечовий міхур, сечівник, нефрон, сеча, первинна сеча, вторинна сеча, реабсорбція.