1. Груднинна суглобова поверхня; 2 груднинний кінець; 3 — надплечовий кінець.

Скелет верхньої кінцівки складається з плеча, передпліччя і кисті.

Плечова кістка має довге трубчасте тіло з напівкулястою голов­кою на верхньому кінці і блоковидною на нижньому (рис. 32,а). Верхня головка входить у суглобову западину, утворюючи рухомий плечовий суглоб.

Передпліччя складається з ліктьової і променевої кісток (рис.32,б,в). Кістки передпліччя сполучаються з плечовою кісткою і утворюють складний ліктьовий суглоб. Із зап'ястком кістки передпліч­чя утворюють променево-зап'ястковий суглоб еліпсоподібної форми.

Рис. 32. Кістки вільної верхньої кінцівки: а — плечова кістка (вид ззаду): 1 — великий горбок; 2 — ліктьова ямка: З — бічний надвиросток: 4 — блок плечової кістки: 5 — присередній надвиросток; 6 — тіло плечової кістки: 7 — хірургічна шийка: 8 — анатомічна шийка: 9 — головка плечової кістки; б — права променева кістка (вид з внутрішнього боку): І — головка променевої кістки: 2 — міжкістковий край; 3 — тіло променевої кістки; 4 шилоподібний відросток; 5 — горбистість променевої кістки; 6 — шинка променевої кістки; в права ліктьова кістка (вік) повні): І ліктьовий відросток; 2 — блокова вирізка; 3 вінцевий відросток, 4 горбистість ліктьової кістки; 5 — міжкістковий край: 6 — головка ліктьової кістки; 7 шилоподібний відрос­ток; 8 - тіло ліктьової кістки.

У кисті розрізняють зап'ясток, п'ясток і фаланги пальців (рис.33).

До складу зап'ястка входить вісім невеличких кісточок, які розм­іщені у два ряди і з'єднані між собою рухомо. П'ясток складається з 5 подібних між собою довгих кісток. Фаланг у кожному пальці по три і лише у великому пальці — два. Кісти зап'ястка утворюють склепіння, повернуте угнутістю до долоні. У новонародженого вони тільки наміча­ються, далі нони поступово розвиваються, і їх стає добре видно в 7 років, а процес їх окостеніння закінчується в 10-13 років. На цей час закінчується окостеніння фаланг пальців.

Рис. 33. Скелет правої кисті (вид з тильної поверхні):

1 — дистильна фаланга; 2 середня фаланга; З — прокси­мальна фаланга; 4 — п п’ясткова кістка V; 5 — гачкувата

кістка; 6 — головчаста кістка; 7 — горохоподібна кістка; 8 — тригранна кістка; 9 — півмісяцева кістка; 10 — човноподібна кістка; 11 — трапеції подібна кістка; 12 — кістка - трапеція; 13 — п п’ясткова кістка.

Скелет нижньої кінцівки

складається з тазового пояса і вільної кінцівки — ноги. Тазовий пояс до­рослої людини утворений двома тазовими кістками, які за допомогою ма­лорухомих суглобів сполучаються з крижами у замкнуте кільце (рис. 34).

У дітей і підлітків кожна тазова кістка складається з трьох кісток: клубової, сідничної, і лобкової, з’єднаних між собою хрящовою тканиною. Зростання їх починається з початком статевого дозрівання і закі­нчується у 18-20 років. Після 9 років виявляються відмінності у формі таза хлопчиків і дівчаток: у хлопчиків таз вищий і вужчий, ніж у дівчаток.

Нога людини складається із стегна, гомілки і стопи.

Стегнова кістка найбільша і найдовша кістка людини (рис.35). Головка стегнової кістки входить у вертлужну западину таза, утворюючи кульшовий суглоб.

Гомілка складається з великої і малої гомілкових кісток, які лежать паралельно і з'єднані між собою міжкістковою перетинкою. Стегнова

кістка з великою гомілкою утворюють

колінний суглоб, до складу якого входить і колінна чашечка — ма­ленька кісточка трикутної форми, розміщена и сухожилку чотириголового м'яза стегна.

Рис. 34. Тазовий пояс: а — чоловічий; б — жіночий: 1 — клубова кістка; 2 — вхід у малий таз; 3 — лобкова кістка; 4 — лобковий симфіз; 5 — сіднична кістка; б — куприкова кістка; 7 — кульшова западина; 8 — погранична лінія; 9 — крижова кістка; 10 — великий таз; 11 — крижово-клубовий суглоб.

Рис. 35. Стегнова кістка: а — вид спереду: 1 — великий вертлюг; 2 — шийка стегнової кістки; 3 — головка стегнової кістки; 4 — міжвертлюгова лінія; 5 — малий вертлюг; 6 — присередній надвиросток; 7 — надколінкова поверхня; 8. бічний надвиросток; 9 — тіло стег­нової кістки; б вид ззаду: 1 — головка стегнової кістки; 2 — шийка стегнової кістки; З — вертлюгова ямка; 4 — великий верт­люг; 5 — міжвертлюговиий гребінь; 6 — тіло стегнової кістки; 7 — міжвиросткова ямка; 8 — бічний виросток; 9 — присе­редній виросток; 10 — шорстка лінія;

11 — малий вертлюг.

У стопі розрізняють передплесно, плесно і фаланги пальців (рис. 36)

Передплесно складається з семи добре розвинених кісток, розмі­щених у два ряди. Найбільші з них таранна і

п яткова. Спереду від таранної і п яткової містяться човновидна, кубовидна і три клиновидні кістки.

Плесно утворене 5 довгими кістками, які задніми кінцями зчлено­вуються з кістками передплесна, а з передніми — з фалангами пальців.

Стопа людини утворює склепін­ня, яке спирається на п'яткову кістку і на передні кінці кісток плесна. Роз­різняють поздовжнє і поперечне скле­піння стопи. Поздовжнє склепіння сто­пи властиве лише людині, і його фор­мування пов'язане з прямоходінням. У новонародженої дитини склепінчастість стопи не виражена, вона фор­мується пізніше, коли дитина починає ходити.

Рис. 36. Кістки стопи: / 1. П’яткова кістка 2 — п’ятковий горб; З тіло надп’яткової кістки; 4 — шийка надп'яткової кістки; 5 — головка надп'яткової кістки; 6 — кубоподібна кістка; 7 - - човноподібна кістка; 8 — бічна клиноподібна кістка; 9 — проміжна клиноподібна кістка; 10 — присередня клиноподібна кістка; 11 - плесно­ва кістка І; 12 — проксимальна фа­ланга великого пальця стопи; 13 — дистальна фаланга V пальця; 14 - середня фаланга V пальця; 15 про­ксимальна фаланга V пальця; 16 — блок надп’яткової кістки.

Череп — скелет голови, в яко­му розрізняють два відділи: мозковий (черепну коробку) і лицьовий (рис.37).

До складу мозкового відділу че­репа входять вісім плоских кісток: І — лобова, яка закриває порожнину черепної коробки спереду. Всередині лобової кістки, над надбрівними ду­гами, є порожнини — лобні пазухи, сполучені з порожниною носа, звідки у них проникає повітря;

Рис. 37. Череп (вид збоку): — лобова кістка; 2 — клиноподібна кістка (ве­лике крило); З — носова кістка; 4 — сльозова кістка; 5 — вилична кістка; 6 — верхня щелепа;

7 — нижня щелепа; 8 — зовнішній слуховий отвір; 9 — скронева кістка; 10 — потилична кістка; 11 — тім 'яна кістка.

2 — середина черепної кришки утворена двома тім'яними кістка­ми, які за допомогою зубчастого шва з'єднуються одна з одною, а також з лобовою і потиличною кістками;

3. — лускатим швом тім'яні кістки спо­лучаються із скроне­вими, які утворюють бічні поверхні черепної коробки. Усередині скроневих кісток ле­жать органи слуху і рівноваги, до яких веде зовнішній слуховий прохід;

4— потилична кістка утворює задню стінку мозкового чере­па і його основу. В нижній частині потилич­ної кістки є великий по­тиличний отвір, через який спинний мозок з'єднується з головним;

5. — в утворенні

основи черепа бере участі, клиновидна або основна кістка, на верхній поверхні якої с заглибина турецьке сідло, її якій міститься нижній мозковий придаток гіпофіз;

6 — решітчаста кістка лежить у верхньому відділі носової порож­нинну вирізці лобової кістки. Крізь численні отвори решітчастої кістки від головного мозку до слизової оболонки носа проходять гілочки нюхо­вого нерва.

У лицьовому відділі черепа більшість кісток парні: верхньоще­лепні, носові, сльозові, виличні, піднебінні і нижні носові раковини. Вер­хньощелепна кістка бере участь в утворенні очної ямки, носової і ро­тової порожнини. Вилична кістка, сполучаючись з виличним відрост­ком скроневої кістки, утворює виличну дугу, до якої прикріпляються м'язи і зв’язки обличчя. Сльозова кістка найменша і найтонша з усіх кісток черепа пластинка чотирикутної форми, що утворює передню части­ну присередньої стінки очної ямки. Піднебінна кістка складається з нюх пластинок: горизонтальної, яка утворює задню частину твердого піднебіння і вертикальної, яка входить до складу бічної стінки носа. Нижня носова раковина — цілком самостійна кістка, що має форму вигнутої пластинки.

Непарних кісток три: леміш, що утворює верхню частину носової перегородки; нижня щелепа, що складається з двох частин, які зрос­тіться на другому році життя; і невелика підковоподібна кістка — під'язикова, яка є місцем прикріплення багатьох м'язів. Безпосеред­ньо з кістками черепа вона не зчленовується.

Найінтенсивніше кістки черепа ростуть протягом першого року життя. З віком, особливо з 13-14 років, лицьовий відділ росте енергійні­ше і починає переважати над мозковим. У новонародженого об'єм моз­кового черепа у 8 разів більший лицьового, а у дорослого в 2-2,5 рази.

У новонародженої дитини череп ще повністю не окостенів. Лобо­ва, основна і скроневі кістки складаються з двох частин кожна, поти­лична кістка поділена на чотири частини. Процес їх зростання триває З 4 роки.

Шви між окремими кістками черепа новонародженої дитини не сформовані: їх краї з'єднуються між собою сполучнотканинними пере­тинками. Бічні тім'ячка заростають вже до моменту народження дити­ни; потиличне — заростає на 2-3 місяці життя дитини. Найдовше заро­стає лобове тім'ячко 12 18 місяців. Черепні шви остаточно форму­ються тільки у 3-4 роки і до ЗО років життя людини майже повністю заростають.

Найінтенсивніше росте череп протягом першого року життя дити­ни, до 4 років він росте ще досить швидко, потім його ріст уповільнюється, особливо у віці 7 12 років. Статеві відмінності в будові черепа поляга­ють у тому, що чоловічий череп більший, лицьова частина його більш розвинена, а виступи і горбики, до яких прикріплюються м'язи виразніші, ніж у черепа жінки.