КПК_комент_2012_ч2

Глава 44. Видача осіб, які вчинили кримінальне правопорушення (екстрадиція)

-посилання на один або кілька ризиків (невиконання особою покладених на неї процесуальних обов'язків, переховування особи від компетентних органів запитуючої та запитуваної сторін; знищення, переховування або спотворення особою будь-яких речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримі­ нального правопорушення; вчинення особою незаконного впливу на потерпшого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кри­ мінальному провадженні; перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином; вчинення іншого кримінального правопорушення чи продовження кримінального правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується);

-обґрунтування неможливості запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні, шляхом застосування більш м'яких запобіжних заходів;

-посилання на відповідні норми КПК, законодавства України, міжнародних до­ говорів, згода на обов'язковість яких надана ВР України, якими обґрунтовується клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою для забезпечення видачі особи (екстрадиційний арешт);

3)у резолютивній частині повинні міститися прохання про:

-застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою для забезпечен­ ня видачі особи (екстрадиційний арешт) до особи (із зазначенням прізвища, ім'я та по батькові, громадянства особи, дати та місця народження; громадянства), із зазна­ ченням строку його застосування (до вирішення питання центральним органом Укра­ їни про видачу особи та фактичної передачі запитуючій стороні);

-визначення місця тримання особи;

-підпис прокурора із зазначенням посади, класного чину, ініціалів та прізвища;

-кількість документів-додатків та кількість аркушів у кожному.

2.Разом із клопотанням на розгляд слідчого судді подаються додатки:

-копія запиту компетентного органу іноземної держави про видачу особи (екстра­ дицію), засвідчена центральним органом України;

-документи про громадянство особи;

-наявні матеріали екстрадиційної перевірки;

-інші документи, якими обґрунтовується клопотання про застосування запобіж­ ного заходу у вигляді тримання під вартою для забезпечення видачі особи (екстра­ диційний арешт).

3.Матеріали, що подаються слідчому судді, мають бути перекладені державною мовою або іншою мовою, передбаченою міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана ВР України.

4.Закон встановлює, що при вирішенні питання про застосування екстрадиційного арешту слідчий суддя керується положеннями цього Кодексу та міжнародного до­ говору, згода на обов'язковість якого надана ВР України.

5.У разі якщо особа, щодо якої вирішується питання про застосування запобіж­ ного заходу у вигляді тримання під вартою для забезпечення видачі особи (екстра­ диційний арешт), не володіє державною мовою, їй забезпечується участь перекладача.

6.Строк тримання особи під вартою відповідає строку дії ухвали слідчого судді

йне може перевищувати шістдесяти днів (ч. 1 ст. 197 КПК). Строк тримання під вар­ тою обчислюється з моменту взяття під варту, а якщо взяттю під варту передувало

560

Стаття 584

затримання, - з моменту затримання. Строк тримання під вартою може бути продов­ жений слідчим суддею.

7. Розгляд клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою для забезпечення видачі особи (екстрадиційний арешт) відбувається після одержання відповідного клопотання у судовому засіданні слідчим суддею у найкоротший строк, але не пізніше сімдесяти двох годин з моменту надходження до суду клопотання. У засіданні обов'язково беруть участь та висловлюють свої думки про­ курор та затримана особа. При цьому у засіданні можуть брати участь та висловлю­ вати свої думки захисник особи, її законний представник, представник дипломатичної чи консульської установи запитуючої сторони.

Починається судове засідання зі встановлення особи затриманого та роз'яснення їй прав, передбачених ст. 581 КПК, після чого їй пропонується зробити заяву щодо ставлення до застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою для забезпечення видачі особи (екстрадиційного арешту) та обставин, які містяться у клопотанні. Потім слідчий суддя переходить до перевірки відповідності запиту про видачу та наявних матеріалів екстрадиційної перевірки положенням КПК та міжна­ родного договору, згода на обов'язковість якого надана BP України, та надає слово прокурору та іншим присутнім учасникам судового засідання.

Заслухавши думки, слідчий суддя виносить ухвалу про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою для забезпечення видачі особи (екстрадиційно­ го арешту) чи відмову в застосуванні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою для забезпечення видачі особи (екстрадиційного арешту), якщо для його об­ рання немає підстав.

У зв'язку з тим, що коментована стаття не містить вказівку на винесення цієї ухвали в нарадчій кімнаті, ухвала слідчого судді на підставі ч. 4 ст. 371 КПК заносить­ ся секретарем судового засідання до журналу судового засідання.

Ухвала слідчого судді повинна відповідати загальним вимогам щодо форми і зміс­ ту ухвал у кримінальному провадженні та ухвал про застосування запобіжних заходів, передбачених статтями 196 та 372 КПК.

8.При розгляді клопотання слідчий суддя не досліджує питання про винуватість та не перевіряє законність процесуальних рішень, прийнятих компетентними органа­ ми іноземної держави у справі стосовно особи, щодо якої надійшов запит про видачу.

9.Ухвала слідчого судді про застосування запобіжного заходу у вигляді триман­ ня під вартою для забезпечення видачі особи (екстрадиційний арешт) чи відмову в застосуванні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою для забезпечення видачі особи (екстрадиційний арешт) на підставі ч. 9 ст. 584 КПК може бути оскар­ жена в апеляційному порядку особою, до якої застосовано запобіжний захід у ви­ гляді тримання під вартою для забезпечення видачі особи (екстрадиційний арешт),

їїзахисником чи законним представником, прокурором. Зміст апеляційної скарги повинен відповідати вимогам, передбаченим у ст. 396 КПК. Апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції про­ тягом п'яти днів з дня її оголошення. При цьому для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судово­ го рішення.

561

Глава 44. Видача осіб, які вчинили кримінальне правопорушення (екстрадиція)

З моменту винесення слідчим суддею ухвали про застосування екстрадиційного аре­ шту щодо особи втрачає силу ухвала слідчого судді про застосування тимчасового арешту.

10.Виходячи із змісту ч. 6 коментованої статті, строк тримання особи під вартою відповідає строку дії ухвали слідчого судді й не може перевищувати шістдесяти днів (ч. 1 ст. 197 КПК). Він обчислюється з моменту взяття під варту, а якщо взяттю під варту передувало затримання, - з моменту затримання. Строк тримання під вартою може бути продовжений слідчим суддею. Однак екстрадиційний арешт застосовуєть­ ся до вирішення питання про видачу особи (екстрадицію) та її фактичну передачу, але не може тривати більше дванадцяти місяців.

11.Частини 11 та 12 ст. 584 КПК передбачають, що перевірку наявності підстав для подальшого тримання особи під вартою або її звільнення у межах строку екстра­ диційного арешту покладено на слідчого суддю, у межах територіальної юрисдикції якого особа перебуває під вартою:

1) за клопотанням прокурора - не рідше одного разу на два місяці;

2)за скаргою особи, до якої застосовано екстрадиційний арешт, або її захисника чи законного представника - не частіше одного разу на місяць.

12.Звільнення особи з-під екстрадиційного арешту слідчим суддею не перешко­ джає повторному його застосуванню з метою фактичної передачі особи іноземній державі на виконання рішення про видачу, якщо інше не передбачено міжнародним договором України.

13.Коментована стаття покладає обов'язок на відповідний центральний орган України невідкладно інформувати у письмовій формі Управління Верховного Комі­ сара Організації Об'єднаних Націй у справах біженців про кожен випадок застосу­ вання тимчасового або екстрадиційного арешту до особи, якій надано статус біженця, статус особи, яка потребує додаткового захисту, або їй надано тимчасовий захист в Україні, не може бути видана державі, біженцем з якої вона визнана, а також іноземній державі, де її здоров'ю, життю або свободі загрожує небезпека за ознаками раси, ві­ росповідання (релігії), національності, громадянства (підданства), приналежності до певної соціальної групи або політичних переконань, крім випадків, передбачених міжнародним договором України.

Стаття 585

Застосування запобіжного заходу, не пов'язаного із триманням під вартою, для забезпечення видачі особи на запит іноземної держави

1.За наявності обставин, які гарантують запобігання втечі особи та забезпе­ чення у подальшому її видачі, слідчий суддя може обрати щодо такої особи запо­ біжний захід, не пов'язаний із триманням під вартою (екстрадиційним арештом).

2.При вирішенні питання про можливість застосування запобіжного заходу, не пов'язаного із триманням під вартою, слідчий суддя обов'язково враховує:

1)відомості про ухилення особи від правосуддя у запитуючій стороні та до­ тримання нею умов, на яких відбулося звільнення її з-під варти під час цього або інших кримінальних проваджень;

562

Стаття 585

2)тяжкість покарання, що загрожує особі в разі засудження, виходячи з обста­ вин, встановлених під час заявленого кримінального правопорушення, положень закону України про кримінальну відповідальність і усталеної судової практики;

3)вік та стан здоров'я особи, видача якої запитується;

4)міцність соціальних зв'язків особи, у тому числі наявність у неї родини та утриманців.

3. У разі порушення особою, щодо якої розглядається запит про її видачу, умов обраного запобіжного заходу слідчий суддя за клопотанням прокурора має право постановити ухвалу про застосування екстрадиційного арешту для забезпечення видачі особи.

1. За результатами розгляду клопотання прокурора про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою для забезпечення видачі особи (екстрадиційний арешт) слідчий суддя може обрати щодо такої особи запобіжний захід, не пов'язаний із триманням під вартою (екстрадиційним арештом).

У даному випадку слід виходити із вимог гл. 18 КПК.

Запобіжними заходами, не пов'язаними із триманням особи під вартою, для забез­ печення видачі особи на запит іноземної держави можуть вважатися:

1)особисте зобов'язання;

2)особиста порука;

3)застава;

4)домашній арешт.

Відповідно до ст. 179 КПК особисте зобов'язання полягає у покладенні на особу зобов'язання виконувати покладені на неї слідчим суддею один або кілька таких обов'язків:

1)прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого визначеного органу дер­ жавної влади;

2)прибувати до визначеної службової особи із встановленою періодичністю;

3)не відлучатися із населеного пункту, в якому вона зареєстрована, проживає чи перебуває, без дозволу прокурора або слідчого судді;

4)повідомляти прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

5)утримуватися від спілкування з будь-якою особою, визначеною слідчим суддею, або спілкуватися з нею із дотриманням умов, визначених слідчим суддею;

6)не відвідувати місця, визначені слідчим суддею;

7)пройти курс лікування від наркотичної або алкогольної залежності;

8)докласти зусиль до пошуку роботи або до навчання;

9)здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (пас­ порти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд

вУкраїну;

10)носити електронний засіб контролю.

Згідно зі ст. 180 КПК особиста порука полягає у наданні особами, яких слідчий суддя, суд вважає такими, що заслуговують на довіру, письмового зобов'язання про те, що вони поручаються за виконання особою покладених на неї обов'язків, таких

563

Глава 44. Видача осіб, які вчинили кримінальне правопорушення (екстрадиція)

самих, як і під час застосування особистого зобов'язання, і зобов'язуються за необ­ хідності доставити її до відповідного державного органу чи суду на першу про те вимогу. Причому кількість поручителів визначає слідчий суддя, який обирає запо­ біжний захід. Наявність одного поручителя може бути визнана достатньою лиш в тому разі, коли ним є особа, яка заслуговує на особливу довіру.

Застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений у порядку, встановленому КМУ, з метою забезпечення виконан­ ня особою покладених на неї обов'язків, за умови звернення внесених коштів у дох: держави в разі невиконання цих обов'язків (ст. 182 КПК).

Домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби (ст. 181 КПК).

2.При вирішенні питання про застосування запобіжного заходу, не пов'язаного із триманням під вартою, слідчий суддя обов'язково враховує, зокрема:

1)відомості про ухилення особи від правосуддя у запитуючій стороні та дотри­ мання нею умов, на яких відбулося звільнення її з-під варти під час цього або інших кримінальних проваджень;

2)тяжкість покарання, що загрожує особі в разі засудження, виходячи з обставин, встановлених під час заявленого кримінального правопорушення, положень закону України про кримінальну відповідальність і усталеної судової практики;

3)вік та стан здоров'я особи, видача якої запитується;

4)міцність соціальних зв'язків особи, у тому числі наявність у неї родини т утриманців.

3.Слідчий суддя також повинен звернути увагу на ризики, передбачені ст. 177 КПК, а саме: чи буде особа виконувати покладені на неї обов'язки та чи є можливість запобігти її спробам:

1)переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;

2)знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;

3)незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваче­ ного, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;

4)перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;

5)вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне право­ порушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Слідчий суддя повинен роз'яснити особі, щодо якої розглядається запит про її видачу, що у разі порушення нею умов обраного запобіжного заходу слідчий суддя за клопотанням прокурора має право постановити ухвалу про застосування екстрадиційного арешту для забезпечення її видачі.

Стаття 586 Припинення тимчасового арешту або запобіжного заходу

1. Тимчасовий арешт або запобіжний захід припиняється в разі, якщо:

1) центральний орган України в передбачені міжнародним договором Укра­ їни строки не отримав запит про видачу особи (екстрадицію);

564

Стаття 586

2)під час екстрадиційної перевірки встановлено обставини, за наявності яких видача особи (екстрадиція) не здійснюється;

3)компетентний орган іноземної держави відмовився вимагати видачу особи;

4)центральним органом України прийнято рішення про відмову у видачі особи (екстрадиції).

2. Скасування тимчасового арешту або запобіжного заходу здійснюється про­ курором Автономної Республіки Крим, області, міст Києва і Севастополя або його заступником за дорученням (зверненням) центрального органу України, а у ви­ падку, передбаченому пунктом 2 частини першої цієї статті, за погодженням з відповідним центральним органом України. Копія постанови про скасування тимчасового арешту або запобіжного заходу надсилається уповноваженій служ­ бовій особі місця ув'язнення, слідчому судді, який приймав рішення про засто­ сування тимчасового арешту або запобіжного заходу, а також особі, щодо якої застосовувався запобіжний захід, не пов'язаний із триманням під вартою.

1.У випадку неотримання центральним органом України запиту про видачу особи (екстрадицію) застосування тимчасового арешту припиняється зі сплином відповідних строків, визначених міжнародними багатосторонніми договорами України, міжнарод­ ними двосторонніми договорами України, а у разі відсутності відповідного міжнарод­ ного договору тимчасовий арешт припиняється через сорок днів з моменту затриман­ ня (ч. 1 ст. 583 КПК).

Тимчасовий арешт або запобіжний захід припиняється, якщо під час екстрадицій­ ної перевірки, проведеної в порядку ст. 587 КПК, встановлено обставини, передбаче­ ні ст. 589 КПК.

Якщо центральним органом України отримано відмову щодо видачі особи від компетентного органу іноземної держави, то тимчасовий арешт або запобіжний захід припиняється.

Якщо після виявлення обставин, передбачених ст. 589 КПК, центральним органом України прийнято рішення про відмову у видачі особи (екстрадиції), це також тягне за собою припинення тимчасового арешту або запобіжного заходу.

2. Ініціатором скасування тимчасового арешту чи запобіжного заходу за наявнос­ ті обставин, передбачених ч. 1 коментованої статті, може бути:

1) прокурор Автономної Республіки Крим, області, міст Києва і Севастополя або його заступник при прийнятті такого рішення самостійно;

2) центральний орган України, при дорученні (зверненні) такого питання проку­ рору Автономної Республіки Крим, області, міст Києва і Севастополя.

Скасування тимчасового арешту або запобіжного заходу відбувається на під­ ставі винесення прокурором Автономної Республіки Крим, області, міст Києва і Севастополя або його заступником відповідної постанови, зміст та форма якої по­ винні відповідати вимогам ст. 110 КПК. Причому постанову про скасування тим­ часового арешту або запобіжного заходу, винесену за наслідками екстрадиційної перевірки, слід погоджувати з центральним органом України, який доручив її про­ ведення.

565

Глава 44. Видача осіб, які вчинили кримінальне правопорушення (екстрадиція)

Проведення екстрадиційної перевірки

1.Екстрадиційна перевірка обставин, що можуть перешкоджати видачі особи, проводиться центральним органом України або за його дорученням чи зверненням прокуратурою Автономної Республіки Крим, області, міст Києва і Севастополя.

2.Екстрадиційна перевірка здійснюється протягом шістдесяти днів. Цей строк може бути продовжено відповідним центральним органом України.

3.Матеріали екстрадиційної перевірки разом із висновком щодо такої пере­ вірки надсилаються відповідному центральному органу України.

1.Екстрадиційна перевірка - діяльність визначених законом органів щодо вста­ новлення та дослідження передбачених міжнародним договором України, іншими актами законодавства України обставин, що можуть перешкоджати видачі особи (екстрадиції), яка вчинила злочин (п. 8 ч. 1 ст. 541 КПК).

Екстрадиційна перевірка проводиться після надходження відповідного запиту про видачу особи (екстрадицію). Ініціатором екстрадиційної перевірки може бути відпо­ відний центральний орган України. Екстрадиційну перевірку окрім центрального органу України може проводити за письмовим дорученням (якщо центральним орга­ ном України є Генеральна прокуратура України) або письмовим зверненням (якщо центральним органом України є МЮ) прокуратура Автономної Республіки Крим, області, міст Києва і Севастополя.

2. Екстрадиційна перевірка проводиться протягом шістдесяти днів, однак цей строк може бути продовжено відповідним центральним органом (ч. 2 ст. 587 КПК). За необхід­ ності продовження такої перевірки прокуратура Автономної Республіки Крим, області, міст Києва і Севастополя завчасно має звертатися до відповідного центрального органу із клопотанням, в якому обов'язково слід вказувати підстави такого продовження.

Під час екстрадиційної перевірки:

-встановлюється особа (правильні прізвище, ім'я, по батькові, дата та місце на­ родження) та її громадянство (висновок або довідка підрозділу з питань громадянства

іреєстрації фізичних осіб);

-встановлюється, чи не має особа статусу біженця із запитуючої країни, а також факт прийняття компетентним органом України заяви про надання статусу біженця;

-з'ясовується інформація щодо можливого притягнення до кримінальної відпо­ відальності на території України або наявності в особи невідбутого покарання за ви­ роком українського суду;

-встановлюється стан здоров'я особи;

-відбираються пояснення в особи (з вищезазначених питань);

-встановлюється наявність екстрадиційності злочину або кожного епізоду злочин­ ної діяльності та злочинність запитуваних діянь відповідно до законодавства України;

-встановлюється наявність строків давності притягнення особи до кримінальної відповідальності, передбачених законодавством України, за кожним запитуваним епізодом злочинної діяльності;

-встановлюється наявність чи відсутність обставин, передбачених ст. 589 КПК.

566

Стаття 588

3. Згідно з матеріалами екстрадиційної перевірки готується висновок, у якому вказуються зазначені дані, відомості про затримання особи, застосування до неї тим­ часового та екстрадиційного арештів, місця її тримання, та робиться висновок щодо можливості або неможливості видачі. Висновок за підписом прокурора Автономної Республіки Крим, області, міст Києва і Севастополя або його заступника разом із за­ свідченими копіями матеріалів екстрадиційної перевірки направляється до централь­ ного органу України.

Стаття 588

Спрощений порядок видачі осіб з України

1.Особі, щодо якої надійшов запит про її видачу, повідомляється про право звертатися з проханням згідно з цією статтею про застосування спрощеного по­ рядку видачі і роз'яснюється порядок надання відповідної заяви.

2.Спрощений порядок видачі з України особи може бути застосований лише за наявності письмової заяви такої особи про її згоду на видачу, оформленої у присутності захисника та затвердженої слідчим суддею. У разі одержання відпо­ відної заяви видача можлива без проведення в повному обсязі перевірки наяв­ ності можливих перешкод для видачі.

3.Прокурор звертається до слідчого судді з клопотанням про затвердження згоди особи на видачу. Слідчий суддя розглядає клопотання за участю особи, що підлягає видачі, її захисника та прокурора. Слідчий суддя зобов'язаний переко­ натися, що особа, яка підлягає видачі, добровільно погоджується на свою видачу

іусвідомлює всі наслідки цієї видачі, після чого постановляє ухвалу про затвер­ дження згоди особи на її спрощену видачу або про відмову в цьому.

4.У разі отримання заяви про згоду особи на видачу запитуючій стороні та її затвердження ухвалою слідчого судді прокурор передає заяву на розгляд цен­ тральному органу України, який протягом трьох днів розглядає її та приймає рішення про можливість застосування спрощеного порядку видачі.

5.Якщо особа, щодо якої надійшов запит про видачу, не погоджується на свою видачу, застосовується звичайний порядок розгляду запиту про видачу.

6.Після затвердження слідчим суддею згоди особи на застосування спроще­ ного порядку видачі така згода не може бути відкликана.

1.Згідно з п. 8 ч. 1 ст. 581 КПК особа, стосовно якої розглядається питання про видачу в іноземну державу, має право звертатися з проханням про застосування спро­ щеної процедури видачі в порядку, передбаченому коментованою статтею.

2.Основною підставою застосування такого порядку є належна заява цієї особи, яка оформляється в присутності захисника та підписується ним. У зв'язку з тим, що остаточне вирішення питання про видачу особи приймає відповідний центральний орган України, то заява особи повинна адресуватися саме цьому органу. У заяві особа повинна вказати, що добровільно погоджується на свою видачу і усвідомлює всі на­ слідки цієї видачі.

567

Глава 44. Видача осіб, які вчинили кримінальне правопорушення (екстрадиція)

3. Після одержання заяви від особи прокурор звертається до слідчого судді' клопотанням про затвердження згоди особи на видачу. Клопотання про затверджен згоди особи на видачу подається винятково у письмовій формі.

Клопотання про затвердження згоди особи на видачу повинно містити:

1)у вступній частині:

-назву суду першої інстанції, до юрисдикції якого належить розгляд питання затвердження згоди особи на видачу;

-назву клопотання («Клопотання про затвердження згоди особи на видачу»);

-місце та час складення клопотання;

-посаду, класний чин, прізвище, ім'я та по батькові прокурора, який розгляд- матеріали;

-прізвище, ім'я та по батькові, громадянство особи, щодо якої вноситься клоп тання;

-відомості про запитуючу сторону, яка направила запит (найменування держав та компетентного органу або найменування міжнародної організації);

-відомості про кримінальні правопорушення особи згідно із законом про кри нальну відповідальність запитуючої сторони;

2)в описово-мотивувальній частині:

-прізвище, ім'я та по батькові, громадянство особи, щодо якої вноситься клоп тання, дата та місце народження; громадянство;

-відомості про запитуючу сторону, яка розшукує особу (найменування держав та компетентного органу або найменування міжнародної організації);

-відомості про кримінальні правопорушення особи згідно із законом про Крим нальну відповідальність запитуючої сторони;

-дата оголошення затриманої особи в розшук та відомості про компетентни орган іноземної держави або міжнародну організацію, яка оголосила в розшук;

-відомості про кримінальне провадження запитуючої сторони щодо затримай" особи (початок провадження, відомості про притягнення до кримінальної відповідал ності, оголошення в розшук, відомості про рішення суду про взяття особи під вар із зазначенням дат та назв відповідних процесуальних документів, найменування компетентних органів, що їх винесли;

-час та місце затримання особи;

-найменування (номер) норми КПК, у порядку якої було особу затримано;

-найменування уповноваженого органу, який здійснював затримання особи;

-відомості про застосування до особи тимчасового арешту (із зазначенням рек­ візитів ухвали слідчого судді та строків тимчасового арешту);

-відомості щодо запиту про видачу особи (із зазначенням дати отримання запи центральним органом України та найменування компетентного органу запитуюч сторони);

-відомості про застосування до особи запобіжних заходів (із зазначенням рекві­ зитів ухвали слідчого судді та назви запобіжних заходів);

-відомості про проведення екстрадиційної перевірки, якщо вона мала місце (із зазначенням найменування органу, який її проводив);

-відомості про результати проведення екстрадиційної перевірки, якщо вона мала місце;

568

Стаття 588

-відомості про інкриміновані кримінальні правопорушення за законодавством України із зазначенням диспозиції та санкції відповідної статті закону України про кримінальну відповідальність;

-відомості про стан строків давності за вчинені особою кримінальні правопору­ шення згідно із законом України про кримінальну відповідальність;

-посилання на добровільність особи при прийнятті рішення про свою видачу й усвідомлення особою всіх наслідків цієї видачі;

-посилання на відповідні норми КПК, законодавства України, міжнародних до­ говорів, згода на обов'язковість яких надана ВР України, якими обґрунтовується клопотання про затвердження згоди особи на видачу;

3)у резолютивній частині повинні міститися:

-прохання про затвердження згоди особи на видачу (із зазначенням прізвища, ім'я та по батькові, громадянства особи, дати та місця народження; громадянства);

-підпис прокурора із зазначенням посади, класного чину, ініціалів та прізвища;

-кількість документів-додатків та кількість аркушів кожного;

4)додатки:

-копія запиту компетентного органу іноземної держави про видачу особи (екстра­ дицію), засвідчена центральним органом України;

-документи про громадянство особи;

-наявні матеріали екстрадиційної перевірки;

-інші документи, якими обґрунтовується клопотання про затвердження згоди особи.

При цьому матеріали, що подаються слідчому судді, мають бути перекладені дер­ жавною мовою або іншою мовою, передбаченою міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана ВР України.

Розгляд клопотання про затвердження згоди особи на видачу відбувається після одержання відповідного клопотання у судовому засіданні слідчим суддею у найкоротший строк, але не пізніше сімдесяти двох годин з моменту надходження до суду клопотання. У засіданні обов'язково беруть участь та висловлюють свої думки про­ курор, особа, щодо якої надійшов запит про її видачу, та її захисник. У разі якщо особа, щодо якої вирішується питання про застосування запобіжного заходу у вигля­ ді тримання під вартою для забезпечення видачі особи (екстрадиційний арешт), не володіє державною мовою, їй забезпечується участь перекладача. При цьому в засі­ данні можуть брати участь та висловлювати свої думки її законний представник, представник дипломатичної чи консульської установи запитуючої сторони.

Починається судове засідання із встановлення особи, щодо якої надійшов запит про її видачу, та роз'яснення їй прав, передбачених ст. 581 КПК, після чого їй пропо­ нується зробити заяву щодо її згоди на видачу та обставин, які містяться у клопотан­ ні. Потім слідчий суддя переходить до перевірки відповідності запиту про видачу та наявних матеріалів екстрадиційної перевірки положенням КПК та міжнародного договору, згода на обов'язковість якого надана ВР України. Особлива увага слідчого судді зосереджується на добровільності погодження особи на свою видачу і усвідом­ ленні нею всіх наслідків цієї видачі. Потім слідчий суддя надає слово прокурору, за­ хиснику та іншим присутнім учасникам судового засідання. Водночас при розгляді

569