КПК_комент_2012_ч2

Глава 43. Міжнародна правова допомога при проведенні процесуальних дій

Запит може бути виконаний із застосуванням законодавства іноземної держави, якщо можливість застосування законодавства іноземної держави передбачена відпо­ відним міжнародним договором та до запиту долучено витяги відповідних норм за­ конодавства запитуючої сторони (така можливість визначена ч. 1 ст. 8 Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних і кримінальних справах 1993 р.).

Рішення щодо можливості виконання запиту, якщо витрати на таке виконання явно перевищуватимуть завдану кримінальним правопорушенням шкоду або явно не від­ повідатимуть тяжкості кримінального правопорушення, може бути прийняте лише у випадках, коли це не суперечить міжнародному договору України. При цьому чинни­ ми міжнародними договорами не передбачено можливість відмови у виконанні за­ питів про правову допомогу з наведеної причини.

2.У разі прийняття рішення про задоволення запиту уповноважений (центральний) орган України надсилає запит компетентному органу України. Строк виконання за­ питу про правову допомогу безпосереднім виконавцем становить один місяць та може бути продовжений уповноваженим (центральним) органом України. Під безпосеред­ нім виконавцем у ч. 2 ст. 558 КПК слід розуміти працівника відповідного компетент­ ного органу, який забезпечує виконання запиту про міжнародну правову допомогу. Порядок проведення процесуальних дій, що потребують погодження прокурора або можуть бути проведені лише на підставі ухвали слідчого судді (процесуальних дій, які потребують спеціального дозволу), врегульований ст. 562 КПК.

3.КПК передбачає, що всі документи, складені органом досудового розслідуван­ ня, слідчим, прокурором або суддею, іншим відомством, установою чи підприємством (незалежно від форми власності), повинні бути належно завірені, тобто підписані та скріплені печаткою установи. Після проведення необхідних для виконання запиту процесуальних дій орган досудового розслідування або слідчий передає матеріали виконання запиту відповідному прокурору. Прокурор зобов'язаний перевірити повно­ ту виконання запиту та відповідність виконання вимогам законів або міжнародних договорів України. У разі виявлення порушень або неповноти проведення процесу­ альних дій прокурор на підставі п. 4 ч. 1 ст. 36 КПК може дати письмові вказівки органу досудового розслідування або слідчому щодо їх проведення, а в необхідних випадках - особисто провести відповідні процесуальні дії в порядку, визначеному КПК. Складення прокурором процесуального акта про повноту та законність прове­ дених процесуальних дій КПК не вимагається.

4.За наявності відповідного міжнародного договору матеріали направляються уповноваженим (центральним) орган України безпосередньо до компетентного орга­ ну запитуючої сторони. За відсутності відповідного міжнародного договору матеріа­ ли направляються уповноваженим (центральним) орган України через Міністерство закордонних справ України. При цьому уповноважений (центральний) орган України має право встановити обмеження щодо використання таких матеріалів запитуючою стороною. Такі обмеження повинні бути визначені у супровідному листі.

5.Причини та порядок відмови у виконанні запиту про міжнародну правову до­ помогу врегульовані ст. 557 КПК.

520

Стаття 560

Відкладення надання міжнародної правової допомоги

1. Надання правової допомоги може бути повністю або частково відкладене, якщо виконання доручення перешкоджатиме досудовому розслідуванню або судовому розгляду, що триває в Україні.

1. Відкладення виконання запиту (окрім ч. З ст. 555 та ст. 559 КПК) визначається, зокрема, ст. 7 Другого додаткового протоколу до Європейської конвенції про взаємну допомогу у кримінальних справах 2001 р. Так, запитувана сторона може відкласти здійснення дії, про яку йдеться у проханні, якщо така дія може зашкодити розслідуван­ ню, кримінальному переслідуванню або пов'язаним з ними провадженням, що здійсню­ ються її органами. Перш ніж відмовити в допомозі або відкласти її надання запитувана сторона, у разі необхідності - після консультацій із запитуючою стороною, вирішує, чи може прохання бути виконано частково або на таких умовах, які вона вважає необхід­ ними. Якщо виконання прохання відкладається, то повинні бути зазначені причини відкладення. Запитувана сторона також повідомляє запитуючій стороні про будь-які причини, які унеможливлюють виконання прохання або можуть значно його затримати.

Стаття 560

Завершення процедури надання міжнародної правової допомоги

1.Орган, якому було доручено виконання запиту, після здійснення необхідних процесуальних дій надсилає всі отримані матеріали уповноваженому (централь­ ному) органу України. У разі неправильного або неповного виконання запиту уповноважений (центральний) орган має право вимагати додаткових заходів для виконання запиту.

2.Документи, отримані внаслідок виконання запиту, засвідчуються гербовою печаткою компетентного органу, який проводив процесуальні дії, та передають­ ся уповноваженому (центральному) органу України для передання запитуючій стороні без перекладу, якщо інше не передбачено міжнародним договором.

3.Уповноважений (центральний) орган України надсилає матеріали, отри­ мані під час виконання запиту, уповноваженому (центральному) органу запиту­ ючої сторони протягом десяти календарних днів після їх отримання від компе­ тентного органу України.

1.Після виконанням прокурором дій, передбачених ч. З ст. 558 КПК, орган, якому було доручено виконання запиту, надсилає всі отримані матеріали відповідному упов­ новаженому (центральному) органу України.

2.При отриманні зазначених матеріалів уповноважений (центральний) орган України має право:

1)вимагати від компетентного органу додаткових заходів для виконання запиту в разі неправильного або неповного його виконання. Такі вимоги для компетентного органу є обов'язковими;

521

Глава 43. Міжнародна правова допомога при проведенні процесуальних дій

2) протягом десяти днів після надходження матеріалів, отриманих під час вико­ нання запиту, надіслати їх запитуючій стороні.

Стаття 561

Процесуальні дії, які можуть бути проведені в порядку надання міжнародної правової допомоги

1. На території України з метою виконання запиту про надання міжнародної правової допомоги можуть бути проведені будь-які процесуальні дії, передбачені цим Кодексом або міжнародним договором.

1. Україна взяла на себе зобов'язання виконувати всі процесуальні дії, передбаче­ ні КПК та міжнародними договорами, за винятком тих положень, які Україна зали­ шила за собою право не приймати. Винятки щодо надання міжнародної правової допомоги Україною визначені у ст. 557 КПК.

Стаття 562

Процесуальні дії, які потребують спеціального дозволу

1.Якщо для виконання запиту компетентного органу іноземної держави необхідно провести процесуальну дію, виконання якої в Україні можливе лише з дозволу про­ курора або суду, така дія здійснюється лише за умови отримання відповідного дозволу

впорядку, передбаченому цим Кодексом, навіть якщо законодавство запитуючої сто­ рони цього не передбачає. Підставою для вирішення питання щодо надання такого дозволу є матеріали звернення компетентного органу іноземної держави.

2.У разі якщо при зверненні за допомогою в іноземній державі необхідно вико­ нати процесуальну дію, для проведення якої в Україні потрібен дозвіл прокурора або суду, така процесуальна дія може запитуватися лише після надання відповід­ ного дозволу прокурором або судом у порядку, встановленому цим Кодексом. При цьому належно засвідчена копія такого дозволу долучається до матеріалів запиту.

1.КПК містить вичерпний перелік процесуальних дій, здійснення яких можливе лише за відповідним рішенням слідчого судді або суду:

- тимчасовий доступ до речей і документів (ст. 159 КПК); - арешт майна (ст. 170 КПК);

- проникнення до житла чи іншого володіння особи (ст. 233 КПК); - обшук (ст. 234 КПК);

-слідчий експеримент, що проводиться в житлі чи іншому володінні особи (ч. 5 ст. 240 КПК);

-примусове залучення особи для проведення медичної або психіатричної екс­ пертизи (ч. З ст. 242 КПК);

-відбирання біологічних зразків примусово для проведення експертизи (ч. З ст. 245 КПК);

522

Стаття 563

-втручання у приватне спілкування (ст. 258 КПК), у тому числі аудіо-, відеоконтроль особи (ст. 260 КПК), арешт, огляд і виїмка кореспонденції (статті 261-262 КПК), зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж (ст. 263 КПК), зняття інформації з електронних інформаційних систем (ст. 264 КПК);

-обстеження шляхом таємного проникнення до публічно недоступних місць, житла чи іншого володіння особи (ст. 267 КПК);

-установлення місцезнаходження радіоелектронного засобу (ст. 268 КПК);

-спостереження за особою, річчю або місцем (ст. 269 КПК);

-аудіо-, відеоконтроль місця (ст. 270 КПК);

-негласне отримання зразків, необхідних для порівняльного дослідження (ст. 274 КПК). Процесуальні дії, проведення яких вимагає санкції прокурора:

-огляд трупа, пов'язаний з ексгумацією (ст. 239 КПК);

-освідування особи (ст. 241 КПК);

-контроль за вчиненням злочину (ст. 271 КПК).

2.У всіх вказаних вище випадках до запиту повинне долучатися відповідне про­ цесуальне рішення слідчого судді, суду або прокурора, засвідчене підписом та гербо­ вою печаткою.

Присутність представників компетентних органів запитуючої держави

1.Представник компетентного органу іноземної держави, дозвіл на присутність якого надано відповідно до вимог цього Кодексу, не має права самостійно прово­ дити на території України будь-які процесуальні дії. У разі присутності під час проведення процесуальних дій такі представники повинні дотримуватися вимог законів України.

2.Особи, передбачені частиною першою цієї статті, мають право спостеріга­ ти за проведенням процесуальних дій та вносити зауваження та пропозиції щодо їх проведення, з дозволу слідчого, прокурора або суду ставити запитання, а також робити записи, у тому числі із застосуванням технічних засобів.

1.Окрім ст. 563 КПК, присутність представників компетентних органів запитуючої держави встановлена:

- статтею 4 Європейської конвенції про взаємну допомогу у кримінальних справах 1959 р., згідно з якою посадові та зацікавлені особи можуть бути присутні під час виконання судового доручення, якщо запитувана сторона на це згодна;

- статтею 2 Другого додаткового протоколу до Європейської конвенції про вза­ ємну допомогу у кримінальних справах 2001 р., яка доповнює ст. 4 Конвенції 1959 р.

івизначає, що не можна відмовляти у виконанні прохання стосовно присутності таких посадових або заінтересованих осіб у випадках, коли така присутність може зробити виконання прохання про надання допомоги таким, що буде відповідати потребам за­ питуючої сторони більшою мірою, і отже, може дозволити уникнути потреби в до­ даткових проханнях про надання допомоги;

523

Глава 43. Міжнародна правова допомога при проведенні процесуальних дій

-статтею 8 Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних і кримінальних справах 1993 р., згідно з якою на прохання запитуючої уста­ нови запитувана установа своєчасно повідомляє їй і зацікавленим сторонам про час і місце виконання доручення, для того щоб вони могли бути присутніми при виконан­ ні доручення відповідно до законодавства запитуваної договірної сторони.

Представник компетентного органу іноземної держави повинен мати дозвіл цен­ трального органу України (п. 1 ч. 4 ст. 554 КПК) на присутність під час проведення процесуальних дій та дотримуватися вимог законів України.

2.Представнику компетентного органу іноземної держави забороняється само­ стійно проводити на території України будь-які процесуальні дії.

Представник компетентного органу іноземної держави має право:

-спостерігати за проведенням процесуальних дій;

-вносити зауваження та пропозиції щодо проведення процесуальних дій;

-з дозволу слідчого, прокурора або суду ставити запитання особам, які допиту­ ються;

-робити записи, у тому числі із застосуванням технічних засобів.

Присутність представника компетентного органу іноземної держави, його заува­ ження та пропозиції, поставлені запитання та фіксування технічними засобами на­ лежить обов'язково заносити до протоколу відповідної процесуальної дії.

Стаття 564

Вручення документів

1.За запитом компетентного органу іноземної держави про міжнародну пра­ вову допомогу документи та рішення, долучені до такого запиту, вручаються особі, визначеній у запиті, в порядку, встановленому цією статтею.

2.Слідчий, прокурор або суд для виконання запиту компетентного органу іноземної держави про міжнародну правову допомогу викликає особу для вру­ чення документів. Якщо особа не з'явилася без поважних причин, до неї може бути застосовано привід у порядку, передбаченому цим Кодексом.

3.Орган досудового розслідування, слідчий, прокурор або суд складає про­ токол про вручення особі документів із зазначенням місця та дати їх вручення. Протокол підписується особою, якій вручено документи, з викладом її заяв або зауважень при отриманні документів. У випадках, передбачених міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, складається також окреме підтвердження, що підписується особою, яка отрима­ ла документи, та особою, яка здійснила їх вручення.

4.У разі відмови особи отримати документи, що підлягають врученню, про це зазначається у протоколі. При цьому документи, що підлягають врученню, вважаються врученими, про що зазначається у протоколі.

5.Якщо документи, що підлягають врученню, не містять перекладу україн­ ською мовою і складені мовою, яка є незрозумілою особі, зазначеній у запиті, така особа має право відмовитися отримати документи. У такому разі документи вважаються такими, вручення яких не відбулося.

524

Стаття 565

6. Протокол про вручення документів передається разом з іншими докумен­ тами, доданими до запиту, компетентному органу іноземної держави у порядку, передбаченому статтею 558 цього Кодексу.

1.Окрім ст. 564 КПК, вручення процесуальних документів та рішень встановлено:

-статтею 7 Європейської конвенції про взаємну допомогу у кримінальних справах 1959 р.;

-статтями 10,11 Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних і кримінальних справах 1993 р.;

-відповідними положеннями інших міжнародних договорів України.

2.Порядок виклику слідчим, прокурором, судом, зміст повістки про виклик та поважні причини неприбуття на виклик врегульовані гл. 11 КПК. Наслідком непри­ буття на виклик у цьому випадку може бути лише привід особи (ст. 140 КПК).

3.Вручення особі документів оформляється відповідним протоколом. Зміст про­ токолу у кримінальному провадженні повинен відповідати вимогам статей 104-105 КПК. При цьому у зазначеному протоколі необхідно вказати, що він складається у зв'язку із виконанням запиту компетентного органу іноземної держави про надання правової допомоги. Відповідно до ч. З ст. 558 та ч. 2 ст. 560 КПК зазначений протокол повинен бути скріплений гербовою печаткою компетентного органу, який проводив вручення.

4.Прикладом окремого підтвердження, що підписується особою, яка отримала документи, та особою, яка здійснила їх вручення, можуть бути вимоги ч. 2 ст. 7 Єв­ ропейської конвенції про взаємну допомогу у кримінальних справах 1959 р., згідно з якою підтвердження вручення здійснюється шляхом надання розписки, датованої і підписаної відповідною особою, або заяви запитуваної сторони про здійснення вру­ чення, в якій зазначаються спосіб і дата такого вручення. Той чи інший з цих доку­ ментів негайно надсилається запитуючій стороні. На прохання запитуючої сторони запитувана сторона відзначає, чи було вручення документів здійснено відповідно до законодавства запитуваної сторони. Якщо вручення документів не може бути здійсне­ ним, запитувана сторона негайно повідомляє про це запитуючу сторону.

5.Документи вважаються врученими також у разі відмови особи отримати доку­ менти. Водночас, якщо особа відмовилася отримувати документи на підставі того, що вони не містять перекладу українською мовою і складені мовою, незрозумілою особі, - документи вважаються такими, вручення яких не відбулося.

6.Надсилання відповідного протоколу та додатків до нього регулюється ст. 558

КПК.

|Стаття 565

Тимчасова передача

1. Якщо для давання показань або участі в інших процесуальних діях під час кримінального провадження необхідна присутність особи, яка тримається під вартою або відбуває покарання у виді позбавлення волі на території іноземної

525

Глава 43. Міжнародна правова допомога при проведенні процесуальних дій

держави і не притягується до кримінальної відповідальності в цьому криміналь­ ному провадженні, орган досудового розслідування, прокурор, суддя або суд України, які здійснюють кримінальне провадження, складають прохання про тимчасову передачу такої особи в Україну.

2.Прохання про тимчасову передачу оформляється та направляється відпо­ відно до порядку, передбаченого статтями 548,551 та 552 цього Кодексу.

3.У разі задоволення компетентним органом іноземної держави прохання про тимчасову передачу особи така особа має бути повернута після проведення процесуальних дій, для яких вона була передана, у погоджений з іноземною державою строк.

4.Орган досудового розслідування, прокурор, суддя або суд України, які здій­ снюють кримінальне провадження, складають документи про продовження в разі необхідності строку тимчасової передачі та направляють їх центральному органу щодо міжнародної правової допомоги не пізніш як за двадцять днів до закінчення такого строку.

5.Рішення компетентного органу іноземної держави про тримання особи під вартою або про призначення їй покарання у виді позбавлення волі є підставою для тримання під вартою в Україні особи, яка тимчасово передана в Україну.

6.Тимчасова передача до іноземної держави особи, яка відбуває покарання на території України, можлива на прохання компетентного органу іноземної держави

здотриманням умов, передбачених частинами першою і третьою цієї статті.

7.Тимчасова передача особи здійснюється лише за наявності письмової згоди такої особи.

1.Окрім ст. 565 КПК, тимчасова передача осіб встановлена ст. 11 Європейської конвенції про взаємну допомогу у кримінальних справах 1959 р. та відповідними по­ ложеннями інших міжнародних договорів України.

Така особа повинна відбувати покарання у вигляді позбавлення волі на території запитуваної сторони та не притягуватися до кримінальної відповідальності у кримі­ нальному провадженні запитуючої сторони, а її показання або участь у процесуальних діях є нагальною необхідністю для виконання завдань кримінального судочинства.

2.Прохання про тимчасову передачу повинно бути оформлене з урахуванням ви­ мог статей 548, 551 та 552 КПК і містити гарантії, що особа буде триматися під вартою на території запитуючої сторони упродовж усього періоду тимчасової передачі та буде своєчасно, до закінчення взаємно узгодженого строку, повернута на територію запи­ туваної сторони.

3.Відповідно до ст. 11 Європейської конвенції про взаємну допомогу у криміналь­ них справах 1959 р. у тимчасовій передачі може бути відмовлено, якщо: особа, яку тримають під вартою, не погоджується на передачу; її присутність необхідна в ході кримінального провадження, що здійснюється на території запитуваної сторони; пе­ редача може призвести до продовження строку тримання її під вартою; існують інші першочергові підстави для того, щоб не передавати її на територію запитуючої сто­ рони.

526

Стаття 566

Виклик особи, яка перебуває за межами України

1.Особу, яка перебуває за межами України, для провадження слідчих чи інших процесуальних дій на території України викликають повісткою на підставі за­ питу (доручення) про міжнародну правову допомогу. Викликаній особі, крім підозрюваного та обвинуваченого, повідомляється про розмір і порядок відшко­ дування витрат, пов'язаних з викликом. Запит (доручення) у рамках міжнародної правової допомоги про виклик особи, яка перебуває за межами України, направ­ ляється компетентному органу іноземної держави не пізніше шістдесяти діб до дати явки особи або в інший строк, передбачений міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України.

2.Викликана особа не може бути притягнута до кримінальної відповідальнос­ ті, затримана, стосовно неї не може бути обраний запобіжний захід у вигляді три­ мання під вартою, до неї не можуть бути застосовані інші заходи забезпечення кримінального провадження чи обмеження її особистої свободи як з приводу кри­ мінального правопорушення, яке є предметом цього кримінального провадження, так і за будь-яке інше кримінальне правопорушення, вчинене до перетинання державного кордону України (при в'їзді в Україну). Стосовно такої особи не може бути приведений до виконання вирок, ухвалений до перетину державного кордону України у зв'язку з викликом. Підозрюваний, обвинувачений або засуджений може бути затриманий, стосовно нього може бути застосований запобіжний захід або приведений до виконання вирок лише за злочин, зазначений у повістці.

3.Викликана особа втрачає гарантії, передбачені цією статтею, якщо не зали­ шить територію України, маючи таку можливість, протягом п'ятнадцяти діб або іншого строку, передбаченого міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, від моменту отримання письмового по­ відомлення органу досудового розслідування, прокуратури або суду про відсутність необхідності у проведенні слідчих чи інших процесуальних дій за її участю.

1.Запит про міжнародну правовому допомогу у вигляді виклику особи повинен містити:

1)назву органу, який звертається за допомогою, та компетентного органу запиту­ ваної сторони;

2)посилання на відповідний міжнародний договір або на дотримання засади вза­ ємності;

3)найменування кримінального провадження, щодо якого запитується міжнарод­ на правова допомога;

4)відомості про відповідну особу, зокрема, її ім'я та прізвище, процесуальний статус, місце проживання або перебування, громадянство, інші відомості, які можуть сприяти виконанню запиту, а також зв'язок цієї особи із предметом кримінального провадження;

5)чіткий перелік запитуваних процесуальних дій та обґрунтування їхнього зв'язку із предметом кримінального провадження;

527

Глава 43. Міжнародна правова допомога при проведенні процесуальних дій

6)інші відомості, які можуть сприяти виконанню запиту або передбачені міжна­ родним договором чи вимогою компетентного органу запитуваної сторони.

2. Додатком такого запиту є повістка про виклик особи. За загальними правилами, передбаченими для виклику осіб у кримінальному провадженні (ст. 137 КПК), у по­ вістці слід зазначити:

1)прізвище та посаду слідчого, прокурора, слідчого судді, судді, який здійснює виклик;

2)найменування та адресу суду або іншої установи, до якої здійснюється виклик, номер телефону чи інших засобів зв'язку;

3)ім'я (найменування) особи, яка викликається, та її адресу;

4)найменування (номер) кримінального провадження, в рамках якого здійснюєть­ ся виклик;

5)процесуальний статус, у якому перебуває викликана особа;

6)час, день, місяць, рік і місце прибуття викликаної особи;

7)процесуальну дію (дії), для участі в якій викликається особа;

8)підпис слідчого, прокурора, слідчого судді, судді, який здійснив виклик.

Узапиті слід також відобразити такі гарантії викликаної особи в Україні:

1)вона не може бути притягнута до кримінальної відповідальності;

2)вона не може бути затримана;

3)стосовно неї не може бути обраний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою;

4)до неї не можуть бути застосовані інші заходи забезпечення кримінального провадження чи обмеження її особистої свободи як з приводу кримінального право­ порушення, яке є предметом цього кримінального провадження, так і за будь-яке інше кримінальне правопорушення, вчинене до перетину державного кордону України (при в'їзді в Україну);

5)стосовно неї не може бути приведений до виконання вирок, ухвалений до пере­ тину державного кордону України у зв'язку з викликом.

3. Гарантії, передбачені цією статтею, не поширюються на особу у таких випадках: - якщо вона є підозрюваною, обвинуваченою або засудженою, то може бути за­ тримана, стосовно неї може бути застосований запобіжний захід або приведений до

виконання вирок лише за злочин, зазначений у повістці;

- якщо вона не залишить територію України, маючи таку можливість, протягом п'ятнадцяти діб або іншого строку, передбаченого міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана ВР України, від моменту отримання письмового по­ відомлення органу досудового розслідування, прокуратури або суду про відсутність необхідності у проведенні слідчих чи інших процесуальних дій за її участю.

Додаткові вимоги до запиту про таку міжнародну правову допомогу:

-його направлення компетентному органу іноземної держави не пізніше шістде­ сяти діб до дати явки особи або в інший строк, передбачений міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана ВР України;

-вказівка про порядок відшкодування витрат, пов'язаних із викликом.

528

Стаття 567

Сгаї ін 567

Допит за запитом компетентного органу іноземної держави шляхом проведення відеоабо телефонної конференції

1.Допит за запитом компетентного органу іноземної держави проводиться у присутності слідчого судді за місцезнаходженням особи за допомогою відеоабо телефонної конференції у таких випадках:

1)неможливості прибуття певних осіб до компетентного органу іноземної держави;

2)для забезпечення безпеки осіб;

3)з інших підстав, визначених слідчим суддею (судом).

2.Допит шляхом відеоабо телефонної конференції виконується у порядку, передбаченому процесуальним законом запитуючої сторони у тій мірі, в якій такий порядок не суперечить засадам кримінального процесуального законодавства України та загальновизнаним стандартам забезпечення прав людини і основопо­ ложних свобод.

3.Компетентний орган запитуючої сторони повинен забезпечити участь пере­ кладача під час проведення відеоабо телефонної конференції.

4.Якщо під час допиту слідчий суддя виявив порушення порядку, передбаче­ ного частиною другою цієї статті, особою, яка здійснює допит, він повідомляє про це учасників процесуальної дії та зупиняє допит з метою вжиття заходів для його усунення. Допит продовжується тільки після узгодження з компетентним органом запитуючої сторони необхідних змін у процедурі.

5.Протокол допиту та носії відеоабо аудіоінформації надсилаються до ком­ петентного органу запитуючої сторони.

6.За правилами, передбаченими цією статтею, проводяться допити за допомогою відеоабо телефонної конференції за запитами компетентного органу України.

1.Цей вид міжнародної правової допомоги засовується у таких випадках:

1)неможливості прибуття певних осіб до компетентного органу іноземної дер­

жави;

2)для забезпечення безпеки осіб;

3)з інших підстав, визначених слідчим суддею (судом).

2.Запит про міжнародну правову допомогу повинен містити витяги з викладенням повного тексту відповідних норм законодавчого акта запитуючої сторони щодо порядку проведення такої процесуальної дії, з обов'язковим перекладом українською мовою. Однак під час проведення допиту можуть застосовуватися лише ті норми, які не суперечать засадам кримінального процесуального законодавства України та загальновизнаним стандартам забезпечення прав людини і основоположних свобод. Слідчий суддя може зупинити проведення допиту у разі виявлення порушення порядку його проведення,

тпродовжити допит можна лише за умови усунення таких порушень.

3. Допит може проводитися будь-яким компетентним органом, що забезпечує ви­ конання запиту, але у присутності слідчого судді за місцезнаходженням особи. У разі потреби компетентний орган запитуючої сторони має забезпечити участь переклада-

529