- •«Полтавський університет
- •Навчальна програма
- •Тема 1. Методологічні засади статистики
- •Тема 2. Статистичне спостереження
- •Тема 3. Зведення і групування статистичних даних
- •Тема 4. Узагальнюючі статистичні показники
- •Тема 5. Аналіз рядів розподілу
- •Методичні рекомендації до вивчення дисципліни
- •Тема 1. Методологічні засади статистики
- •Питання для самостійної підготовки:
- •Методичні рекомендації до самостійного вивчення теми
- •Тема 2. Статистичне спостереження
- •Питання для самостійної підготовки:
- •Методичні рекомендації до самостійного вивчення теми
- •Завдання для самостійної роботи
- •Тема 3. Зведення і групування статистичних даних
- •Питання для самостійної підготовки та обговорення на практичному занятті:
- •Методичні рекомендації до самостійного вивчення теми
- •Приклади розв’язання типових задач
- •Розв’язання:
- •Розв’язання
- •Задачі і завдання для виконання на практичних заняттях і самостійної роботи
- •Тема 4. Узагальнюючі статистичні показники
- •Питання для обговорення на практичних заняттях: Заняття 1
- •Заняття 2
- •Приклади розв’язання типових задач
- •Розв’язання:
- •Розв’язання:
- •Розв’язання:
- •Розв’язання
- •Розв’язання
- •Задачі і завдання для виконання на практичних заняттях і самостійної роботи
- •Обчисліть збільшення (чи зменшення) обсягів виробництва за місяць за кожним товаром.
- •Тема 5. Аналіз рядів розподілу
- •Питання для обговорення на практичному занятті:
- •Методичні рекомендації до самостійного вивчення теми
- •Приклади розв’язання типових задач
- •Розв’язання
- •Розв’язання:
- •Завдання для виконання на практичних заняттях і самостійної роботи
- •Тема 6. Вибіркове спостереження
- •Питання для самостійної підготовки та обговорення на практичному занятті:
- •Приклад розв’язання типової задачі
- •Розв’язання:
- •Завдання для виконання на практичному занятті і самостійної роботи
- •Тема 7. Ряди динаміки
- •Питання для самостійної підготовки та обговорення на практичному занятті:
- •Методичні рекомендації до самостійного вивчення теми
- •Приклади розв’язання типових задач
- •Розв’язання:
- •Розв’язання
- •Розв’язання
- •Розв’язання
- •Розв’язання
- •Завдання для виконання на практичному занятті і самостійної роботи
- •1. Виробництво електроенергії всіма електростанціями України, млрд. Кіловат-годин
- •2. Поголів’я великої рогатої худоби в усіх категоріях господарств Полтавської області (на кінець року, тис. Голів)
- •3. Втрати робочого часу на промисловому підприємстві (в середньому на одного робітника, днів)
- •4. Чисельність населення селища міського типу, осіб:
- •Тема 8. Індекси
- •Питання для самостійної підготовки та розгляду на практичних заняттях: Практичне заняття №1
- •Практичне заняття № 2
- •Методичні рекомендації до самостійного вивчення теми
- •Приклади розв’язання типових задач
- •Розв’язання:
- •Завдання для виконання на практичному занятті і самостійної роботи
- •Порядок і критерії оцінювання знань
- •Перелік питань, що виносяться на пмк
- •Приклад модульних індивідуальних завдань
- •Список рекомендованої літератури Основна література
- •Додаткова література
Методичні рекомендації до самостійного вивчення теми
Успішне засвоєння студентом матеріалу теми залежить не лише від засвоєння алгоритму проведення групування, але і від розуміння особливостей його проведення в залежності від мети, виду групувальної ознаки та характеру вихідної інформації.
Етапи виконання групування:
1. Визначення групувальної ознаки (тобто ознаки, за якою будуть формуватися групи). В типологічних і структурних групуваннях групи формуються на основі мети і завдань дослідження. В аналітичних групуваннях групувальною ознакою завжди виступає факторний показник (тобто групи виділяються за факторною ознакою і в залежності від змін середніх значень факторної і результативної ознак від групи до групи роблять висновок про наявність і напрям зв’язку між показниками).
2. Визначення числа груп. При групуванні за якісною ознакою число груп відповідає числу значень ознаки; допускається об’єднувати малочисельні групи в групу «інші».
При групуванні за кількісною ознакою число груп (інтервалів) може задаватись самим дослідником, виходячи із завдань кожного конкретного спостереження, або визначатись математично за формулою Стерджеса:
,
де: m – число груп (інтервалів);
N – обсяг сукупності (число одиниць спостереження).
3. Визначення величини інтервалу. Якщо будується ряд з рівними інтервалами, то величину інтервалу () знаходять за формулою:
,
де і - найбільше і найменше значення групувальної (факторної) ознаки.
У випадках, коли дані сукупності розподіляються нерівномірно (наприклад, абсолютна більшість значень потрапляє у одну групу і лише одиниці – в інші, а також при наявності «порожніх» інтервалів, в які не потрапила жодна одиниця сукупності), застосовують нерівні інтервали, які визначаються дослідником довільно, виходячи із характеру розподілу одиниць сукупності або з інших міркувань.
4. Визначення меж інтервалу. Межі інтервалів у рівноінтервальному групуванні визначають послідовним додаванням до величини інтервалу:
–початкова (нижня) межа першого інтервалу;
–кінцева (верхня) межа першого інтервалу і початкова
– другого;
–кінцева межа другого і початкова третього інтервалу і т.д. Кінцева межа останнього інтервалу дорівнює .
5. Розподіл одиниць сукупності по групах. Для цього будують робочу таблицю, в якій у виділені групи розносять одиниці сукупності та підраховують підсумки по групах. Макет таблиці може виглядати так:
Групи одиниць сукупності за групувальною (факторною) ознакою |
Значення факторної ознаки у кожної одиниці сукупності, що потрапила до групи |
Значення результативної ознаки у кожної одиниці сукупності, що потрапила до групи |
Від до |
|
|
Разом по І групі |
|
|
Віддо |
|
|
Разом по ІІ групі |
|
|
і т.д. всі групи |
|
|
Разом по останній групі |
|
|
Разом по сукупності |
|
|
6. Оформлення підсумкової (зведеної) групової таблиці. Студент має самостійно (за допомогою підручника) розробити її макет, передбачити в ній всі необхідні елементи ряду розподілу і охарактеризувати кожну групу середнім значенням факторної і результативної ознаки. Таблиця повинна мати назву, що відображає її зміст, одиниці виміру, підсумковий рядок. Простеживши тенденцію у змінах факторної і пов’язаних з цим змінах результативної ознак від групи до групи, формулюють висновок про наявність і напрям зв’язку.