- •«Полтавський університет
- •Навчальна програма
- •Тема 1. Методологічні засади статистики
- •Тема 2. Статистичне спостереження
- •Тема 3. Зведення і групування статистичних даних
- •Тема 4. Узагальнюючі статистичні показники
- •Тема 5. Аналіз рядів розподілу
- •Методичні рекомендації до вивчення дисципліни
- •Тема 1. Методологічні засади статистики
- •Питання для самостійної підготовки:
- •Методичні рекомендації до самостійного вивчення теми
- •Тема 2. Статистичне спостереження
- •Питання для самостійної підготовки:
- •Методичні рекомендації до самостійного вивчення теми
- •Завдання для самостійної роботи
- •Тема 3. Зведення і групування статистичних даних
- •Питання для самостійної підготовки та обговорення на практичному занятті:
- •Методичні рекомендації до самостійного вивчення теми
- •Приклади розв’язання типових задач
- •Розв’язання:
- •Розв’язання
- •Задачі і завдання для виконання на практичних заняттях і самостійної роботи
- •Тема 4. Узагальнюючі статистичні показники
- •Питання для обговорення на практичних заняттях: Заняття 1
- •Заняття 2
- •Приклади розв’язання типових задач
- •Розв’язання:
- •Розв’язання:
- •Розв’язання:
- •Розв’язання
- •Розв’язання
- •Задачі і завдання для виконання на практичних заняттях і самостійної роботи
- •Обчисліть збільшення (чи зменшення) обсягів виробництва за місяць за кожним товаром.
- •Тема 5. Аналіз рядів розподілу
- •Питання для обговорення на практичному занятті:
- •Методичні рекомендації до самостійного вивчення теми
- •Приклади розв’язання типових задач
- •Розв’язання
- •Розв’язання:
- •Завдання для виконання на практичних заняттях і самостійної роботи
- •Тема 6. Вибіркове спостереження
- •Питання для самостійної підготовки та обговорення на практичному занятті:
- •Приклад розв’язання типової задачі
- •Розв’язання:
- •Завдання для виконання на практичному занятті і самостійної роботи
- •Тема 7. Ряди динаміки
- •Питання для самостійної підготовки та обговорення на практичному занятті:
- •Методичні рекомендації до самостійного вивчення теми
- •Приклади розв’язання типових задач
- •Розв’язання:
- •Розв’язання
- •Розв’язання
- •Розв’язання
- •Розв’язання
- •Завдання для виконання на практичному занятті і самостійної роботи
- •1. Виробництво електроенергії всіма електростанціями України, млрд. Кіловат-годин
- •2. Поголів’я великої рогатої худоби в усіх категоріях господарств Полтавської області (на кінець року, тис. Голів)
- •3. Втрати робочого часу на промисловому підприємстві (в середньому на одного робітника, днів)
- •4. Чисельність населення селища міського типу, осіб:
- •Тема 8. Індекси
- •Питання для самостійної підготовки та розгляду на практичних заняттях: Практичне заняття №1
- •Практичне заняття № 2
- •Методичні рекомендації до самостійного вивчення теми
- •Приклади розв’язання типових задач
- •Розв’язання:
- •Завдання для виконання на практичному занятті і самостійної роботи
- •Порядок і критерії оцінювання знань
- •Перелік питань, що виносяться на пмк
- •Приклад модульних індивідуальних завдань
- •Список рекомендованої літератури Основна література
- •Додаткова література
Приклади розв’язання типових задач
Задача 1. Відомі наступні дані про розподіл промислових підприємств регіону за чисельністю зайнятих:
Групи підприємств за чисельністю зайнятих, осіб |
До 20 |
20-30 |
30-50 |
50-100 |
100-200 |
200 і більше |
Разом |
Кількість підприємств, одиниць |
168 |
102 |
82 |
64 |
46 |
38 |
500 |
Визначити модальне, медіанне і квартильні значення чисельності зайнятих на промислових підприємствах регіону.
Розв’язання
1. Найбільш поширеною групою підприємств у досліджуваній сукупності є підприємства з чисельністю зайнятих до 20 осіб, так як частота цієї групи є найбільшою (168). Тому інтервал «до 20» і є модальним. Підставимо його характеристики у формулу моди:
тобто найчастіше в досліджуваній сукупності зустрічаються підприємства з чисельністю зайнятих 17 осіб.
Звертаємо увагу на деякі особливості підстановки в формулу в даному прикладі: 1) нижня межа модального інтервалу () взята нами умовно, так як інтервал відкритий (роз’яснення методики наводиться при розв’язанні типової задачі 5 в темі 4); 2) частота передмодального інтервалу () прийнята рівною нулю, так як в нашому прикладі модальний інтервал співпадає з першим.
2. Так як сукупність складається із 500 підприємств, то медіанною буде вважатись чисельність працівників на 250-му по порядку підприємстві за умови упорядкування підприємств у порядку зростання чисельності працівників (). Для визначення групи, в яку потрапить підприємство №250, знаходимо акумульовані частоти для кожної групи:
«До 20» – 168, тобто до першої групи потрапляють
підприємства №№ 1-168;
«20-30» – 270 (168+102), тобто до другої групи потрапляють
підприємства №№ 169-270;
«30-50» – 352 (270+82), тобто до третьої групи потрапляють
підприємства №№ 271-352 ;
«50-100» – 416 (352+64), тобто до четвертої групи потрапляють
підприємства №№ 353-416;
«100-200» – 462 (416+46), тобто до п’ятої групи потрапляють
підприємства №№ 417-462 ;
«200 і більше» – 500 (462+38), тобто до шостої групи потрапляє
решта підприємств, №№ 463-500.
Таким чином, підприємство № 250 входить до другого інтервалу, тому цей інтервал і будемо вважати медіанним. Підставимо його характеристики до формули медіани:
Так як медіана ділить упорядкований ряд на дві рівні частини, то робимо висновок, що половина підприємств має чисельність до 28 працівників, а половина – більше 28.
3. Квартилі ділять ряд на чотири рівних частини. Перший квартиль (нижній) відповідає значенню , тобто в нашому прикладі – чисельності працівників у підприємства №125 (), другий квартиль співпадає з медіаною (), третій (верхній) - відповідає значенню чисельності працівників у підприємства № 375 (). Відповідно до розрахованих вище показників акумульованих частот перший квартиль знаходиться у першому інтервалі (до 20), а третій – у четвертому (50-100). Обрахуємо значення верхнього квартилю:
Отже 75% підприємств мають чисельність працівників до 68 осіб, а 25% - більше 68 осіб.
Задача 2. За даними попереднього прикладу визначити показники варіації чисельності працівників. Зробити висновок про однорідність сукупності і типовість середнього значення чисельності працівників для досліджуваних підприємств.