2.Рахіт: діагностика, лікування та профілактика

Джерелом вітаміну D під час внутрішньоутробного розвитку є плацента, у постнатальному періоді – молоко матері та синтез у шкірі під впливом сонячних променів. Концентрація вітаміну D у немовлят до 2 міс. корелює з його рівнем в їхніх матерів. У подальші місяці та роки життя визначальними факторами є харчування і вплив сонячних променів. З огляду на це, недостатність вітаміну D у матері, а також виключно грудне вигодовування без додавання вітаміну D є значущими факторами ризику рахіту в ранньому дитинстві.

Рентгенологічне дослідження

Ранні рентгенологічні прояви рахіту обмежуються дистальною ліктьовою ділянкою у немовлят та метафізами колінних суглобів у старших дітей. Спочатку спостерігається «просвітлена» лінія, яка є результатом утворення некальцифікованої ділянки між епіфізом і метафізом. У класичних випадках спостерігається збільшення метафізів, неправильність їхніх країв, щіткоподібний вигляд, угнутість та загальна остеопенія. З другого боку, певні рентгенологічні зміни можуть бути відсутні у ранньому дитинстві та підлітковому періоді.

Шкалу, розроблену Thacher, використовують для рентгенологічної оцінки тяжкості рахіту. Проте застосування цієї шкали у дітей раннього віку може не мати практичної доцільності. Викривлення, переломи трубчатих кісток, потовщання реберно-хрящових з’єднань (рахітичні «чотки») також виявляються на рентгенологічних знімках дітей із рахітом. Через 3-4 тижні після початку терапії можна провести рентгенографію: умовна лінія кальцифікації на кінцях метафізів буде свідчити про позитивну динаміку лікування.

Лікування

Головна мета терапії рахіту полягає в корекції клінічних, біохімічних і рентгенологічних змін та відновленні запасів вітаміну D. Для цього призначають неактивну форму вітаміну D (холекальциферол [вітамін D3] або ергокальциферол [вітамін D2]). Припускають, що вітамін D3 у 3 рази потужніший за своєю дією, ніж вітамін D2, тому перевагу слід віддавати вітаміну D3.

Тривала терапія низькими дозами. Існують різні погляди на дозування і тривалість терапії вітаміном D. Зазвичай вітамін D призначають у дозі 1000-10 000 МО/добу залежно від віку протягом 2-4 міс. Наприклад, згідно з віком дитини, дозування може бути таким: 1000 МО/добу для немовлят до 1 міс., 1000-5000 МО/добу для дітей від 1 до 12 міс., 5000 МО/добу для дітей від 12 міс., 10 000 МО/добу для підлітків. Після нормалізації лабораторних показників рекомендовано курс підтримувальної терапії у дозі 400 МО/добу. Після такого лікування рівні кальцію і фосфору нормалізуються протягом 6-10 днів, а концентрація паратиреоїдного гормону досягає нормальних показників за 1-2 міс. Залежно від тяжкості захворювання нормалізація сироваткової лужної фосфатази та зникнення рентгенологічних ознак рахіту може зайняти 3 міс. Слід пам’ятати, що брак комплаєнсу є важливою причиною відсутності відповіді на лікування.

Короткострокова терапія високими дозами (stoss therapy). Пацієнтам після 1 року життя, щодо яких є підозри на поганий комплаєнс, високі дози (100 000-600 000 МО) вітаміну D перорально або внутрішньом’язово можуть бути призначені однократно або протягом 1-5 днів, за потреби через 3 міс. можна повторити прийом високої дози. Є повідомлення, що введення 600 000 одиниць вітаміну D немовлятам із рахітом спричинює гіперкальціємію. За даними Y. Cesur et al. (2003), 150 000-300 000 одиниць вітаміну D є безпечним і ефективним лікуванням. Також було виявлено, що внутрішньом’язове введення однократної дози 300 000 МО вітаміну D є ефективним у разі харчової недостатності з рахітом. Крім того, показана ефективність уведення 100 000 МО вітаміну D кожні дві години протягом доби. Таке лікування викликало швидку клінічну відповідь, відновлення біохімічних показників через кілька днів і рентгенологічних через 10-15 днів.

Профілактика рахіту у майбутньої дитини під час вагітності

Антенатальна профілактика рахіту - профілактика рахіту ще під час вагітності. Вона включає в себе повноцінне харчування майбутньої мами продуктами, багатими на білок, кальцій, фосфор, вітамін D, вітаміни групи В. Вагітна жінка повинна багато гуляти на свіжому повітрі, займатися фізкультурою, брати полівітамінний препарати (згідно з рекомендаціями акушера-гінеколога).

Серед основних джерел кальцію можна виділити молоко і молочні продукти, сир, горіхи, зелені овочі. Лікарські форми препаратів кальцію потрібно приймати тільки за призначенням вашого лікаря. Фосфор міститься в рибі, яловичої печінки, пісної яловичини та яйцях.

Вітамін D надходить з їжею в основному у вигляді попередників (речовин, що перетворюються в організмі у вітамін D). Основним попередником вітаміну D є 7-дегідрохолестерин, який під впливом ультрафіолету в шкірі перетворюється на вітамін D3. Вітамін D у формі D3 містять риб'ячий жир тріски, тунця, яєчний жовток.

Важливим моментом є планування вагітності. Для зачаття сприятливіші осінні місяці, тому що дітки, народжені літом, встигають одержати достатню дозу вітаміну D завдяки впливу сонячних ультрафіолетових променів.

Профілактика рахіту після народження дитини

Доктора з профілактичною метою в осінньо-зимовий період призначають водний розчин вітаміну D3 (лікарський препарат « Аквадетрім »), починаючи з 3-4-тижневого віку по 1-2 крапельки в день. Я б рекомендувала прийом вітаміну D3 проводити під щомісячним контролем проби по Сулковіча (визначає виділення кальцію з сечею), так як передозування вітаміну D також загрожує наслідками.

; При штучному вигодовуванні необхідно вибирати суміші, що відрізняються збалансованим вмістом кальцію, фосфору і вітаміну D. Слід зазначити, що перевага завжди віддається на користь грудного вигодовування. Тому, потрібно докласти максимум зусиль для природного вигодовування немовляти.

Приділіть особливу увагу введенню прикорму для малюка. Рекомендується, щоб перший прикорм був овочевим. Сир варто вводити з 6,5-7,5 місяців, м'ясо - з 6,5-7 місяців, а кисломолочні продукти і рибу - з восьми місяців. При виборі каш не забувайте уважно читати склад, приділяючи особливу увагу вмісту кальцію, фосфору і вітаміну D.

; Важливу роль у профілактиці рахіту у дітей грудного віку належить забезпечення достатнього рухового режиму: вільне сповивання, щоденні гімнастика і масаж, що гартують і водні процедури. Не забувайте і про повітряні ванни.

Необхідно забезпечити дитині регулярні прогулянки на свіжому повітрі. У жаркий час рекомендується перебування в тіні розсіяного світла.

Пам'ятайте, що захворювання легше попередити, ніж лікувати. Тому, дотримання всіх профілактичних заходів дуже важливо в попередженні такого серйозного захворювання як рахіт.