- •2.Методика проведення антропометричних вимірів
- •3.Алгоритм дій при наданні невідкладної допомоги при гіпертермії у дітей, «біла» гіпертермія.
- •1.Анатомо-фізіологічні особливості та ознаки порушення функції ендокринних залоз у дітей
- •3.Разведение антибиотиков
- •1.Характеристика і ознаки недоношеної дитини
- •1.Оцінка новонародженого за шкалою Апгар
- •2.Методика введення антитоксичної протидифтерійної сироватки.
- •2.Календар щеплень
- •3.Техніка виконання внутрішньовенної ін’єкції
- •1. Афо кровотворної системи у дітей
- •1.Афо легень
- •2.Рахіт: діагностика, лікування та профілактика
- •3.Визначення цукру (глюкози)
- •2.Догляд за дитиною з нейротоксикозом
- •3.Техніка та проведення вакцинації та ревакцінації бцж
- •3 Форми ревматизму
- •2.Невідкладна допомога при гіпертермії у дітей
- •3.Ранковий туалет.
- •1.Дизентерія
- •2.Меню для дитини 5 міс.
- •3.Дітям люмбальная пункція призначається при:
- •2.Клінічна картина, класифікація та діагностичні критерії
- •3.Омфаліт
- •1.Штучне вигодовування.
- •2.Збирання калу для копрологічного дослідження
- •3.Контрольне зважування
- •4.Гострий стенозуючий ларингіт
- •1.Клінічна картина аскаридозу
- •2. Профілактика інфекційних захворювань
- •1.Афо шкіри
- •3.Очисні клізми
- •1.Клініка асфіксії новонародженого
- •3.Промивання ротової порожнини
- •1.Скарлатина
- •2.Лікувальні інгаляції дітям при нежиті і кашлю
- •1. Анатомічно-фізіологічні особливості нервової системи в дітей раннього віку
- •2.Ін’єкції інсуліну короткої дії робляться зазвичай для того щоб швидко знизити рівень глюкози в крові. Його доза залежить від:
- •3.Догляд за шкірою
- •4.Ексудативно-катаральний діатез
- •1. Анатомо-фізіологічні особливості органів кровообігу та серцево-судинної системи
1.Оцінка новонародженого за шкалою Апгар
Безпосередньо після народження ( на 1-й та 5-й хвилині життя) враховуються такі ознаки, як серцебиття, дихання, рефлекси, м’язовий тонус, забарвлення шкіри.Кожна ознака оцінюється за 3 бальною системою ( 0, 1, 2 бали) . Оцінка стану новонародженого визначається сумою, отриманою за 5 ознаками.
Здорові новонароджені мають оцінку 7 – 10 балів.
1 ступень асфіксії ( середня) – 4 - 6 балів
2 ступень асфіксії (важка) – 1 - 3 балів
Клінічна смерть - 0 балів
Фізіологічні стани – це специфічні для цього віку транзиторні стани, що залежать від умов зовнішнього і внутрішнього середовища. При несприятливих умовах вони можуть перейти в патологічні стани.
- фізіологічна втрата маси тіла – пов’язана з недостатнім надходженням води в організм і з голодуванням дитини у перші дні життя.Початковий спад маси тіла відбувається у перші 3 – 4 дні життя і становить в середньому не більше як 8 % маси при народженні. При правильному догляді маса відновлюється на кінець першого тижня життя.
- фізіологічна жовтяниця новонароджених – з’являється на 2 – 3 добу життя, стан дитини не порушується. Спричинюється посиленим розпадом еритроцитів і недосконалістю функції печінки. Жовтяниця триває кілька днів, після чого безслідно зникає. Лікування не потребує.
- фізіологічна еритема – проявляється гіперемією шкіри з легким синюватим відтінком. Виникнення еритеми пов’язують з розширенням капілярів внаслідок дії нижчої температури навколишнього середовища. Еритема досягає максимуму на перший день життя і зникає через 2 – 3 дні.
- токсична еритема проявляється наявністю на шкірі пухирців різного розміру. Стан дитини не порушений.
- транзиторна гарячка – супроводиться підвищенням температури тіла до 38 * - 39*С. Вона з’являється на 3 – 4 день життя, виникає при перегріванні новонароджених і недостатньому введенні їм рідини. Появу транзиторної гарячки пояснюють наявністю великої кількості білка у молозиві, яким годують дитину, а також недосконалістю механізмів терморегуляції. Гарячка триває 3 – 4 години. При цьому змінюється стан дитини : неспокійна, відмовляється від грудей, виникають тремор кінцівок і гіперемія шкіри.
- статевий криз – виникає внаслідок дії гормонів, які надходять від матері в організм дитини за останні тижні його внутрішньоутробного розвитку. При цьому незалежно від статі дитини на 5 - 7 день життя нагрубають грудні залози, при натисканні з них виділяється небагато рідини. Рекомендується суха туга пов’язка. У дівчаток бувають кров’янисто – слизові виділення із статевої щілини, набряк зовнішніх статевих органів – у дівчаток та хлопчиків. Лікування не потрібне.
- сечокислий інфаркт нирок – з сечею виділяється багато солей. Кількість сечі у перші дні життя дитини невелика. Внаслідок цього сечокислі солі затримуються і відкладаються у ниркових канальцях. Із збільшенням діурезу ці солі з нирок вимиваються. Загальний стан дитини не змінюється.Необхідно давати більше рідини.
- меконій – первинний кал має вигляд густої, в’язкої темно – зеленої маси, яка виділяється протягом 1 – 2 днів. Згодом випорожнення частішають, а кал стає рідшим.
- фізіологічний мастит – нагрубання молочних залоз спостерігається у новонароджених незалежно від статі. Зумовлен перехідом естрогенних гормонів від матері до плоду в внутрішньоутробному періоді. Нагрубання залоз незначне, двобічне, в перші 3 – 4 дні життя. Лікування не потребує, рекомендується суха пов’язка .
- міліа – з’являються на кінчику носа, на щоках, лобі білуваті цяточки, що створюються внаслідок закупорки протоків сальних залоз. Через 1 – 2 тижні зникають самостійно.