- •2.Методика проведення антропометричних вимірів
- •3.Алгоритм дій при наданні невідкладної допомоги при гіпертермії у дітей, «біла» гіпертермія.
- •1.Анатомо-фізіологічні особливості та ознаки порушення функції ендокринних залоз у дітей
- •3.Разведение антибиотиков
- •1.Характеристика і ознаки недоношеної дитини
- •1.Оцінка новонародженого за шкалою Апгар
- •2.Методика введення антитоксичної протидифтерійної сироватки.
- •2.Календар щеплень
- •3.Техніка виконання внутрішньовенної ін’єкції
- •1. Афо кровотворної системи у дітей
- •1.Афо легень
- •2.Рахіт: діагностика, лікування та профілактика
- •3.Визначення цукру (глюкози)
- •2.Догляд за дитиною з нейротоксикозом
- •3.Техніка та проведення вакцинації та ревакцінації бцж
- •3 Форми ревматизму
- •2.Невідкладна допомога при гіпертермії у дітей
- •3.Ранковий туалет.
- •1.Дизентерія
- •2.Меню для дитини 5 міс.
- •3.Дітям люмбальная пункція призначається при:
- •2.Клінічна картина, класифікація та діагностичні критерії
- •3.Омфаліт
- •1.Штучне вигодовування.
- •2.Збирання калу для копрологічного дослідження
- •3.Контрольне зважування
- •4.Гострий стенозуючий ларингіт
- •1.Клінічна картина аскаридозу
- •2. Профілактика інфекційних захворювань
- •1.Афо шкіри
- •3.Очисні клізми
- •1.Клініка асфіксії новонародженого
- •3.Промивання ротової порожнини
- •1.Скарлатина
- •2.Лікувальні інгаляції дітям при нежиті і кашлю
- •1. Анатомічно-фізіологічні особливості нервової системи в дітей раннього віку
- •2.Ін’єкції інсуліну короткої дії робляться зазвичай для того щоб швидко знизити рівень глюкози в крові. Його доза залежить від:
- •3.Догляд за шкірою
- •4.Ексудативно-катаральний діатез
- •1. Анатомо-фізіологічні особливості органів кровообігу та серцево-судинної системи
1. Анатомічно-фізіологічні особливості нервової системи в дітей раннього віку
Головний мозок:
- пірамідні клітини не мають властивої їм форми, у них відсутній пігмент;
- недорозвиненість дендритів у нервових клітинах;
- центри кори не сформовані, кора набуває цитоархітектоніки, що властива дорослим, до 1-2-річного віку;
- у новонароджених півкулі розвинені слабо; сформовані лише основні борозни, які мають малу висоту й глибину; при народженні скронева частка розвинена найкраще;
- мозкова тканина дуже багата на воду, легко розвиваються набряки;
- сіра речовина погано диференційована від білої.
Спинний мозок:
- більш зрілий, ніж головний, з віком збільшується тільки кількість нервових клітин;
- відносно довший;
- повністю заповнює спинний канал до 5-го місяця внутрішньо-утробного розвитку.
Периферичні нерви:
- мало мієлінізованих волокон (першими мієлінізуються аферентні волокна, потім еферентні);
- внутрішньочерепні нерви мієлінізуються до 3-місячного віку;
- більшість периферичних нервів мієлінізуються у віці до 3 років, канатики білої речовини – до 4-7 років.
Аналізатори:
- зоровий – до 2-3 місячного віку спостерігається фізіологічна світлобоязнь, фізіологічний ністагм, фізіологічна далекозорість, більша широта акомодації; з 6 місячного віку дитина розрізняє кольори;
- слуховий – сприйняття звуків у новонароджених знижене, оскільки барабанна порожнина заповнена повітрям; з 2-місячного віку дитина диференціює звуки; з 7-8 міс життя відбувається координація слухового та зорового аналізаторів;
- нюховий – у новонароджених знижений поріг чутливості, сприймає тільки сильні запахи; починаючи з 4-місячного віку дитина диференціює декілька запахів;
- смаковий – у новонароджених ширше рецепторне поле і вищий поріг чутливості; з 3 міс життя дитина диференціює декілька смакових відчуттів; тонкі смакові відчуття вдосконалюються в молодшому шкільному віці.
Чутливість:
- тактильна – визначається з 7-го місяця внутрішньоутробного періоду, краще розвинена на обличчі, підошвах, кистях;
- температурна – вищий поріг чутливості; дитина краще сприймає холод;
- больова – розвинена слабко; формується до 6-го дня після народження, має найбільший поріг;
- глибока (вібраційна, м'язово-суглобова чутливість, відчуття тиску, ваги) – формується до 2 років життя.
Вегетативна нервова система:
- обидва відділи функціонують з моменту народження;
- у крові новонароджених переважає норадреналін;
- з віком відбувається перехід від генералізованих вегетативних реакцій до локальних, спеціалізованих реакцій;
- з 3- до 7-місячного віку переважає парасимпатична нервова система.
2.Ін’єкції інсуліну короткої дії робляться зазвичай для того щоб швидко знизити рівень глюкози в крові. Його доза залежить від:
- Кількості ХЕ, яке ви плануєте вжити під час прийому їжі (не більше 6);
- Від рівня цукру в крові натще;
- Від рівня фізичного навантаження після прийому їжі.
1 ХЕ зазвичай вимагає введення 2 одиниць інсуліну короткої дії. Якщо ж потрібно різко знизити рівень цукру в крові, то на кожні «зайві» 2 ммоль / л вводиться 1 одиниця ІКД.
Підбір дози інсуліну пролонгованої дії починайте з нічної ін’єкції. Так, якщо ви введете перед сном 10 одиниць, то вранці показники глюкози в крові не повинні будуть перевищувати 6 ммоль / л при адекватній дозі. Якщо ж після того, як ви ввели таку дозу, у вас посилилося потовиділення, і різко підвищився апетит, знизьте її на 2 одиниці. Співвідношення між нічною і денною дозою повинно бути 2:1.