3.Очисні клізми

Очисні клізми застосовуються при порушеннях травлення (здуття живота, запорах), перед лікарськими клізмами, незадовго до проведення досліджень травного тракту.

Очисна клізма складається з кип'яченою, підігрітою до температури 33 - 35С води. Кількість води для проведення очисної клізми прямо залежить від ваги і віку дитини. Пропорції такі: до півроку 30 - 60 мл, дітям від 6 до 12 місяців - до 150 мл; від року до двох років - до 200 мл; 2 - 5 років - 300 мл, 5 - 9 років - 400 мл, і старше 10 років - 0, 5 л. Дітям постарше воду можна застосовувати злегка прохолодну.

Для посилення ефекту від очисної клізми маленьким дітям у віці до 1 року слід додати трохи олії у воду або не більше 1 чайної ложки гліцерину.

При проведенні очисних клізм необхідно пам'ятати: при гострому хірургічному захворюванні (апендицит, непрохідність, спайки), різних захворюваннях прямої кишки очисні клізми протипоказані.

Лікарські і живильні клізми.

При проведенні лікарських клізм використовуються спеціальні катетери, що дозволяють ввести за допомогою шприца точно відведені кількість ліки. Лікарські клізми проводяться тільки через 30 - 40 хвилин після очисної клізми, щоб забезпечити більш повне засвоєння ліки кишечником.

При безперервної блювоти робляться живильні клізми. Складаються вони з різних сольових розчинів і слабких розчинів глюкози.

Медична допомога при токсикозі з ексикозом

1.При токсикозі з ексикозом I-II ступеню виконується оральна регiдратацiя в обсязі 50-100 мл/кг маси тіла Оралiтом або Регiдроном, або Глюкосаланом, або кип'яченою водою протягом 4-6 годин. При відсутності ефекту – див. пункт 2.

2.При токсикозі з eксикозом III ступеня – внутрішньовенна iнфузiя 5% глюкози з 0.9% NaCl або розчином Рiнгера (1:1) зі швидкістю 10-20 мл/кг за годину.

3.Госпіталізація при токсикозі I-II ступеня виконується до профільного відділення, при III ступеня – до ВIТ, на ношах в положенні лежачи.

4.Виходячи із наданої інформації, у дитини можна запідозрити скарлатину. Дитину ізолювати в дома. Режим суворий ліжковий, антибіотики (цефалоспорини, аміноглікозиди), жарознижуючі, їжа термічно,хімічно і механічно щадна, рясне пиття, догляд за ротогорлом (полоскання, фарингосептики), догляд за шкірою.

Білет 17 .

1.Клініка асфіксії новонародженого

Визначальними критеріями асфіксії новонародженого є дихальні розлади, що ведуть до порушення гемодинаміки, серцевої діяльності, м'язового тонусу і рефлексів.

По тяжкості проявів в акушерстві та гінекології розрізняють 3 ступені асфіксії новонароджених з оцінкою в балах за 10-бальною шкалою (методиці) Апгар протягом першої хвилини після народження: 6-7 балів – легка асфіксія, 4-5 балів – середня і 1-3 бали – важка асфіксія. Оцінка за шкалою Апгар 0 балів розцінюється як клінічна смерть. Критеріями оцінки тяжкості асфіксії новонароджених служать серцебиття, дихання, забарвлення шкіри, вираженість тонусу м'язів і рефлекторної збудливості (п'яткового рефлексу).

При легкому ступені асфіксії перший вдих Новонароджений робить на першій міну після народження, у дитини вислуховується ослаблене дихання, виявляється акроціаноз, ціаноз носогубної області, знижений м'язовий тонус.

Асфіксія новонародженого середньої тяжкості характеризується вдихом на першій Мину, ослабленими регулярними або нерегулярними диханням, слабким криком, брадикардією, зниженням м'язового тонусу і рефлексами, синюшністю шкіри обличчя, стоп та кистей, пульсація пуповини.

Тяжкої асфіксії новонароджених відповідає нерегулярне дихання або апное, відсутність крику, рідкісне серцебиття, арефлексія, атонією або виражена гіпотонія м'язів, блідість шкіри, відсутність пульсації пуповини, розвиток надниркової недостатності.

При асфіксії новонародженого легкої та середньої тяжкості проводиться аспірація вмісту з носоглотки, порожнини рота і шлунка; допоміжна вентиляція легенів масковим способом; введення в пуповинну вену 20% розчину глюкози і кокарбоксилази по вазі. Якщо при асфіксії новонародженого середньої тяжкості спонтанне дихання після проведених заходів НЕ відновилося, проводиться інтубація трахеї, аспірація вмісту з дихальних шляхів, налагоджується апаратна ШВЛ. Додатково внутрішньовенно вводиться розчин натрію гідрокарбонат.

Важка асфіксія новонароджених також вимагає проведення ШВЛ, при брадикардії або асистолії – зовнішнього масажу серця, введення глюкози, кокарбоксилази, преднізолону (гідрокортизону), адреналіну, глюконату кальцію.

Пологова травма – це порушення цілісності та розлад функції тканин і органів новонародженого, що виникають під час пологів. В середньому, біля 2 % дітей отримують під час пологів ті чи інші ушкодження, хоча справжня їх частота не встановлена, оскільки в різних регіонах вона залежить від соціальноекономічних, медичних, біологічних, економічних факторів. Перинатальна гіпоксія і асфіксія часто супроводжують пологові травми, але можуть бути однією з патогенетичних ланок їх виникнення.

Внутрішньочерепна травма(нервової системи)

Параліч n. facialis зустрічається при ураженні накладеними вихідними акушерськими щипцями периферичної ділянки нерва та його гілок.

Симптоми бувають виражені по різному. Можна виявити розширення очної щілини – лагофтальм, або “заяче око”, повіки не заплющуються повністю, при спробі заплющення очне яблуко зміщується вверх і видно білкову оболонку під райдужкою – феномен Белла. На стороні ураження куточок рота опущений, нерухомий, припухлий, носогубна складка відсутня, сльозотеча, асиметрія рота при крику.

Лікування не завжди необхідне. Периферичні парези травматичного генезу мають тенденцію до швидкого відновлення навіть без лікування. При більш глибоких ураженнях в період новонародженості призначають аплікації озокериту, парафіну та інші теплові процедури, ін’єкції вітамінів групи В.

Паралічі плечового сплетення (plexus brachialis) – результат надмірного витягування чи прямого тиску на нервове сплетення (акушерська допомога, патологічне положення плода в пологах з розігнутою голівкою). В залежності від того, які гілки сплетення уражені, розрізняють верхній, нижній і тотальний типи акушерського параліча.

Верхній тип параліча (Дюшена-Ерба) виникає в результаті ураження верхнього первинного пучка плечового сплетення чи шийних корінців, що починаються з сегментів СV-СVI спинного мозку. Частіше буває справа, може бути двобічним і поєднуватись з ураженням спинного мозку.

Клініка досить типова – порушується функція проксимального відділу верхньої кінцівки. Рука приведена до тулуба, розігнута у всіх суглобах, ротована всередину в плечі, пронована у передпліччі, кисть зігнута в долоні, голова нахилена до хворого плеча, плече опущене. Спонтанні рухи відсутні в плечовому та ліктьовому суглобах, рухи в долоні і пальцях збережені, але обмежені. Рука не бере участі в рефлексі Моро, при піднятті дитини в горизонтальному положенні вона звисає. Рефлекс Бабкіна (долонно-ротовий) викликається.

Лікування:

-Грудне вигодовування 7 разів на добу.

-Укладка голівки на ватно-марлевому бублику.

-Фенобарбітал 0,005 ґ 3 р.

-Полісорб 3 ч.л. + 60 мл 5% р-ну глюкози по 20,0ґ 3 р./добу.

-Вітамін Е 5 к.ґ 3 р.

-Розчин глюкози 5% 7-,0 мл + Лазікс 0,5 мл + Панангін 1,0 мл + Дексон 0,3 мл + Рибоксин 1,0 мл вводити в/в

-УВЧ на ліве плече

На фоні проведеного лікування через 10 днів стан дитини покращився, функція лівої ручки почала відновлюватися. На другому етапі лікування призначено:

-Вітамін В1 по 0,5 мл в/м через день

-Вітамін В6 по 0,5 мл в/м через день

-АТФ по 0,5 мл в/м через день

-Масаж загальний з акцентом на ліву ручку

-Озокерит на ліву ручку

Через 20 днів функція лівої ручки відновилася, дитина стала спокійнішою, зник тремор, ністагм, крик став голосний, вираз обличчя спокійний. Дитина виписана додому під нагляд невролога поліклініки з із рекомендаціями з догляду і виголовування.

У випадку важкого параліча рука відділена від тулуба глибокою і повздовжньою складкою (симптом “лялькової ручки” Новіка)