- •2.Методика проведення антропометричних вимірів
- •3.Алгоритм дій при наданні невідкладної допомоги при гіпертермії у дітей, «біла» гіпертермія.
- •1.Анатомо-фізіологічні особливості та ознаки порушення функції ендокринних залоз у дітей
- •3.Разведение антибиотиков
- •1.Характеристика і ознаки недоношеної дитини
- •1.Оцінка новонародженого за шкалою Апгар
- •2.Методика введення антитоксичної протидифтерійної сироватки.
- •2.Календар щеплень
- •3.Техніка виконання внутрішньовенної ін’єкції
- •1. Афо кровотворної системи у дітей
- •1.Афо легень
- •2.Рахіт: діагностика, лікування та профілактика
- •3.Визначення цукру (глюкози)
- •2.Догляд за дитиною з нейротоксикозом
- •3.Техніка та проведення вакцинації та ревакцінації бцж
- •3 Форми ревматизму
- •2.Невідкладна допомога при гіпертермії у дітей
- •3.Ранковий туалет.
- •1.Дизентерія
- •2.Меню для дитини 5 міс.
- •3.Дітям люмбальная пункція призначається при:
- •2.Клінічна картина, класифікація та діагностичні критерії
- •3.Омфаліт
- •1.Штучне вигодовування.
- •2.Збирання калу для копрологічного дослідження
- •3.Контрольне зважування
- •4.Гострий стенозуючий ларингіт
- •1.Клінічна картина аскаридозу
- •2. Профілактика інфекційних захворювань
- •1.Афо шкіри
- •3.Очисні клізми
- •1.Клініка асфіксії новонародженого
- •3.Промивання ротової порожнини
- •1.Скарлатина
- •2.Лікувальні інгаляції дітям при нежиті і кашлю
- •1. Анатомічно-фізіологічні особливості нервової системи в дітей раннього віку
- •2.Ін’єкції інсуліну короткої дії робляться зазвичай для того щоб швидко знизити рівень глюкози в крові. Його доза залежить від:
- •3.Догляд за шкірою
- •4.Ексудативно-катаральний діатез
- •1. Анатомо-фізіологічні особливості органів кровообігу та серцево-судинної системи
3.Разведение антибиотиков
1:1.а) Во флакон с антибиотиком ввести такое количество растворителя, чтоб в 1 мл растворителя было 100 000 ЕД антибиотика (или 100 мг антибиотика).
Например:
– если флакон содержит 0,5 г, а это 500 000 ЕД, чтоб получить в 1 мл – 100 000 ЕД, надо взять 5 мл растворителя;
- если 1 г (1 000 000 ЕД) – 10 мл растворителя;
- если 0,25 г (250 000 ЕД) – 2,5 мл растворителя.
б) При разведении 1:1 все назначенные дозы антибиотиков надо разделить на 100 000.
Например:
- доза антибиотика 150 000 ЕД – после разведения набрать в шприц 1,5 мл;
- доза антибиотика 80 000 ЕД – после разведения набрать в шприц 0,8 мл.
Разведение 1:2.
а) Во флакон с антибиотиком ввести такое количество растворителя, чтоб в 1 мл раствора было 200 000 ЕД антибиотика (или 200 мг антибиотика).
Например:
- во флакон с 1 000 000 ЕД антибиотика надо ввести 5 мл растворителя;
- во флакон с 500 000 ЕД антибиотика надо ввести 2,5 мл растворителя;
- во флакон с 250 000 ЕД антибиотика надо ввести 1,25 мл растворителя.
б) При разведении 1:2 все назначенные дозы антибиотиков надо разделить на 200 000.
Например:
- доза антибиотика 200 000 ЕД – после разведения набрать в шприц 1 мл;
- доза антибиотика 350 000 ЕД – после разведения набрать в шприц 1,75 мл.
Разведение 1:4 (в детской практике применяется редко).
а) Во флакон с антибиотиком ввести такое количество растворителя, чтоб в 1 мл раствора было 400 000 ЕД антибиотика (или 400 мг антибиотика).
Например:
- во флакон с 1 000 000 ЕД антибиотика надо ввести 2,5 мл растворителя.
б) При разведении 1:4 все назначенные дозы антибиотиков надо разделить на 400 000.
Например:
- доза антибиотика 400 000 ЕД – после разведения набрать в шприц 1 мл;
- доза антибиотика 600 000 ЕД – после разведения набрать в шприц 1,5 мл.
4. Обозначить на флаконе дату, время разведения, дозу антибиотика в 1 мл, поставить подпись.
Примечание. Хранить разведенный антибиотик в холодильнике в течение 24 часов!
5. Провести пробу на пенициллин. Для проведения пробы на пенициллин набрать в шприц 0,1 мл разведенного антибиотика и добавить 0,9 мл изотонического раствора хлорида натрия или воды для инъекций. Провести пробу скарификационным методом.
Примечание. Пробу читать через 20-30 мин. При отрицательной пробе гиперемия или папула не должна быть больше 10 мм.
6. После отрицательной пробы на пенициллин прочитать внимательно назначенную дозу антибиотика. Рассчитать назначенную дозу антибиотика в мл.
7. Придерживаясь правил асептики и антисептики, ввести антибиотик.
Примечание. При первом назначении антибиотиков ребенку ввести его в/м в наружную поверхность средней трети плеча в половинной дозе.
8. Данные про введение антибиотика занести в лист назначений.
4.
Невідкладна допомога при судомах
Забезпечити прохідність верхніх дихальних шляхів: видалити з порожнини рота скупчення слизу і мокротиння пальцем, обмотаним бинтом або марлею (якщо можливо). Батькам не піддаватися паніці, вести себе спокійно; розстебнути комір і звільнити від тісного одягу; покласти дитину на спину і повернути голову убік; не намагатися розтиснути щелепи з допомогою будь-яких предметів; виміряти температуру; уважно спостерігати за перебігом нападу; не давати жодних ліків або рідин перорально; перебувати біля дитини до повного припинення нападу.
При виникненні перших судом у дитини завжди необхідна госпіталізація для повного клінічного та лабораторного обстеження з метою встановлення причини виникнення судомного припадку.
Консервативне лікування
Для купірування судом показано введення одного з препаратів: седуксена (реланиума), дроперідола, розчину натрію оксибутирату. При тривалих судомах радять ввести гексенал. При пригніченні дихання, наростаючих судомах, відсутності апаратури для ШВЛ гексенал застосовувати не слід. При спазмофілії показані: 10% розчин кальцію, магнію сульфату.
Госпіталізація хворих обов'язкова в спеціалізовану лікувальну установу в залежності від етіології захворювання. Якщо на догоспітальному етапі судоми не вдається усунути, хворих госпіталізують в реанімаційне відділення на носилках в положенні лежачи
Білет 4.