5. Завдання для розрахунку вовчка

Визначити продуктивність вовчка за формулою 1 та потужність електродвигуна за формулою 10, якщо:

№	n, об/хв	S, мм	D, м	d, м	W, кВт год/кг	η
1	100	0,04	S/0,5	0,40 D	510	0,85
2	120	0,06	S/0,6	0,45 D	511	0,86
3	140	0,08	S/0,7	0,50 D	512	0,87
4	160	0,10	S/0,8	0,55 D	513	0,88
5	180	0,12	S/0,9	0,60 D	514	0,89
6	200	0,14	S/0,5	0,65 D	515	0,88
7	220	0,16	S/0,6	0,70 D	516	0,87
8	240	0,18	S/0,7	0,65 D	517	0,86
9	260	0,20	S/0,8	0,60 D	518	0,87
10	280	0,18	S/0,9	0,55 D	519	0,88
11	300	0,16	S/0,5	0,50 D	520	0,89
12	280	0,14	S/0,6	0,45 D	521	0,90
13	200	0,14	S/0,5	0,65 D	515	0,88
14	220	0,16	S/0,6	0,70 D	516	0,87
16	240	0,18	S/0,7	0,65 D	517	0,86
17	260	0,20	S/0,8	0,60 D	518	0,87
18	280	0,18	S/0,9	0,55 D	519	0,88
19	300	0,16	S/0,5	0,50 D	520	0,89
20	280	0,14	S/0,6	0,45 D	521	0,90

Завдання для звіту

1. Навести класифікацію машин для подрібнення м’ясної сировини.

2. Описати роботу вовчка.

3. Провести розрахунок робочих органів.

Контрольні запитання

1. Подрібнення матеріалів різанням, основне обладнання для реалізації процесу.

2. Конструкція, принцип роботи, переваги та недоліки вовчка.

3. Які робочі органи використовують у різальних машинах для м’ясу.

Список рекомендованої літератури

1. Курочкин А.А., Ляшенко В.В. Технологическое оборудование переработки продукции животноводства /Под ред. В.М. Баутина. – М.: Колос, 2001. – 440 с..

2. Устройство и эксплуатация оборудования предприятий пищевой промышленности / Под ред. А.Н. Драгилева. – М.: Агропромиздат, 1988.

3. Илюхин В.В. Монтаж, наладка и ремонт оборудования предприятий мясной промішленности. – М.: Лёгкая и пищевая пром-сть, 1984. – 264 с.

Лабораторні роботи № 4

Експлуатація обладнання для перемішування м’ясних продуктів

Мета роботи: Ознайомитися з основними типами роботою фаршемішалки для отримання м’ясного фаршу

Хід роботи

1. Вивчити призначення, будову та принцип роботи фаршемішалки.

2. Накреслити схему фаршемішалки та кінематичну схему.

3. Визначити тип, призначення і принцип дії, основні вузли та їх взаємодію.

4. Визначити заходи по правильній експлуатації та ремонту фаршемішалки.

5. Розрахувати продуктивність та потужність фаршемішалки за даними наведеними в п.4.

Теоретичні відомості

В ковбасному та м'ясоконсервному виробництві після подрібнення сировини його перемішують з інгредієнтами рецептур при отриманні однорідних систем. Необхідність в цій операції може виникнути при змішуванні різних компонентів; для вимішування сировини до потрібної консистенції; в процесі виготовлення емульсій і розчинів; для забезпечення однорідності продукту на протязі визначеного часу; у випадку, коли необхідно інтенсифікувати тепло- та масообміні процеси, хімічні та біохімічні реакції.

Перемішування – це процес приведення до тісної взаємодії різних мас продукції за рахунок підвищення контактуючої площі з метою отримання продукту необхідної консистенції, підтримання останньої або для рівномірного розподілу домішок в основному об’ємі продукції.

В м’ясній промисловості найбільше розповсюдження отримало механічне перемішування рідких та в’язких пластичних мас, що використовується в якості основної операції (при виробництві ковбасних виробів, фаршевих консервів та напівфабрикатів) або супутньої (при виробництві солоних та копчених м’ясних виробів, харчових та технічних жирів, клею, желатину, органопрепаратів, переробці крові).

Для перемішування використовують механічні мішалки, фаршемішалки, фаршезмішувачі і т. ін. Механічні мішалки складаються з трьох основних вузлів: робочої камери – ємності, де відбувається перемішування, робочого органу – перемішуючого пристрою, а також привода, який забезпечує обертання робочої камери і робочого органу. Ємності можуть біти виконані у вигляді барабану, корита або чаші.

Гвинтові горизонтальні змішувальні пристрої призначені для змішувані сипких та кускових продуктів, наприклад, при солінні кускового м’яса сіллю. Для рівномірного змішування деякі компонентів використовують три паралельних гвинта, які дозують подачу різних продуктів до четвертого змішувальному гвинту. В гвинтових змішувачах крок гвинтової поверхні може бути постійною і перемінною.

Горизонтальні змішуючи пристрої фаршемішалок мають два вали, які обертаються з різними кутовими швидкостями назустріч один одному. На валах розміщені різні лопаті (гвинтові, Z-подібні, спіральні і т. ін.) (рис. 1).

Рис. 1. Лопаті мішалок для перемішування м’ясного фаршу:

а – Z-подібна вітрильна; б - Z-подібна лита; в – гвинтова; г – спіральна: 1 – лопать; 2 – втулка; 3 – вал; 4 – спеціальна шайба; 5,6 – ліва та права цапфи; 7,8 – радіальні важелі.

Положення і конструкцію лопатей вибирають таким чином, щоб при підніманні лопаті догори фарш подавався від краю до центру, а при опусканні – навпаки. З двох обертаючих лопатей ведуча має кутову швидкість в 1,3 – 2 рази менше, чим ведена. Обслуговування мішалки відбувається з боку тихохідної лопаті.

Лопатеві змішувачі нагадують гвинтові, але гвинтова поверхня замінена на косопоставлені лопаті. Ці лопаті на валу утворюють переривчату поверхню, яка не тільки перемішує масу, але здвигає її вздовж вісі валу. В поперечному перерізі лопаті розташовані під кутом 120º відносно один одного.

Спіральні змішувачі використовують застосовують для перемішування різних компонентів фаршу. Спіраль – це гвинтова полоса прямокутного перерізу, яка консольно встановлюється на валу або має опорні вісі на протилежному кінці. Кріплення до валу – жорстке за допомогою клемового з’єднання. Спіралі розміщені в жолобах дежі, в яких може бути від одного до трьох.

Змішувачі з Z-подібними та гвинтовими лопатями частіше використовуються в фаршмішалках, при цьому забезпечується найбільш повний змішувальний ефект при відносній простоті конструкції. Лопать може бути виконана у вигляді ділянки вигнутої Z-полоси або у вигляді паруса.