3. Ремонт вовчків
Ремонт починають із повного розбирання, очищення чавунного корпуса від бруду й фарби для визначення наявності тріщин в елементах корпуса й зйомних деталей. Потім виймають шнек, від'єднують робочий циліндр, гайку-маховик і повністю розбирають редуктор. Зношені деталі редуктора відновлюють або заміняють (шестірні й підшипники). У вовчку типу МП- 1-160 корпус двоступінчастого редуктора часто робиться непридатним через велику кількість тріщин редуктора. У цьому випадку корпус редуктора виконують зі сталі.
При ремонті робочого шнека часто хвостовик не відновлюють, а заміняють новим. Від частого загортання гайки-маховика зношується різьблення на знімному робочому циліндрі. У цьому випадку різьбову частину циліндра проточують і на неї напресовують втулку, що стопориться до проточенного циліндра двома шпильками. По зовнішній поверхні напресованої втулки нарізають нове різьблення. Різьблення на чавунній гайці-маховику при її поганому стані відновлюють аналогічним образом. Тріщини гайки-маховика заплавляют електрозварюванням або напресовують сталеві кільця в нагрітому стані до температури 1000°С.
Основними зношуючи ми деталями вовчків є решітки і двосторонні хрестовидні ножі. Характерний знос хрестовидного ножа – затуплення ріжучої кромки. Для решітки характерним зносом є виробка метала решітки, мікро тріщини, корозія. Ріжуча здатність решітки і хрестовидних ножів востанавлюють заточуванням на плоскошліфувальному верстаті. Ріжучий комплект замінюють в середньому через 2 дні, а в цілому термін експлуатації комплекту 3 – 4 місяці.
Характерними видами зношення шнеків вовчків є вироблення металу по периферії шнеку; вибоїни, вм’ятини і виробітки на гвинтових лопастях шнеку в наслідок потрапляння в вовчок сторонніх предметів та кістки; виробітка металу в зоні установки хрестовидних ножів і на хвостовикові шнека.
При збиранні на станину монтують корпус шнеков, редуктор, шнеки, завантажувальну чашу, жолоб і електродвигун. Закріпляють шкиви і встановиви привідні ремні, регулюють їх натяг. Потім встановлюють комплект ріжучого інструменту, закручують гайку-маховик і випробують легкість обертання валів. Виявленні дефекти усувають, підключають вовчок до електромережі, проводять випробовування на холостому ходу і під навантаженням. Потім усувають виявлені дефекти і відновлюють лакофарбові покриття.
4. Основні формули для розрахунку вовчків
Продуктивність вовчка за пропускною спроможністю можна визначити за приблизною формулою;
кг/год
(1)
де α - коефіцієнт подачі (0,25... 0,35);
D - діаметр шнека, м;
d - діаметр вала шнека, м;
п - частота обертання шнека, об/хв;
S- крок шнеку, м;
р- густина матеріалу, кг/м3 (800 кг/м3).
Або продуктивність вовчка можна визначати за ріжучою спроможністю за формулою:
,
кг/год
(2)
де α - коефіцієнт використання ріжучого механізму ( 0,7... 0,8);
п - частота обертання шнеку, об/хв.;
D - діаметр решітки, м;
φ - коефіцієнт використання площі решітки, що являє собою відношення сумарної площі всіх отворів для проходження продукту в решітці до всієї площі решітки:
(3)
z – кількість отворів в решітці;
d – діаметр отвору, м;
К1, К2…Кn – кількість лез ножа.
Потужність двигуна визначається за формулою:
,
кВт (4)
N1 – витрата потужності на різання м’ясу:
(5)
a – витрата енергії на тертя, Дж/м2;
F – нарізна поверхня ріжучим механізмом, м2/кг;
N2 – витрата потужності на тертя в механізмі:
,
кВт (6)
де Р – тиск стрічок ножу на решітку, Па;
μ – коефіцієнт тертя;
b – ширина стрічки ножа, м;
z0 – кількість ріжучих площин;
k - кількість лез на ножі;
ω – кутова швидкість ножу, рад/с.
(7)
DЗВ, dВН – зовнішній та внутрішній діаметр ножу, м
N3 - витрата потужності на продавлювання м’ясу через отвори решіток:
,
кВт (8)
де ΣР – сумарний тиск необхідний для потискання м’ясу через отвори решіток, Па
,
Па (9)
d1, d2, d3 – діаметри отворів решіток, м;
α – коефіцієнт, що враховує тертя м’ясу через ріжучий механізм (0,5– 1)
ρ – густина м’ясу, кг/м3.
Також потужність двигуна можна визначити за наступною формулою:
(10)
де Q – продуктивність вовчка, кг/год;
W – питома витрата енергії, кВт год/кг;
η – ККД приводу (0,85...0,9)