- •1. Хірургічне лікування виразкової хвороби шлунка та дванадцятипалої кишки
- •Класифікація
- •Ендоскопічна зупинка кровотечі.
- •Медикаментозна гемостатична терапія.
- •Пенетруюча виразка
- •Малігнізована виразка
- •2. Хвороби жовчного міхура і жовчних шляхів
- •Характер оперативних втручань при ускладнених формах холециститу
- •3. Ендоскопічна хірургія у лікуванні жовчнокам'яної хвороби
- •Ускладнення лапароскопічної холецистектомії Пошкодження позапечінкових жовчних протоків
- •Жовчевитікання
- •4. Захворювання підшлункової залози
- •5. Захворювання стравоходу
- •Загальні синдроми захворювань стрвоходу
- •Загальні методи діагностики захворювань стравоходу
- •Рентгенологічне дослідження
- •Ендоскопічне дослідження
- •Тести для виявлення функціональних порушень
- •Захворювання стравоходу
- •Дивертикули стравоходу
- •6. Захворювання середостіння
- •7. Гнійні захворювання легенів та плеври
- •8. Діагностика та лікування вроджених вад серця
- •Відкрита артеріальна протока
- •Дефекти міжшлуночкової перегородки
- •Дефекти міжпередсерцевої перегородки
- •Тетрада фалло
- •Ізольований стеноз легеневої артерії
- •9. Діагностика та лікування набутих вад серця
- •Класифікація набутих вад серця:
- •1. Мітральний стеноз
- •2. Мітральна недостатність
- •3. Аортальний стеноз
- •4. Аортальна недостатність (недостатність клапана аорти)
- •Клініка і діагностика, хірургічне лікування мітрального стенозу
- •Клініка, діагностика, хірургічне лікування вад аортального клапану
- •10. Обстеження та лікування хворих із захворюваннями артерій
- •11. Облітеруючі захворювання артерій
- •I. Перехресне стегново-стегнове шунтування.
- •II. Підключично-стегнове шунтування
- •III. Трансмедіастінальне аорто-стегнове біфуркаційне шунтування
- •12. Консервативна терапія облітеруючих захворювань
- •13. Діагностика та принципи хірургічного лікування оклюзійно-стенотичних уражень брахіоцефальних артерій
- •14. Аневризми черевної аорти
- •Показання і протипоказання до реконструктивної операції
- •Розрив аневризми черевної частини аорти.
- •15. Тромбози та емболії магістральних артерій
- •Диференційна діагностика
- •16. Гостра травма судин Класифікація травм судин
- •17. Варикозна хвороба вен нижніх кінцівок
- •Сеар - класифікація
- •I. Клінічна класифікація
- •II. Етіологічна класифікація
- •III. Анатомічна класифікація
- •18. Гострі тромбози вен нижніх кінцівок
- •19. Діагностика, лікування, профілактика тромбоемболіі легеневої артерії
- •20. Посттромбофлебітичний синдром нижніх кінцівок
- •21. Хірургія лімфатичних судин кінцівок
- •Посібник з хірургічних хвороб для студентів V – VI курсів медичних факультетів та інтернів-хірургів
- •69309 М. Запоріжжя, вул. Маяковського, 26
- •69309 М. Запоріжжя, вул. Маяковського, 26
Ускладнення лапароскопічної холецистектомії Пошкодження позапечінкових жовчних протоків
З усіх ускладнень ЛХЕ найбільш значимі пошкодження ВЖП. Їхня частота досягає 6 випадків на 1000 операцій, тоді як при відкритій холецистектомії вона у 2—5 разів менша. Хоча загальна летальність після ЛХЕ нижча порівняно з відкритою холецистектомією (0.06—0.1 і 0.2—0.4% відповідно), більше половини смертей після лапароскопічних операцій при ЖКХ обумовлено самим методом. Тоді як при відкритій операції 90% летальних результатів пов'язано із супутніми захворюваннями серцево-судинної і легеневої систем. Тому проблема ятрогенних пошкоджень ВЖП при ЛХЕ має першорядне значення.
Профілактика ушкоджень ВЖП
Доопераційна профілактика полягає у доборі пацієнтів з урахуванням показань і протипоказань до ЛХЕ. За матеріалами 3-го Щорічного Конгресу Європейської Асоціації Ендоскопічних Хірургів, що пройшов у червні 1995 р. у Люксембурзі, єдине абсолютне протипоказання до ЛХЕ — рак жовчного міхура. Все інше технічно можливо здійснити, у тому числі лікування холедохолітіаза, синдрому Міріззі та інших ускладнень ЖКХ. Можна припустити, що холецистектомія буде важкою у наступних випадках:
— при гострому холециститі або після перенесеного приступу гострого запалення за 1,5—2 міс. до операції:
— при тривалості захворювання більш 5 років:
— при частих і виражених приступах.
Ускладнюють операцію і перенесені раніше втручання на верхньому поверсі черевної порожнини. Особливе значення у прогнозуванні технічно складної ЛХЕ відводять УЗД, де важливі такі питання:
1. Товщина стінок жовчного міхура.
2. Розташування жовчного міхура.
3. Зморщений або цілком заповнений конкрементами жовчний міхур.
4. Розміри жовчного міхура.
5. Спаєчний процес в області жовчного міхура.
Прогностична цінність методу у відношенні можливих технічних труднощів при ЛХЕ складає 60—80%.
Жовчевитікання
Фактичну частоту жовчевитікання встановити важко, оскільки воно часто протікає безсимптомно. Рідину у підпечінковому просторі після ЛХЕ можна знайти у 20-25% пацієнтів. Однак клінічно значиме підтікання жовчі спостерігають не більш ніж у 1% хворих. Виявлення жовчевитікання залежить від того, куди відбувається скидання. Якщо жовч надходить назовні, через дренаж або точку введення троакарів, то може сформуватися жовчна нориця; якщо усередину – ймовірний розвиток біломи (скупчення жовчі, оточене псевдокапсулою, – петлі кишечника, сальник), жовчного асциту (при попаданні до черевної порожнини невеликої кількості стерильної жовчі, очеревина починає виробляти рідину), жовчного перитоніту (аналогічно до відкритої холецистектомії ).
Кровотеча
Кровотеча дуже ускладнює операцію і є однією з основних причин конверсії (0,25%).
Можливі джерела кровотечі
1. Міхурова артерія
2. Права печінкова артерія.
3. Загальна печінкова артерія
4. Воротна вена.
5. Судини ложа жовчного міхура.
При підозрі на кровотечу показана релапароскопія. Помірна крововтрата (до 200 мл) припускає проведення лапароскопічного гемостазу. При більшій кровотечі показана лапаротомія.