- •1. Хірургічне лікування виразкової хвороби шлунка та дванадцятипалої кишки
- •Класифікація
- •Ендоскопічна зупинка кровотечі.
- •Медикаментозна гемостатична терапія.
- •Пенетруюча виразка
- •Малігнізована виразка
- •2. Хвороби жовчного міхура і жовчних шляхів
- •Характер оперативних втручань при ускладнених формах холециститу
- •3. Ендоскопічна хірургія у лікуванні жовчнокам'яної хвороби
- •Ускладнення лапароскопічної холецистектомії Пошкодження позапечінкових жовчних протоків
- •Жовчевитікання
- •4. Захворювання підшлункової залози
- •5. Захворювання стравоходу
- •Загальні синдроми захворювань стрвоходу
- •Загальні методи діагностики захворювань стравоходу
- •Рентгенологічне дослідження
- •Ендоскопічне дослідження
- •Тести для виявлення функціональних порушень
- •Захворювання стравоходу
- •Дивертикули стравоходу
- •6. Захворювання середостіння
- •7. Гнійні захворювання легенів та плеври
- •8. Діагностика та лікування вроджених вад серця
- •Відкрита артеріальна протока
- •Дефекти міжшлуночкової перегородки
- •Дефекти міжпередсерцевої перегородки
- •Тетрада фалло
- •Ізольований стеноз легеневої артерії
- •9. Діагностика та лікування набутих вад серця
- •Класифікація набутих вад серця:
- •1. Мітральний стеноз
- •2. Мітральна недостатність
- •3. Аортальний стеноз
- •4. Аортальна недостатність (недостатність клапана аорти)
- •Клініка і діагностика, хірургічне лікування мітрального стенозу
- •Клініка, діагностика, хірургічне лікування вад аортального клапану
- •10. Обстеження та лікування хворих із захворюваннями артерій
- •11. Облітеруючі захворювання артерій
- •I. Перехресне стегново-стегнове шунтування.
- •II. Підключично-стегнове шунтування
- •III. Трансмедіастінальне аорто-стегнове біфуркаційне шунтування
- •12. Консервативна терапія облітеруючих захворювань
- •13. Діагностика та принципи хірургічного лікування оклюзійно-стенотичних уражень брахіоцефальних артерій
- •14. Аневризми черевної аорти
- •Показання і протипоказання до реконструктивної операції
- •Розрив аневризми черевної частини аорти.
- •15. Тромбози та емболії магістральних артерій
- •Диференційна діагностика
- •16. Гостра травма судин Класифікація травм судин
- •17. Варикозна хвороба вен нижніх кінцівок
- •Сеар - класифікація
- •I. Клінічна класифікація
- •II. Етіологічна класифікація
- •III. Анатомічна класифікація
- •18. Гострі тромбози вен нижніх кінцівок
- •19. Діагностика, лікування, профілактика тромбоемболіі легеневої артерії
- •20. Посттромбофлебітичний синдром нижніх кінцівок
- •21. Хірургія лімфатичних судин кінцівок
- •Посібник з хірургічних хвороб для студентів V – VI курсів медичних факультетів та інтернів-хірургів
- •69309 М. Запоріжжя, вул. Маяковського, 26
- •69309 М. Запоріжжя, вул. Маяковського, 26
Ізольований стеноз легеневої артерії
Вроджений ізольований стеноз легеневої артерії обумовлений зрощенням стулок клапану без порушень розвитку вихідного тракту правого шлуночка. Стулки можуть бути зрощені в області їхньої підстави і зберігати рухливість, однак частіше клапан має вигляд перетинчастої діафрагми з отвором округлої або овальної форми. Порушення гемодинаміки обумовлене перешкодою кровотока на рівні клапана, компенсація здійснюється підвищеною роботою правого шлуночка, що викликало гіпертрофію міокарда. Між правим шлуночком і легеневою артерією виникає градієнт тиску.
Класифікація пороку враховує ступінь підвищення тиску у порожнині правого шлуночка, що чітко корегує зі ступенем стенозу легеневої артерії.
I стадія – помірний стеноз, тиск у правому шлуночку - близько 60 мм рт. ст.
II стадія – виражений стеноз, сістоличний тиск до 100 мм рт. ст.
III стадія – різкий стеноз, тиск більше 100 мм рт. ст.
IVстадія – стадія декомпенсації.
КЛІНІКА. Задишка при фізичному навантаженні, біль в області серця. Над легеневою артерією (ІІ-ІІІ міжребір’я ліворуч) вислуховується грубий сістоличний шум. На ЕКГ – гіпертрофія правого шлуночка. На рентгенограмах: збільшення правих відділів серця, розширення стовбура легеневої артерії. Зондування серця: тиск у правому шлуночку підвищено, визначається градієнт тиску між шлуночком і легеневою артерією.
Клінічна картина плину захворювання залежить від ступеня стенозу, при 1 стадії плин пороку сприятливий, у хворих II-III стадії виникає різке обмеження фізичної активності. Операція показана хворим II-III стадії, у IV стадії – операція протипоказана.
Два варіанти усунення стенозу: ендоваскулярна балонна дилятація, відкрита корекція стенозу в умовах штучного кровообігу.
9. Діагностика та лікування набутих вад серця
Набуті вади серця є частою причиною інвалідізації і смертності працездатного населення. Своєчасна хірургічна корекція відновлює фізичну активність, знижує ризик передчасної смерті.
Класифікація набутих вад серця:
Для визначення показань до операції необхідні єдині критерії оцінки ваги вади серця. З цією метою пропонується класифікація набутих вад серця, що має найбільше поширення у практичній медицині.
У залежності від локалізації ураження виділяють мітральні, аортальні і трикуспідальні вади.
Вади вважають комбінованими за наявності стенозу і недостатності одного клапана і змішаними - при ураженні декількох клапанів.
З огляду на розходження клінічного плину і хірургічної тактики, ураження кожного клапана доцільно розділяти на три варіанти залежно від переваги чи стенозу недостатності.
"Чистий" чи переважаючий стеноз. Об'єднання "чистого" і переважаючого стенозу в одну групу обумовлене тим, що хірургічна тактика при них однакова, а діагностика невеликої супутньої недостатності клапана на тлі стенозу нерідко утруднена.
Комбінована вада: стеноз і недостатність клапану, питання про показання до виконання клапанозберігаючої операції чи втручання протезування клапана вирішують індивідуально.
"Чиста" чи переважаюча недостатність клапану. За показниками більшості хворих здійснюють протезування клапану, у деяким з них - різні варіанти пластичних операцій.