- •1. Хірургічне лікування виразкової хвороби шлунка та дванадцятипалої кишки
- •Класифікація
- •Ендоскопічна зупинка кровотечі.
- •Медикаментозна гемостатична терапія.
- •Пенетруюча виразка
- •Малігнізована виразка
- •2. Хвороби жовчного міхура і жовчних шляхів
- •Характер оперативних втручань при ускладнених формах холециститу
- •3. Ендоскопічна хірургія у лікуванні жовчнокам'яної хвороби
- •Ускладнення лапароскопічної холецистектомії Пошкодження позапечінкових жовчних протоків
- •Жовчевитікання
- •4. Захворювання підшлункової залози
- •5. Захворювання стравоходу
- •Загальні синдроми захворювань стрвоходу
- •Загальні методи діагностики захворювань стравоходу
- •Рентгенологічне дослідження
- •Ендоскопічне дослідження
- •Тести для виявлення функціональних порушень
- •Захворювання стравоходу
- •Дивертикули стравоходу
- •6. Захворювання середостіння
- •7. Гнійні захворювання легенів та плеври
- •8. Діагностика та лікування вроджених вад серця
- •Відкрита артеріальна протока
- •Дефекти міжшлуночкової перегородки
- •Дефекти міжпередсерцевої перегородки
- •Тетрада фалло
- •Ізольований стеноз легеневої артерії
- •9. Діагностика та лікування набутих вад серця
- •Класифікація набутих вад серця:
- •1. Мітральний стеноз
- •2. Мітральна недостатність
- •3. Аортальний стеноз
- •4. Аортальна недостатність (недостатність клапана аорти)
- •Клініка і діагностика, хірургічне лікування мітрального стенозу
- •Клініка, діагностика, хірургічне лікування вад аортального клапану
- •10. Обстеження та лікування хворих із захворюваннями артерій
- •11. Облітеруючі захворювання артерій
- •I. Перехресне стегново-стегнове шунтування.
- •II. Підключично-стегнове шунтування
- •III. Трансмедіастінальне аорто-стегнове біфуркаційне шунтування
- •12. Консервативна терапія облітеруючих захворювань
- •13. Діагностика та принципи хірургічного лікування оклюзійно-стенотичних уражень брахіоцефальних артерій
- •14. Аневризми черевної аорти
- •Показання і протипоказання до реконструктивної операції
- •Розрив аневризми черевної частини аорти.
- •15. Тромбози та емболії магістральних артерій
- •Диференційна діагностика
- •16. Гостра травма судин Класифікація травм судин
- •17. Варикозна хвороба вен нижніх кінцівок
- •Сеар - класифікація
- •I. Клінічна класифікація
- •II. Етіологічна класифікація
- •III. Анатомічна класифікація
- •18. Гострі тромбози вен нижніх кінцівок
- •19. Діагностика, лікування, профілактика тромбоемболіі легеневої артерії
- •20. Посттромбофлебітичний синдром нижніх кінцівок
- •21. Хірургія лімфатичних судин кінцівок
- •Посібник з хірургічних хвороб для студентів V – VI курсів медичних факультетів та інтернів-хірургів
- •69309 М. Запоріжжя, вул. Маяковського, 26
- •69309 М. Запоріжжя, вул. Маяковського, 26
Показання і протипоказання до реконструктивної операції
Консервативного лікування аневризм черевної частини аорти немає. Але потрібно вирішити, чи оперувати безсимптомну аневризму, і чи обов'язково вона повинна розірватися? За даними літератури, п'ятирічне виживання неоперованих хворих з аневризмою черевної частини аорти складає 18%. З цих 18% у 35% відбувається її розрив. Напроти, після оперативного лікування п'ятирічне виживання хворих складає більше 50%.
Несприятливий прогноз плину аневризм черевної частини аорти визначає необхідність хірургічної корекції цієї патології. Однак, при вирішенні цього питання доцільний у кожному випадку творчий підхід з обов'язковим врахуванням ступеня ризику операції для життя хворого, місцевих умов операбельності. Поряд з цим, варто враховувати протипоказання до резекції аневризми черевної частини аорти: гострий інфаркт міокарда, гостре порушення мозкового кровообігу, гостра ниркова і печінкова недостатність, важка легенево-серцева недостатність, злоякісні новоутворення.
Успіх оперативного лікування неускладнених аневризм черевної частини аорти багато у чому залежить від вибору методу реконструктивної операції. Аналіз результатів оперативного лікування аневризм черевної частини аорти показав, що вибір методу операції залежить від розміру і локалізації аневризми, стану шляхів відтоку і свідчить, що найбільш виправданою є резекція аневризми черевної частини аорти і здухвинних артерій із заміщенням їх біфуркаційним аорто-здухвинним або аорто-стегновим протезом.
При аневризмі черевної частини аорти нижче відходження ниркових артерій без аневризматичного ураження здухвинних артерій доцільне застосування резекції її з заміщенням черевної частини аорти протезом.
При аневризмі черевної частини аорти і загальних здухвинних артерій застосовується резекція аневризми і біфуркаційне аорто-здухвинне протезування. Проксимальний анастомоз накладається між протезом і незміненою аортою, а дистальний - між браншами протеза і біфуркацією загальних здухвинних артерій. При цьому відновлюється кровоток по внутрішніх і зовнішніх здухвинних артеріях.
При аневризматичному ураженні черевної частини аорти, загальних і внутрішніх здухвинних артерій доцільним є біфуркаційне аорто-здухвинне протезування. Дистальний анастомоз накладають із зовнішніми здухвинними артеріями. Відновлення кровотоку при аневризматичому ураженні черевної частини аорти, здухвинних артерій доцільно здійснювати шляхом біфуркаційного аорто-стегнового протезування.
Р е к о н с т р у к т и в н і о п е р а ц і ї
Хірургічне лікування аневризм черевної частини аорти одержало розвиток на початку 60-х років ХХ сторіччя. Вперше резекцію аневризми черевної частини аорти із заміщенням її гомотрансплантатом з аорти здійснив у 1951 році С.Дubоst і соавт. У Росії першу успішну резекцію аневризми черевної частини аорти із заміщенням її протезом у 1959 році виконав В.А.Жмур.
Резекція аневризми черевної частини аорти аорто-здухвинним /стегновим/ протезуванням - основний метод лікування аневризм. Сутність операції резекції черевної частини аорти із заміщенням аорти протезом полягає у наступному. З заочеревного або лапаротомного доступу спочатку мобілізують послідовно черевну частину аорти проксимальніше аневризми і здухвинних артерії по обидва боки.
Аневризматичний мішок розкривають по передній стінці, видаляють тромби. Устя поперекових артерій, що кровоточать, перекривають і прошивають зсередини. Кінцевим етапом операції є перетинання черевної частини аорти і накладання анастомозу з протезом за типом край-у-край. Після цього перетинають здухвинні артерії і накладають анастомози між ними і браншами протеза за типом край-у-край. Магістральний кровоток по периферичних артеріях відновлюють послідовно у ліву, потім у праву кінцівки. Стінки аневризматичного мішка частково висікають, а ті, що залишилися, - використовують для окутування алопротеза.
Результати хірургічного лікування неускладнених інфраренальних аневризм черевної частини аорти, за даними літератури, свідчать про досить високу його ефективність. Летальність після резекції аневризми коливається від 2,8 до 8%.
На даний час найбільш прогресивним методом лікування аневризм черевного відділу аорти є ендопротезування аорти спеціальними протезами ендоваскулярно. Пріоритет цього методу належить українському хірургу Володан М.Л., який запропонував його у 1985 році. Суть методу полягає у наступному. Крізь стегнову артерію в аневризму аорти вводиться спеціальний протез і під контролем рентгенобачення ставиться у просвіті аневризми. Краї протезу фіксуються у шийку аневризми, і таким чином кровоплин іде протезом, а просвіт аневризми тромбується. Ця технологія дає можливість без оперативного втручання досягти гарних результатів.