- •1. Хірургічне лікування виразкової хвороби шлунка та дванадцятипалої кишки
- •Класифікація
- •Ендоскопічна зупинка кровотечі.
- •Медикаментозна гемостатична терапія.
- •Пенетруюча виразка
- •Малігнізована виразка
- •2. Хвороби жовчного міхура і жовчних шляхів
- •Характер оперативних втручань при ускладнених формах холециститу
- •3. Ендоскопічна хірургія у лікуванні жовчнокам'яної хвороби
- •Ускладнення лапароскопічної холецистектомії Пошкодження позапечінкових жовчних протоків
- •Жовчевитікання
- •4. Захворювання підшлункової залози
- •5. Захворювання стравоходу
- •Загальні синдроми захворювань стрвоходу
- •Загальні методи діагностики захворювань стравоходу
- •Рентгенологічне дослідження
- •Ендоскопічне дослідження
- •Тести для виявлення функціональних порушень
- •Захворювання стравоходу
- •Дивертикули стравоходу
- •6. Захворювання середостіння
- •7. Гнійні захворювання легенів та плеври
- •8. Діагностика та лікування вроджених вад серця
- •Відкрита артеріальна протока
- •Дефекти міжшлуночкової перегородки
- •Дефекти міжпередсерцевої перегородки
- •Тетрада фалло
- •Ізольований стеноз легеневої артерії
- •9. Діагностика та лікування набутих вад серця
- •Класифікація набутих вад серця:
- •1. Мітральний стеноз
- •2. Мітральна недостатність
- •3. Аортальний стеноз
- •4. Аортальна недостатність (недостатність клапана аорти)
- •Клініка і діагностика, хірургічне лікування мітрального стенозу
- •Клініка, діагностика, хірургічне лікування вад аортального клапану
- •10. Обстеження та лікування хворих із захворюваннями артерій
- •11. Облітеруючі захворювання артерій
- •I. Перехресне стегново-стегнове шунтування.
- •II. Підключично-стегнове шунтування
- •III. Трансмедіастінальне аорто-стегнове біфуркаційне шунтування
- •12. Консервативна терапія облітеруючих захворювань
- •13. Діагностика та принципи хірургічного лікування оклюзійно-стенотичних уражень брахіоцефальних артерій
- •14. Аневризми черевної аорти
- •Показання і протипоказання до реконструктивної операції
- •Розрив аневризми черевної частини аорти.
- •15. Тромбози та емболії магістральних артерій
- •Диференційна діагностика
- •16. Гостра травма судин Класифікація травм судин
- •17. Варикозна хвороба вен нижніх кінцівок
- •Сеар - класифікація
- •I. Клінічна класифікація
- •II. Етіологічна класифікація
- •III. Анатомічна класифікація
- •18. Гострі тромбози вен нижніх кінцівок
- •19. Діагностика, лікування, профілактика тромбоемболіі легеневої артерії
- •20. Посттромбофлебітичний синдром нижніх кінцівок
- •21. Хірургія лімфатичних судин кінцівок
- •Посібник з хірургічних хвороб для студентів V – VI курсів медичних факультетів та інтернів-хірургів
- •69309 М. Запоріжжя, вул. Маяковського, 26
- •69309 М. Запоріжжя, вул. Маяковського, 26
1. Мітральний стеноз
У залежності від ступеня виразності гемодинамічних порушень виділяють п'ять стадій вади. Такий підхід дозволяє вирішувати питання хірургічного лікування: відбирати хворих, яким операція ще не показана, абсолютно показана, ще можлива, але з меншим ефектом і підвищеним ризиком і безперспективна.
I стадія - компенсації. Скарг немає, однак ознаки мітрального стенозу визначають при аускультації (грубий діастолічний шум, посилення I тону у верхівці), фоно- і ехокардіографії, на ЕКГ - тільки ознаки перевантаження лівого передсердя (Р-mitrale), при рентгенологічному дослідженні - помірне збільшення лівого передсердя і легеневої артерії, посилений судинний малюнок легень.
II стадія - легеневого застою. Хворі скаржаться на задишку при фізичному навантаженні. З'являються ознаки гіпертензії у малому колі кровообігу, досить часті ускладнення: кровохаркання, приступи задухи, набряк легенів. Працездатність пацієнтів обмежена. Правошлуночкової декомпенсації немає. При аускультації, фонокардіографії типові ознаки мітрального стенозу: у верхівки грубий діастолічний шум із пресістолічним посиленням, що ляскає I тон, щиглик відкриття мітрального клапана, акцент II тону над легеневою артерією.
При рентгенівському дослідженні - збільшення лівого передсердя, легеневої артерії, застійні явища у легенях. На ЕКГ: “P- mitrale”, ознаки перевантаження правого шлуночка. При ехокардіографії - площа мітрального отвору 1-1,5 см, рівнобіжний і П-подібний рух стулок мітрального клапана.
III стадія - правошлуночкової недостатності. Стійка гіпертензія у малому колі кровообігу з формуванням «другого бар'єра», гіпертрофія правого шлуночка. Значне зниження фізичної активності, виражені задишка, акроціаноз, періодично виникає правошлуночкова недостатність. На ЕКГ - ознаки гіпертрофії правого шлуночка.
IV стадія - вираженого порушення кровообігу у малому і великому колах, прогресування склеротичних процесів у легеневих судинах. Розширення правого шлуночка призводить до дилатації фіброзного кільця тристулкового клапана, виникає відносна недостатність клапана. Основною ознакою цієї стадії є стійка миготлива аритмія, що значно погіршує стан гемодинаміки. При клінічному, фоно-.електро-, ехокардіографічному і рентгенівському дослідженнях відзначене подальше прогресування патологічних змін, порушення функцій печінки, нирок. У багатьох хворих виникають кальциноз клапану, тромбоз лівого передсердя.
V стадія - термінальна. Необоротні розлади кровообігу з недостатністю Ш стадії (за класифікацією Н.Д.Стражеско і В.Х.Василенка), набряки, асцит, гідроторакс, трофічні розлади, кардіомегалія, наявність різноманітних шумів внаслідок дилатації фіброзних кілець. Важкі порушення ритму серця. Хворі гинуть протягом нетривалого часу.
Показання до хірургічного лікування. Мітральна комісуротомія показана при неускладненому мітральному стенозі - II-IV стадії, у II-III стадії результат операції значно кращий, тому варто направляти хворих для хірургічного лікування вчасно, до початку IV стадії вади. При ускладнених формах мітрального стенозу з кальцинозом, важким фіброзом клапана і підклапанних структур, тромбозом лівого вушка і лівого передсердя можливості відновлення функції клапана шляхом поділу зрослих комісур обмежені. У таких випадках необхідне протезування клапана чи виконання клапанозберігаючих пластичних операцій в умовах штучного кровообігу. При ваді V стадії операція безперспективна.