2. Мітральна недостатність

Гемодинамічні порушення при "чистій" чи переважаючій недостатності мітрального клапана інші, ніж при стенозі. Однак, за аналогією зі стенозом при мітральній недостатності також можна виділити п'ять стадій пороку.

I стадія - компенсації. Мінімальний зворотний струм крові крізь лівий передсерцево-шлуночковий отвір. Порушень гемодинаміки практично немає. При аускультації серця визначається систолічний шум над верхівкою, помірне - за даними УЗІ - збільшення лівого шлуночка.

II стадія - субкомпенсації. Зворотний струм крові до лівого передсердя збільшується. З'являється дилатація лівого передсердя і гіпертрофія лівого шлуночка. Компенсація порушень гемодинаміки здійснюється за рахунок гіпертрофії лівого шлуночка. Фізична активність хворих незначно обмежена, тому що можливість підвищення хвилинного обсягу кровообігу збережена, задишка виникає тільки при значному фізичному навантаженні. Над верхівкою вислуховується систолічний шум середньої інтенсивності. При рентгенівському дослідженні визначається збільшення і посилення пульсації лівих відділів серця. На ЕКГ - ознаки гіпертрофії лівого шлуночка.

III стадія - декомпенсації лівого шлуночка. Регургітація крові у ліве передсердя значна, дилатація лівого шлуночка. Значне зниження фізичної активності.

Над верхівкою серця вислуховується грубий систолічний шум. Виражена пульсація грудної стінки в області серця. На ЭКГ- ознаки гіпертрофії лівого шлуночка. При рентгенівському дослідженні визначається значне збільшення і посилена пульсація лівих відділів серця.

IV стадія – дистрофічна. Виникає стійка серцева недостатність, що лише на короткий час купірується інтенсивним лікуванням. При огляді відзначається посилення верхівкового поштовху. Крім грубого систолічного шуму, обумовленого мітральною недостатністю, нерідко виникають різні шуми внаслідок дилатації фіброзних кілець, недостатності тристулкового клапана і клапана аорти. На ЕКГ на тлі ознак гіпертрофії лівого чи обох шлуночків миготлива аритмія та інші порушення ритму. При рентгенівському дослідженні визначається значне розширення серця, застій у малому колі кровообігу.

V стадія - термінальна. Відповідає III стадії недостатності кровообігу за класифікацією Н.Д.Стражеска і В.Х.Василенка. Це дистрофічна стадія розладів кровообігу з важкими необоротними змінами не тільки міокарда, але й паренхіматозних органів (печінки, нирок), асцитом.

Показання до хірургічного лікування (протезування чи клапана пластична операція) виникають при ваді III - IV стадії, коли стан хворих значно погіршується, але резерви міокарда та інших життєво важливих органів дозволяють зробити операцію і сподіватися на її благополучний результат.

При ваді V стадії операція не показана.

3. Аортальний стеноз

У залежності від виразності клінічних проявів, доцільне виділення п'яти стадій аортального стенозу (Класифікація Г.И.Цукерман і співавтори, 1967).

I стадія - компенсації. Скарг немає. Вади виявляють на підставі даних аускультації (систолічний шум на аорті).

II стадія - схованої недостатності кровообігу. Іноді хворі скаржаться на підвищену стомлюваність, задишку при фізичному навантаженні, запаморочення, поряд з даними аускультації маються рентгенівські і електрокардіографічні ознаки збільшення і гіпертрофії лівого шлуночка.

Ш стадія - відносної коронарної недостатності. Скарги на біль стенокардичного характеру, що прогресує задишку. Виявляють виразне збільшення розмірів серця, переважно за рахунок лівого шлуночка. На ЕКГ - виражені ознаки гіпертрофії лівого шлуночка, гіпоксії міокарда через відносну недостатність коронарного кровообігу.

IV стадія - вираженої лівошлуночкової недостатності. Значне зниження фізичної активності, можливі запаморочення і непритомність при фізичному навантаженні. Періодично виникають приступи пароксизмальної задишки вночі, серцевої астми, набряк легень, збільшення печінки. При рентгенівському дослідженні - збільшення не тільки лівого шлуночка, але й інших відділів серця, а також застійні явища у легенях. На ЕКГ - гіпертрофія лівого шлуночка, ознаки порушення вінцевого кровообігу, часто миготлива аритмія. Ліжковий режим і консервативна терапія сприяють тимчасовому поліпшенню стану хворих.

V стадія - термінальна. Прогресуюча недостатність лівого і правого шлуночків. Різко виражені всі суб'єктивні й об'єктивні ознаки пороку. Стан хворого вкрай важкий, лікування неефективне.

Показання до хірургічного лікування виникають при наявності клінічних проявів пороку і градієнті систолічного тиску між лівим шлуночком і аортою більш 50 мм рт ст. при відносно задовільній функції міокарда, тобто при пороці II-III стадії.

При IV стадії питання про можливість хірургічного лікування вирішують індивідуально з урахуванням ефективності доопераційної медикаментозної терапії. Практично усім хворим показане протезування клапана аорти. При пороці V стадії операція недоцільна.