38. Управління фінансовими інвестиціями

1. Фінансові інвестиції поділяються на прямі та непрямі-портфельні.

Прямі інвестиції — безпосереднє вкладення коштів інвестором в об'єкти інвестування. Пряме інвестування здійснюють підготовлені інвестори, які мають достатньо інформації про об'єкт інвестування і знають механізм інвестування. Прямі інвестиції, як правило, здійснюються у формі кредиту без інвестиційних посередників з метою оволодіння контрольним пакетом акцій компанії. Пряма інвестиція передбачає внесення коштів або майна до статутного фонду юридичної особи в обмін на корпоративні права, емітовані такою юридичною особою.

Непрямі портфельні інвестиції — інвестування, опосередковане іншими особами (інвестиційними або фінансовими посередниками). Не усі інвестори мають достатню кваліфікацію для ефективного вибору об'єктів інвестування та подальшого управління ними. У цьому випадку вони купують цінні папери, що випускаються інвестиційними або іншими фінансовими посередниками (наприклад, інвестиційні сертифікати інвестиційних фондів або інвестиційних компаній), а останні розміщують зібрані таким чином інвестиційні кошти на власний розсуд у найефективніші об'єкти інвестування, беруть участь в управлінні ними, а отримані доходи розподіляють серед своїх клієнтів.

Портфельна інвестиція передбачає придбання цінних паперів, деривативів та інших фінансових активів за кошти на біржовому ринку.

2. У процесі управління фінансовими інвестиціями вирішуються такі завдання:
- забезпечення надійності вкладень;
- підвищення дохідності інвестицій;
- збільшення ринкової вартості вкладень;
- забезпечення ліквідності фінансових інвестицій.


На надійність фінансових інвестицій впливають систематичні (ринкові) і несистематичні (портфельні) ризики. Незважаючи на те, що в умовах політичної нестабільності й спаду виробництва систематичний ризик фінансових вкладень дуже високий, засобів захисту від нього практично не існує. І навпаки, портфельний ризик можна зменшити за допомогою диверсифікації та страхування.

Управління фінансовими інвестиціями складається з етапів: 1. Оцінка рентабельності 1.1 Вкладення коштів у цінні папери вигідно, якщо чистий прибуток від цього вкладення перевищує чистий прибуток від розміщення коштів на банківських депозитах. 1.2.Рентабельність інвестицій вища за рівень інфляції. 1.3.Рентабельність даного проекту з урахуванням фактора часу вища за рентабельність альтернативних проектів. 1.4.Рентабельність активів підприємства після здійснення проекту збільшується та буде вищою за середню розрахункову ставку за позиковими коштами. 1.5. Розглянутий проект відповідає стратегії розвитку підприємства. 2. Вибір та формування портфелю фінансових інвестицій 2.1.Вибір виду цінних паперів. 2.2 Оцінка інвестиційних можливостей цінних паперів. 2.3.Формування портфеля цінних паперів. 2.4.Вибір методу управління (активне, пасивне, тобто передача в управління спеціалізованому закладу). 3. Аналіз отриманих показників 3.1. Аналіз показників доходності та інших показників по цінних паперах; 3.2 Оцінка ризику та прийняття рішення щодо утримання або зміни портфелю цінних паперів. 3.3. Прийняття рішення щодо збільшення вкладень або продажу фінансових інструментів.