Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
60_voprosov_1.doc
Скачиваний:
24
Добавлен:
25.11.2019
Размер:
1.2 Mб
Скачать

35. Лізинг як інструмент довгострокового фінансування

Поняття та види довгострокового фінансування (5); економічна сутність лізингу (5), переваги та недоліки (5); врахування витрат на лізинг (5)

Долгосрочное финансирование означает отказ от денежных средств сегодня в пользу получения прибыли в будущем. Инвестиционное решение должно оцениваться в соответствии с тем, даст оно прибыль равную или большую, чем необходимо инвесторам. Кроме оценки потенциальной прибыли необходимо учитывать финансовое состояние субъекта и его способность нормально функционировать в течение всего срока действия инвестиций.

Виды финансирования: 1)Привлечение кредитов: банковские кредиты; валютые кредиты; 2)Собственные средства ( чистая прибыль, амортизация); 3)Лизинг; 4)Размещение акций: частное размещение акций; публичное размещение акций; 5)Выпуск облигаций; 6)Выпуск векселей; 7)Стратегические инвестиции.

Лизинг - это форма долгосрочной аренды, связанная с передачей в пользование оборудования, транспортных средств, сооружений производственного назначения и другого движимого и недвижимого имущества. Имущество специально закупает лизинговая фирма. Оно остается её собственностью и предоставляется в аренду предпринимателю.

Преимущества лизинга: Отсутствие разбавления акционерного капитала. Оплата имущества в рассрочку. Отнесение лизинговых платежей на себестоимость. Лизинговое оборудование одновременно служит залоговым обеспечением сделки. Процентная ставка по лизинговым платежам, как правило, ниже, чем при получении кредита. Невыплата лизинговых платежей не приводит к банкротству. Возможность проверить качество оборудования до выплаты всей стоимости. Недостатки: Амортизация оборудования у лизингополучателя не включается в себестоимость продукции. Под неликвидное оборудование требуется дополнительное обеспечение. Договор лизинга часто содержит безакцептное списание денежных средств со счета.

Все лизинговые платежи (включая аванс) относятся к валовым расходам предприятия, что в свою очередь приводит к уменьшению размера прибыли до налогообложения и, как результат, предприятие платит меньше налогов на прибыль. В лизинговые платежи включены все расходы, связанные с регистрацией, оформлением, оценкой, залогом предмета лизинга. Это означает, что лизингополучатель будет платить только лизинговые платежи и никаких дополнительных комиссий и платежем

33,34,36. Вартість капіталу підприємства

Структура капіталу (СК) – це співвідношення елементів власного та позичкового капіталу (розраховується у частках).

До власного капіталу відносять: акціонерний капітал (статутний); нерозподілений прибуток; додатковий капітал; спеціальні фонди; пайовий капітал; резервний капітал.

Позичковий капітал-це: короткострокові позики; довгострокові позики; поточні зобов’язання. Власний капітал характеризує загальну вартість засобів підприємства, що належать йому на правах власності і використовуваних їм для формування визначеної частини його активів. Ця частина активів, сформована за рахунок інвестованого в них власного капіталу, являє собою чисті активи підприємства. Позиковий капітал характеризує залучені для фінансування розвитку підприємства на поворотній основі кошти чи інші майнові цінності. Всі форми позикового капіталу, використовуваного підприємством, представляють собою його фінансові зобов'язання, що підлягають погашенню в передбачені терміни

Вартість капіталу (ВК) – це сума коштів, які платить підприємство за використання коштів, як власних (акціонерного капіталу), так і позикових (розраховується у відсотках.

Середньозважена вартість капіталу (СВВК) – це сума коштів (середньозважений відсоток), які сплачує підприємство за всіма видами капіталу, який використовується підприємством. СВВК= Уд вес*Стоим-тьСК+Уд.вес*стоим-ть ЗК

Середньозважена вартість капіталу показує середню дохідність, якої очікують (вимагають) капіталодавці (власники та кредитори), вкладаючи кошти в підприємство. Вона залежить від структури капіталу, а також ціни залучення капіталу від власників і кредиторів.

Головним завданням управління капіталом є формування раціональної структури джерел фінансування підприємства. Оцінювання раціональності структури може бути здійснене за допомогою показників рентабельності. При цьому розраховуються показники БРЕІ, НРЕІ, ЕР, ЕФВ.

Брутто – результат (БРЕІ) експлуатації інвестицій – це прибуток, збільшений на суму амортизаційних відрахувань, фінансових витрат за позиковими коштами та до вирахування податку на прибуток.

Нетто – результат (НРЕІ) експлуатації інвестицій – це прибуток, збільшений на суму фінансових витрат за позиковими коштами та до вирахування податка на прибуток.

Економічна рентабельність активів (ЕР) – це відношення НРЕІ до суми активу (пасиву) балансу.ЕР=НРЕІ/Валюту балансу,або ЕР= НРЕІ/актив*оборот/оборот=НРЕІ/оборот*оборот/Актив=КМ*100*КТ

де

КМ – комерційна маржа;

КТ – коефіцієнт трансформації.

Комерційна маржа показує, який результат експлуатації дають кожні 100 грошових одиниць обороту.

Коефіцієнт трансформації показує, скільки грошових одиниць обороту дає кожна одиниця активу.

ЕФВ – ефект фінансового важеля – це прирощення до рентабельності власних коштів завдяки використанню позикових коштів.

ЕФМ=(1-СД)(ЕР-СРСП)*ДК/ВК

де

СО- ставка оподаткування податком на прибуток;

СРСВ – середня розрахункова ставка відсотка за позиковими коштами;

ПК – позикові кошти;

ВК – власні кошти;

(ЕР – СРСВ) – диференціал;

.

Оптимальна структура капіталу – це таке відношення використання власних і позикових засобів, при якому забезпечується найбільш ефективна пропорційність між коефіцієнтом фінансової рентабельності та коефіцієнтом фінансової стійкості підприємства, тобто максимізується його ринкова вартість.

Процес оптимізації структури капіталу підприємства здійснюється за такими етапами:

1. Аналіз капіталу підприємства.

2. Оцінка основних факторів, що визначають формування структури капіталу.

3. Оптимізація структури капіталу за критерієм максимізації рівня фінансової рентабельності.

4. Оптимізація структури капіталу за критерієм мінімізації його вартості.

5. Оптимізація структури капіталу за критерієм мінімізації рівня фінансових ризиків.

6. Формування показника цільової структури капіталу.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]